Йов: Чому нечестиві живуть і багатіють?
1 Відповідаючи, Йов промовив:
2 Тепер послухайте ви, прислухайтесь до моїх слів, – нехай би хоч це стало для мене розрадою!
3 Виявіть терпіння до мене, поки я говоритиму, а вже після того, як скінчу, можете глузувати наді мною.
4 Хіба я скаржусь на людей? І хіба я можу в такому стані залишатись спокійним?
5 Просто уважно придивіться до мене, і ви жахнетесь, поклавши руку на свої уста.
6 Адже навіть коли я сам про це подумаю, то здригаюсь, і жах охоплює моє тіло.
7 Чому оті нечестиві живуть і багатіють, досягаючи глибокої старості?
8 Їхні діти господарюють перед ними в добробуті, як і онуки, – зростають перед їхніми очима.
9 Їхні домівки безпечні, вони живуть без страху, і Божа палиця їх не торкається.
10 Їхні бики запліднюють постійно; їхні корови теляться, і не буває викиднів.
11 Вони випускають своїх дітей, як отари овець, і їхня малеча забавляється;
12 голосно виспівують у супроводі бубнів і цитри, веселяться під звуки сопілок.
13 Увесь свій вік проводять у добробуті, і без страждань сходять до шеолу.
14 А щодо Бога, то вони кажуть: Відступи від нас, – ми не хочемо знати Твоїх шляхів!
15 Адже хто такий Всемогутній, щоб нам Йому служити? І яка з того користь, щоб до Нього молитись?
16 Хіба ж їхнє щастя не в їхніх руках? Нехай же такі міркування нечестивих будуть далекі від мене!‥
17 Як же часто, насправді , світильник у нечестивих гасне, і їх наздоганяє власне нещастя! Бог у Своєму гніві прирікає їх на лихо,
18 так що вони уподібнюються до соломи на вітрі, – до полови, яку підіймає вихор.
19 Кажуть, що Бог переносить Своє покарання на дітей злочинця. Але нехай би Він йому самому відплатив, аби він на собі відчув горе!
20 Нехай би своїми очима побачив наслідки скоєного лиха, і сам випив чашу гніву Всемогутнього.
21 Адже хіба він не турбується про свою родину після себе, коли кількість днів його життя закінчиться?!
22 Але хіба це нам вчити Бога мудрості, коли Він судить навіть тих, що перебувають на висоті?!
23 Хтось помирає в розквіті своїх сил після життя, що проминуло в безпеці та спокої.
24 Його тіло сповнене ситості, як і його мозок костей завжди здоровий.
25 Інший вмирає з гіркотою душі, бо ніколи не скуштував щастя.
26 Однак вони лежать разом у земному поросі, і їхні тіла вкриті черв’яками.
27 Я добре знаю ваші думки та підступи, які замислюєте проти мене.
28 Адже ви кажете: Де є дім можновладця? І де намети, в яких мешкають нечестиві?
29 Хіба ви не питали тих, що багато подорожують, і не знаєте їхніх переконливих свідчень,
30 що в час нещастя злочинець буває врятований і в день гніву залишається неушкодженим?!
31 Але хто йому відверто скаже про його нікчемну поведінку і хто йому відплатить за злочин?
32 Навіть коли його відпровадять на кладовище, то подбають і про пристойну могилу.
33 Солодкими для нього бувають навіть брили могильної землі, адже його супроводжувала численна кількість людей, як чимало було й тих, котрі йшли перед ним .
34 Як же ви хочете мене потішити порожніми словами? Адже у ваших відповідях одна лише фальш…
Відповідь Йова: Видиме щастя безбожних
1 А Йов відповів та й сказав:
2 “Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!
3 Перетерпіть мені, а я промовлятиму, — по промові ж моїй насміхатися будеш.
4 Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?
5 Оберніться до мене — й жахніться, та руку на уста свої покладіть…
6 І якщо я згадаю про це , то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє…
7 Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки — на їхніх очах…
9 Доми їхні — то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 Спинається бик його, і не даремно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.
14 А до Бога говорять вони: “Уступися від нас, — ми ж доріг Твоїх знати не хочем!
15 Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?”
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — далека від мене порада безбожних…
17 Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них пастки!
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!
19 “Бог ховає синам його кривду Свою” — та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!
20 Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!
21 Яке‑бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 Чи буде хто Бога навчати знання, Його , що й небесних судитиме?
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокійний та мирний,
24 діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.
25 А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,
26 та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє…
27 Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.
28 Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:
30 що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!
31 Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?
32 І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають…
33 Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, — немає числа…
34 І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?”…