Йов: Нехай Бог випробує мене, вийду чистим, наче золото
1 У відповідь Йов промовив:
2 От і сьогодні моя скарга повна гіркоти, – під тягарем Його руки у мене виривається стогін.
3 О, якби Він дав мені знати, як Його знайти й доступитись до Його місцеперебування!
4 Я виклав би перед Ним свою справу, а мої уста висловили би всі докази.
5 Я старався би зрозуміти слова, які Він мені сказав би і збагнув би те, що Він мені відповів би.
6 Невже Він виступив би проти мене на суді в усій Своїй великій силі? Не думаю! Напевно, Він приділив би мені уваги…
7 Там чесна людина може судитися з Ним, і я назавжди був би виправданий своїм Суддею!
8 Проте я йду вперед, – але Його немає, повертаюсь назад – не бачу Його.
9 Коли шукаю Його ліворуч, не примічаю; повернусь праворуч, – також не бачу.
10 Але Я переконаний , що Він знає мою дорогу, – нехай Він мене випробує, вийду чистим, наче золото.
11 Моя нога впевнено тримається Його суду, адже я дотримувався Його дороги, і не збочував з неї.
12 Від Заповідей, проголошених Ним, я не відступав, – накази Його уст я зберігав пильніше, ніж свої власні.
13 Він є завжди Один і Той Самий, хто Його змінить? Чого Він забажає, те Він і зробить!
14 Він також виконає те, що призначив для мене, а таких речей у Нього багато задумано.
15 Тому я тремчу перед Ним, – мені страшно, лиш тільки подумаю про Нього.
16 Бог позбавив відваги моє серце, і Всемогутній сповнив мене страхом.
17 О, чому я не був знищений до того, як огорнула мене темрява, й темінь покрила моє обличчя?!
Відповідь Йова: Людині не бачити Бога
1 А Йов відповів та й сказав:
2 “Моя мова й сьогодні гірка, — тяжче страждання моє за стогнання мої…
3 О, якби‑то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами, —
5 розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свого Судді.
8 Та піду я на схід — і немає Його, а на захід удамся — Його не побачу,
9 на півночі шукаю Його — й не вхоплю, збочу на південь — і не добачаю…
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би випробував Він мене, — мов те золото, вийду!
11 Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.
12 Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.
13 Але Він при одному, — й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
14 бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!
15 Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю — й жахаюсь Його…
16 А Бог пом’якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,
17 бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!