Бунт Ізмаїла проти Ґедалії
1 Сьомого місяця сталося жахливе: прийшов Ізмаїл, син Нетанії, внук Елішами, котрий був з царського роду, а з ним вельможі царя та ще десять чоловік, до Ґедалії, сина Ахікама, в Міцпу. І коли вони в Міцпі разом бенкетували,
2 раптом піднявся Ізмаїл, син Натанії, а також ті десять чоловіків, що були з ним, і вбили мечами Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового внука, – стратили того, кого вавилонський цар поставив правителем над краєм…
3 Ізмаїл знищив так само всіх юдеїв, що були з Ґедалією у Міцпі та халдейських воїнів, котрі там перебували.
4 Наступного дня після вбивства Ґедалії, коли ще ніхто не знав про те, що сталося,
5 прибули люди з Сихема, Шіло та Самарії, – всього вісімдесят чоловік, з оголеними бородами, в розірваних одежах та з нарізами на тілі. В своїх руках вони несли хлібні жертви та ладан до Господнього Храму.
6 Плачучи, назустріч їм з Міцпи вийшов Ізмаїл, син Нетанії. Наблизившись до них, він сказав їм: Йдіть спочатку до Ґедалії, сина Ахікама.
7 Але сталося таке: щойно вони ввійшли в місто, Ізмаїл, син Нетанії, та люди, що були з ним, напали на них , повбивали і вкинули всіх у яму-водозбір.
8 Але між ними знайшлося десять чоловіків, котрі заволали до Ізмаїла: Не вбивай нас, адже ми сховали в полі запаси пшениці та ячменю, меду й олії! Ізмаїл зупинився, і не знищив їх разом з їхніми братами.
9 Що ж до ями, в яку Ізмаїл повкидав трупи всіх убитих ним через Ґедалію чоловіків, то вона була саме тим величезним ровом, який колись викопав цар Аса, захищаючись від Ізраїльського царя Бааші. Ізмаїл, син Нетанії, наповнив її тілами вбитих.
10 Після цього Ізмаїл забрав у полон решту всіх людей, котрі залишились у Міцпі: дочок царя і весь залишок народу в Міцпі, над яким Невузарадан, начальник охорони, поставив Ґедалію, сина Ахікама. Ізмаїл, син Нетанії, захопив усіх у полон і пішов у напрямку до аммонійців.
11 Коли ж Йоханан, син Кареаха, та всі провідники військових підрозділів, що були з ним, довідались про злочини, які скоїв Ізмаїл, син Нетанії,
12 то, зібравши всіх своїх чоловіків, вони пішли, щоб вступити в бій з Ізмаїлом, сином Нетанії, – вони наздогнали його біля великої греблі на воді, що в Ґівеоні.
13 Так сталося, що коли всі люди, захоплені в полон Ізмаїлом, побачили Йоханана, сина Кареаха, та всіх військових провідників, що були з ним, то дуже зраділи.
14 Таким чином увесь народ, захоплений Ізмаїлом у Міцпі, повернувся і перейшов до Йоханана, сина Кареаха.
15 Що ж до Ізмаїла, сина Нетанії, то він, і з ним вісім чоловік, утекли від Йоханана і подались до аммонійців.
16 Тоді Йоханан, син Кареаха, та всі військові провідники, що були з ним, згуртували решту людей з Міцпи, яких Ізмаїл, син Нетанії, після вбивства Ґедалії, сина Ахікама, взяв у полон, – чоловіків, здатних воювати, жінок, дітей та євнухів-царедворців, яких повернули із Ґівеона.
17 Всі вони вирушили в дорогу, затримавшись в Ґерут Кімгам, неподалік Вифлеєма, щоб звідти йти в Єгипет.
18 Вони боялись халдеїв у зв’язку з тим, що Ізмаїл, син Нетанії, убив Ґедалію, сина Ахікама, якого вавилонський цар поставив намісником у країні.
Повстання Ізмаїла
1 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішамового, з насіння царського, і вельможі царя, та десять люду з ним, до Ґедалії, Ахікамового сина, до Міцпи, і їли там разом хліб у Міцпі.
2 І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і десять люду, що були з ним, та й ударили Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм…
3 І повбивав Ізмаїл усіх юдеїв, що були з ним, з Ґедалією, у Міцпі, і халдеїв вояків, що знаходилися там.
4 І сталося другого дня по вбивстві Ґедалії, — а ніхто про це не знав, —
5 і поприходили люди з Сихему, з Шіло та з Самарії, вісімдесят люду оголенобородих, і в подертій одежі та з нарізаними знаками на тілі , а в їхній руці хлібна жертва та ладан, як принесення для Господнього дому.
6 І вийшов Ізмаїл, син Нетаніїн, навпроти них з Міцпи, ідучи та плачучи. І сталося, коли він спіткав їх, то промовив до них: “Прийдіть до Ґедалії, Ахікамового сина!”
7 І сталося, як прийшли вони до середини міста, то їх порізав Ізмаїл, син Нетаніїн, і повкидав їх до середини ями, він та ті люди, що були з ним…
8 Та знайшлося між ними десять люду, і вони сказали до Ізмаїла: “Не вбивай нас, бо ми маємо заховані в полі скарби: пшеницю, і ячмінь, і оливу, і мед”. І той спинився, і не повбивав їх серед їхніх братів.
9 А та яма, куди повкидав Ізмаїл усі трупи тих людей, була яма велика, яку зробив був цар Аса проти Баші, Ізраїльського царя, — її наповнив Ізмаїл, син Нетаніїн, трупами.
10 І Ізмаїл узяв у полон усю решту народу, що був у Міцпі, царських дочок та ввесь народ, що зостався в Міцпі, якого Невузар’адан, начальник царської сторожі, доручив був Ґедалії, синові Ахікамовому. І забрав їх у полон Ізмаїл, син Нетаніїн, і пішов, щоб перейти до Аммонових синів.
11 І почув Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, про все те зло, що зробив Ізмаїл, син Нетаніїн.
12 І взяли вони всіх тих людей, і пішли воювати з Ізмаїлом, сином Нетаніїним, і знайшли його при великій воді, що в Ґів’оні.
13 І сталося, як увесь народ, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, сина Кареахового, та всіх військових зверхників, що були з ним, то зрадів.
14 І відвернувся ввесь народ, якого взяв був до полону Ізмаїл з Міцпи, і вернулися, і пішли до Йоханана, сина Кареахового.
15 А Ізмаїл, син Нетаніїн, утік з вісьмома людьми від Йоханана, і пішов до Аммонових синів.
16 І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, усю решту народу, яку він вернув від Ізмаїла, сина Нетаніїного, з Міцпи, по тому, як той убив Ґедалію, сина Ахікамового, мужів‑вояків, і жінок, і дітей, і евнухів, що вернув з Ґів’ону.
17 І пішли вони й стали на нічліг в Ґерут‑Кімгамі, що при Віфлеємі, щоб піти й утікти до Єгипту
18 від халдеїв, бо вони боялися їх, бо Ізмаїл, син Нетаніїв, убив Ґедалію, сина Ахікамового, якого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм.