Елігу: Бог скаже раз, скаже вдруге, але людина на те часто не зважає
1 Тому послухай, Йове, мою промову та постарайся зрозуміти всі мої слова.
2 Ось я відкриваю свої уста, і всі слова моїх уст висловить мій язик.
3 Адже всі мої слова випливатимуть від чистого серця, передаючи чисту правду мого розуму.
4 Божий Дух мене створив, і дихання Всемогутнього мене оживило.
5 Якщо можеш, відповідай мені, приготуйся і можеш мені заперечувати!
6 Як і ти, я перебуваю перед Богом; як і ти, я також виліплений з глини.
7 Тому страх переді мною не повинен тебе непокоїти, і моя рука також не буде тяжіти над тобою.
8 Ось що ти говорив до мого слуху, і що я чув з твоїх уст, а саме:
9 Я чистий й невинуватий, – я непорочний, і гріха в мене немає.
10 Він же (Бог ) висуває проти мене звинувачення, і вважає мене Своїм ворогом.
11 Він закував мої ноги в колодки, й слідкує за всіма моїми стежками…
12 Але якраз у цьому ти не правий, і я тобі про це кажу, адже Бог більший за людину.
13 Чому ж ти нарікаєш на Нього, мовляв: на жодне моє слово не відповідає…
14 Адже Бог скаже раз, скаже вдруге, але на те людина часто не зважає.
15 У сні, в нічному видінні, коли глибокий сон на людей надходить, як вони сплять на своїх ліжках, –
16 тоді Він розтулює людям вуха, непокоїть їх і застерігає,
17 щоб відвернути людину від поганого вчинку, і вберегти мужа від гордині;
18 зберегти його душу від могили, – його життя захистити від смертельного удару.
19 Бог напоумляє його хворобою на його ліжку, та постійним болем у його кістках,
20 так що він відвертається від хліба, і його душа – від улюбленої їжі.
21 Його тіло марніє до невпізнання, і виступають його кістки, яких раніше не було видно.
22 Таким чином його душа може наближатися до краю могили, – його життя буде на крок до смерті.
23 Але якщо виявиться біля нього ангел-посередник, один з тисячі, щоб сказати йому, як він мав би жити,
24 якщо він змилується над ним і скаже Богу : Спаси його, аби він не зійшов у могилу, – я знайшов за нього викуп.
25 Тоді його тіло відмолодиться, як у юності, й до нього знову повернеться молодість.
26 Коли він молитиметься до Бога, Той виявить до нього прихильність, дозволить йому з радістю оглядати Його славне обличчя, і поверне людині її праведність.
27 Він (чоловік ) дивитиметься на людей і говоритиме: Я грішив, спотворюючи істину, але мені Бог не відплатив тим на що я заслуговував.
28 Він врятував моє життя, аби я не зійшов у могилу; я живий і бачу світло!‥
29 Все це Бог чинить з людиною двічі, а то й тричі,
30 щоб врятувати його душу від могили й освітити його світлом життя.
31 Усвідом це, Йове, й далі слухай мене; мовчи, а я буду говорити!
32 Якщо ж маєш що сказати, відповідай мені, – говори, адже я охоче визнав би твою правоту.
33 Якщо ні, то в такому разі слухай мене далі, помовчи, і вже я тебе вчитиму мудрості.
Бог часто промовляє до людини, та не чує вона
1 Але слухай‑но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.
2 Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій.
3 Простота мого серця — слова мої, і висловлять ясно знання мої уста.
4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих.
5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався!
6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини витиснений теж і я!
7 Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.
8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 “Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.
11 У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже…”
12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!
13 Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Бо Бог промовляє і раз, і двічі, та людина не бачить того:
15 у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі, —
16 тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,
17 щоб відвести людину від чину ї ї, і Він гордість від мужа ховає,
18 щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.
19 І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна.
20 І жива його бридиться хлібом, а душа його — стравою влюбленою.
21 Гине тіло його, аж не видно його , і вистають його кості, що перше не видні були.
22 І до гробу душа його зближується, а живая його — до померлих іде.
23 Якщо ж Ангол‑заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту,
24 то Він буде йому милосердний та й скаже: “Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, — Я викуп знайшов”.
25 Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности.
26 Він благатиме Бога, і його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости , і чоловікові верне його справедливість.
27 Він дивитиметься на людей і говоритиме: “Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя”.
29 Бог робить це все двічі‑тричі з людиною,
30 щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму!
32 Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання.
33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, і я навчу тебе мудрости!”