Йов: Як смертній людині виправдатися перед Богом?!
1 Відповідаючи, Йов промовив:
2 Це правда! Я знаю, що так воно є. Але як смертній людині виправдатись перед Богом?!
3 Якщо би хто вирішив сперечатися з Ним, то Він би Йому не відповів на жодне з тисячі питань.
4 Адже Він – мудрий серцем і могутній силою; хто може Йому протистояти й залишитись неушкодженим?
5 Він переносить гори, і їх не впізнати; Він у Своєму гніві їх перевертає.
6 Він рухає землею на її місці, так що її основи хитаються.
7 Він наказує сонцю, і воно перестає світити, кладе Свою печатку на зорі.
8 Він Сам розпростер небеса й ступає по морських хребтах.
9 Він створив Велику Ведмедицю, Оріон, Плеяди та південні сховища зір ,
10 Він чинить великі й незбагненні речі та чудеса, яким немає ліку.
11 Ось Він проходить біля мене, але я Його не бачу. Він мене промине, а я й не зауважу Його.
12 Якщо Він щось забере, хто Його примусить повернути? Хто Йому може сказати: Що Ти робиш?
13 Бог Свого гніву не відвертає, – перед Ним схиляються навіть служителі Рахава .
14 Як же тоді я мав би Йому відповідати, і які відносно Нього підібрати слова?
15 Навіть як би я і був правий, не отримав би відповіді, тому я лише благав би мого Суддю про помилування .
16 І хоча би я кликав, і Він мені відповів, я не повірив би, що Він до мене прислухався.
17 Він мене бурею розтер на порох і намножує без причини мої рани, –
18 не дозволяє мені відпочити, а пересичує мене гіркотою.
19 Коли йдеться про силу, то Він Всемогутній, а якщо – про суд, то хто Його покличе на мій судовий позов?
20 Якщо я навіть був би правий, то мої ж уста мене осудять; і якщо я оголошую себе невинуватим, Він доведе мою провину.
21 Так, я невинуватий, проте я сам себе не знаю, і не радий своїм життям!
22 Тому й кажу: Все одно і праведного, і злочинця Він губить.
23 І якщо зненацька бич Божого гніву приносить смерть, над відчаєм праведних Він посміюється.
24 Коли якусь країну віддано в руки нечестивого, Він закриває очі її суддів. А якщо це не Він, то хто ж?‥
25 Мої дні мчать швидше гінця, – пробіжать, так і не побачивши чогось доброго.
26 Вони проминають, наче лодки з папірусного очерету, – неначе орел, що падає на здобич.
27 А якби я вирішив: забуду про мої скарги, зміню свій зовнішній вигляд і буду веселим,
28 то мої муки змушують мене тремтіти, і я знаю, що Ти не вважатимеш мене невинуватим…
29 Отже, якщо я все одно маю бути винуватим, то навіщо надаремно мені мучитись?
30 Бо хоча б я вмився сніговою водою і вимив милом свої руки,
31 то й тоді Ти мене вкинув би у яму з багном , – і мною гидував би навіть мій одяг.
32 Адже Бог – не є людиною, як я, щоб я міг Йому відповідати, і ми разом могли стати перед судом.
33 Немає між нами і посередника, котрий поклав би на нас обох свою руку.
34 Нехай Він лише забере від мене Свою палицю, і нехай мене більше не тривожить страх перед Ним,
35 тоді я говоритиму, і не боятимусь Його, тому що я не такий перед самим собою.
Відповідь Йова: Не станемо з Богом на прю
1 А Йов відповів та й сказав:
2 “Справді пізнав я, що так… Та як оправдатись людині земній перед Богом?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень …
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і цілим зостався?
5 Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.
6 Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запечатує зорі.
8 Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,
9 Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.
10 Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!..
11 Ось Він надо мною проходить, а я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього…
12 Ось Він схопить кого , — хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?
13 Бог гніву Свого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники, —
14 що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,
15 я , який коли б був справедливий, то не відповідав би, я , що благаю свого Суддю?
16 Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
17 Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно…
18 Не дає Він мені й звести духа мого , бо мене насичає гіркотою.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посвідчить мені?
20 Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим…
21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я…
22 Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє…
23 Якщо нагло бич смерть заподіює, — Він з проби невинних сміється…
24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває… Як не Він, тоді хто?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
26 проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич…
27 Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,
28 то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене…
29 Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?
30 Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,
31 то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя…
32 Бо Він не людина, як я, і Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,
33 поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку…
34 Нехай забере Він від мене Свого бича, Його ж страх хай мене не жахає,
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!..