Елігу: Бог далекий від усякого зла, і немає у Всемогутнього несправедливості
1 Отже, продовжуючи промову, Елігу сказав:
2 Послухайте, мудреці, моїх слів! Зверніть увагу ті, що мають знання.
3 Адже вухо розрізняє слова, як піднебіння (язик ) смакує їжу.
4 Давайте разом визначимо, що таке істина, й визнаємо, що добре.
5 Ось Йов сказав: Я праведний, Бог відмовив мені в правосудді.
6 Чи мав би я, всупереч справедливості, казати про себе неправду, адже моя рана невиліковна, хоч я невинуватий…
7 Чи є ще такий чоловік, як Йов, котрий пив би глузування, наче воду;
8 котрий так товаришував би зі злочинцями і спілкувався б з нечестивими?
9 Адже він сказав: Немає жодної користі з того, щоб догоджати Богові…
10 Тому послухайте мене, розумні мужі: Бог далекий від усякого зла, і немає у Всемогутнього несправедливості.
11 Безумовно, Він відплачує людині за її вчинками, й у відповідності зі своїми вчинками вона отримує.
12 Адже Бог і справді не чинить зла, – Всемогутній не викривлює правосуддя!
13 Хто йому довірив владу над землею і хто доручив усесвіт?‥
14 І якби Він вирішив повернути Свого Духа назад, – тобто забрати до Себе дихання, яке дав,
15 то в одну мить загинуло б усе живе, і людина повернулася б у порох землі…
16 Якщо у тебе є розум, усвідом це, й прислухайся до змісту моїх слів.
17 Хіба міг би правити той, хто ненавидить правосуддя? Як же ти можеш звинувачувати Праведного й Всемогутнього?‥
18 Хіба може хтось сказати цареві, що він негідник, а можновладця назвати нечестивцем?
19 Адже Він неупереджено ставиться до князів, і не робить жодної різниці між убогим і багатим, оскільки всі вони є ділом Його рук.
20 Умирають однаково, як оком змигнути, посеред ночі; Він доторкнеться – і їх немає. Він без жодного руху руки усуває наймогутніших.
21 Адже Його очі над усіма дорогами людини, і Він бачить кожен її крок.
22 Немає такої темряви, ані густого мороку, де могли би заховатись злочинці.
23 Він не визначає людині жодного терміну, коли їй потрібно було би з’явитись на Божий суд.
24 Він наймогутніших розтрощує без допиту, і замість них ставить інших, –
25 адже Він і так добре знає їхні вчинки, – і в одну ніч усе може змінити, так що вони безслідно зникають.
26 За їхні злочини Він їх карає на очах у всіх, особливо
27 за те, що відвернулися від Нього, і знехтували Його дорогами.
28 Він виявляє, що до Нього дійшов зойк убогих і Він почув волання знедолених.
29 Якщо ж Він перебуває в спокої, то хто посміє Його потривожити, і якщо Він закриє Своє обличчя, то хто Його побачить, – тоді як перед Ним однаково відкриті як цілі народи, так і окремі люди,
30 аби негідник не владарював, знущаючись з народу.
31 Чому би не сказати Богові так: Я покараний, й більше не чинитиму зла;
32 навчи мене того, чого я не знаю, а якщо я вчинив гріх, то більше його не повторюватиму.
33 Невже ти гадаєш , що Бог має тебе винагородити згідно з твоїм бажанням, зважаючи на те, що ти заперечуєш свою провину? Вибирати тобі, а не мені, – скажи, якщо знаєш.
34 Люди розумні зі мною погодяться, – мудра людина, яка мене слухає, погодиться, що
35 Йов говорить нерозважливо, – в його словах відсутній здоровий глузд.
36 О, якби Йов до кінця був викритий за свої відповіді, які більше личать нечестивим людям!
37 Адже він до свого гріха додає ще й блюзнірство, – над нами знущається і примножує висловлювання проти Бога.
Кожна людина несе заслужене
1 І говорив Елігу та й сказав:
2 “Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!
3 Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.
5 Бо Йов говорив: “Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя…”
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п’є глузування, як воду,
8 і товаришує зі злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?
9 Бо він каже: “Нема людині користи, коли її Бог уподобає”.
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату !
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав, —
15 всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!..
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?
18 Хіба можна сказати цареві: “Негідний”, а вельможним: “Безбожний?”
19 Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 за хвилину вони помирають, опівночі… Доторкнеться Він можних — і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською .
21 Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її, —
22 немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.
23 Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.
25 Бо ж знає Він їхні діла, — оберне вночі — і почавлені будуть!
26 Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці
27 за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.
29 Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,
30 щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.
31 Бо Богові треба отак говорити: “Несу я заслужене , — злого робити не буду!
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!”
33 Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те ? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 “Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.
36 О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 бо він додає до свого гріха ще провину, — між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої…”