Битва із аморейцями
1 Тим часом, коли єрусалимський цар Адоні Цедек, дізнався що Ісус здобув Ай і повністю його зруйнував, прирікши на закляття, – тобто вчинив з Аєм і його царем так, як зробив з Єрихоном і його царем, – а мешканці Ґівеону уклали з Ізраїлем мир і залишились серед них жити,
2 то він (Цедек ) дуже налякався. Адже Ґівеон був великим містом, – більшим, ніж Ай, – як одне зі столичних царських міст, а всі його мужі вважались хоробрими.
3 Тому Адоні Цедек, цар Єрусалима, послав гінців до Гогама, – царя Хеврона, до Пірама – царя Ярмута, до Яфія – царя Лахіша, й до Девіра – царя Еґлона, з такою пропозицією:
4 Об’єднайтесь зі мною й допоможіть мені зруйнувати Ґівеон, оскільки він уклав з Ісусом та Ізраїльтянами мир!
5 Тож п’ятеро аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський та цар еґлонський об’єднались і з усіма своїми військами вирушили, й оточивши навколо Ґівеон, почали проти нього воювати.
6 Тоді мешканці Ґівеона, послали до Ісуса, в табір у Ґілґал, вісників з проханням: Не залишай твоїх слуг без допомоги! Прийди до нас скоріше й визволи нас та допоможи нам; адже проти нас виступили всі аморейські царі, що живуть у горах!
7 Тому вирушив Ісус з Ґілґала з усім озброєним народом, – усіма хоробрими воїнами.
8 Тоді промовив Господь до Ісуса: Не бійся їх, оскільки Я віддаю їх у твої руки, – ніхто з них не зможе встояти перед тобою!
9 Цілу ніч Ісус йшов з Ґілґала й напав на них зненацька.
10 Господь викликав у них збентеження через страх перед Ізраїльтянами, котрі й завдали їм великої поразки біля Ґівеона. Вони переслідували їх дорогою до Бет-Хорона, знищуючи їх аж до Азеки та до Маккеди.
11 Так сталося, що коли вони втікали перед Ізраїлем і спускались від Бет-Хорона, Господь став кидати на них з небес велике каміння аж до Азеки, й вони гинули. Виявилось, що тих, котрі померли від кам’яного граду, було більше, ніж тих, котрі загинули від меча Ізраїльтян.
Сонце та луна зупинилися
12 Саме того дня, коли Господь видав аморейців у руки Ізраїлю, Ісус у присутності всіх Ізраїльтян заволав до Господа, проголосивши: Нехай зупиниться сонце над Ґівеоном і місяць – над Аялонською долиною!
13 І сонце, насправді, зупинилось; не рухався і місяць, доки народ не помстився своїм ворогам. Про це записано в Книзі Праведного . Тож стояло сонце посеред неба й не спішило на захід протягом усього дня.
14 І не було більше такого дня ні до того, ані пізніше, щоби Господь вислухав і здійснив таке прохання людини, оскільки Сам Господь воював за Ізраїль.
15 Після цього Ісус, разом з усім Ізраїлем, повернулись до табору в Ґілґалі.
Ісус страчує аморейських царів
16 А ті п’ять царів утекли й сховались у печері, що неподалік Маккеди.
17 І коли Ісусові повідомили, говорячи: Знайдено п’ять царів, які заховалися в печері, що біля Маккеди,
18 то Ісус наказав: Прикотіть великі камені до отвору печери й поставте біля неї вартових, аби їх стерегли!
19 Ви ж не зупиняйтесь, переслідуючи своїх ворогів, знищуйте їхні тили й не давайте їм заховатись у своїх містах, адже Господь, ваш Бог, передав їх у ваші руки!
20 В результаті Ісус разом з Ізраїльтянами завдали нищівної поразки своїм ворогам, вигубивши їх дощенту, так що лише дехто з них врятувався, заховавшись у своїх містах-фортецях.
21 А весь озброєний народ благополучно повернувся до Ісуса, в табір біля Маккеди, після чого ніхто не посмів вимовити хоча б слово проти Ізраїльтян.
22 Тоді Ісус наказав: Відкрийте вхід до печери й приведіть до мене з печери тих п’ятьох царів!
23 Так і зробили; вони вивели з печери до нього тих п’ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського і царя еґлонського.
24 Коли ж привели цих царів до Ісуса, то Ісус скликав усіх Ізраїльських мужів і сказав військовим начальникам, які його супроводжували, такі слова: Підійдіть і наступіть ногою кожному з цих царів на шию ! Вони підійшли і наступили своїми ногами на їхні шиї.
25 Тоді Ісус сказав їм (воєначальникам ): Не бійтеся і не жахайтесь! Будьте сильними й мужніми, адже так учинить Господь з усіма вашими ворогами, з якими будете воювати!
26 Після цього Ісус позбавив їх життя, повісивши їх на п’яти деревах. І висіли вони на деревах до вечора.
27 Коли ж заходило сонце, Ісус наказав, аби їх зняли з дерев, і вкинули їх у печеру, в якій вони ховались, а вхід до печери заклали великими каменями, які там знаходяться до цього часу.
Захоплення південних земель
28 У той же день Ісус захопив також Маккеду, знищивши мечем її мешканців разом з їхнім царем. Він віддав усе під закляття, так що не залишилось нікого, хто врятувався б . А з царем Маккеди він учинив так, як зробив з царем Єрихона.
29 З Маккеди Ісус вирушив з усім Ізраїлем до Лівни; вони також воювали проти Лівни.
30 Господь віддав і це місто та його царя в руки Ізраїлю; вони захопили його та знищили мечем усе живе, що було в місті, – не залишилось нікого, хто врятувався б. З царем Лівни Ісус учинив так, як зробив з єрихонським царем.
31 Після цього вирушив Ісус разом з усім Ізраїлем з Лівни до Лахіша, вчинив проти нього осаду й почав з ним воювати.
32 І Господь віддав Лахіш у руки Ізраїлю; на другий день він його здобув, і знищив у ньому мечем все живе так, як він зробив із Лівною.
33 Тоді ґезерський цар Горам прийшов на допомогу Лахішові, але Ісус розбив і його, та його військо, так що не залишилось у нього нікого, хто врятувався б.
34 Далі пішов Ісус з усім Ізраїлем з Лахіша до Еґлона; вони учинили проти нього облогу й почали з ним воювати.
35 У той же день вони його захопили й знищили в ньому мечем усе живе, прирікши його закляттю так само, як було зроблено з Лахішом.
36 Потім Ісус разом з усім Ізраїлем вирушили з Еґлона до Хеврона; він воював також й проти нього,
37 і захопив його. Від меча полягли всі: його цар й усі хто був у місті, а також усі мешканці навколишніх поселень, – не залишилось у них нічого живого, – нікого, хто врятувався б, як було вчинено з Еґлоном; він знищив, усе прирікши закляттю місто і все живе, що було в ньому.
38 Після цього Ісус разом з Ізраїльським військом вирушив на Давір, і розпочав проти нього бойові дії.
39 Він захопив його, його царя, та всіх мешканців навколишніх поселень, – всіх їх знищив мечем, прирікши закляттю все, що було в них і не залишивши нікого, хто врятувався б. З Давіром і його царем він учинив так, як учинив з Хевроном, та як учинив з Лівною разом з їхніми царями.
40 Таким чином Ісус завоював усю гірську місцевість, південний (Неґев ) край, рівнини й узбіччя гір; знищив усіх їхніх царів, не залишивши нікого живим, – дощенту вигубив усе живе, як заповів Господь, Бог Ізраїлю.
41 Ісус розгромив усе – від Кадеш-Барнеа й до Ґази, – захопив увесь край Ґошен аж до самого Ґівеона;
42 знищив усіх тих царів і завоював їхні землі. Усе це зробив Ісус протягом одного військового походу, оскільки Господь, Бог Ізраїлю, воював за Ізраїль.
43 Після цього Ісус з усім Ізраїльським військом повернувся в свій табір у Ґілґал.
Ісус побиває п’ятьох аморейських царів
1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні‑Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закляттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що мешканці Ґів’ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,
2 то дуже налякалися, бо Ґів’он місто велике, як одне з міст царських, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.
3 І послав єрусалимський цар Адоні‑Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір’ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:
4 “Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб’ємо Ґів’она, бо він замирив з Ісусом та з Ізраїлевими синами”.
5 І вони зібралися, і пішли п’ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табори їхні, і розтаборувалися при Ґів’оні, і воювали проти них.
6 І послали ґів’онські люди до Ісуса та до табору в Ґілґал, говорячи: “Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас, та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують гори”.
7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки й військові лицарі.
8 І сказав Господь до Ісуса: “Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, — ніхто з них не встоїть перед тобою”.
9 І прибув до них Ісус зненацька, — цілу ніч ішов із Ґілґалу.
10 І Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і побив їх великою поразкою в Ґів’оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет‑Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.
11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет‑Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мечем.
12 Тоді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: “Стань, сонце, в Ґів’оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!
13 І сонце затрималося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам”. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже цілий день.
14 І не було такого , як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав людського голосу, — бо Господь воював для Ізраїля.
15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табору в Ґілґал.
16 А ті п’ять царів повтікали, та й сховалися в печері в Маккеді.
17 І було донесено Ісусові й сказано: “Знайдені ті п’ять царів, сховані в печері в Маккеді”.
18 А Ісус відказав: “Приваліть велике каміння на отвір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.
19 А ви не стійте, — женіться за своїми ворогами, і понищте їхні задні стежі, і не давайте їм входити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку”.
20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врятовані повтікали від них і повходили до твердинних міст,
21 то ввесь народ у спокої вернувся до табору до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!
22 І сказав Ісус: “Відчиніть отвір печери, і приведіть до мене з печери тих п’ятьох царів”.
23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п’ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.
24 І сталося, як привели тих царів до Ісуса, то Ісус закликав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військовим начальникам, що йшли з ним: “Підійдіть, — поставте свої ноги на шиї цих царів”. І вони попідходили, і поставили свої ноги на їхні шиї.
25 І сказав до них Ісус: “Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте”.
26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п’ятьох деревах. І висіли вони на тих деревах аж до вечора.
27 І сталося на час заходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дерев, і повкидали їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на отвір печери, де воно аж до цього дня.
28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив вістрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме , що зробив був цареві єрихонському.
29 А Ісус та ввесь Ізраїль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.
30 І дав Господь в Ізраїлеву руку також її та царя її, і він побив вістрям меча її та кожну особу, що в ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.
31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборував при ньому та воював проти нього.
32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, — і здобув він його другого дня, і побив вістрям меча його та кожну особу, що в ньому, — усе так, як зробив був Лівні.
33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.
34 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборували при ньому та воювали з ним.
35 І здобули його того дня, і побили його вістрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, — усе так, як зробив був Лахішу.
36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.
37 І здобув його, і побив вістрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, — не позоставив жодного врятованого, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була .
38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.
39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх вістрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, — як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.
40 І побив Ісус увесь Край: гору, і Неґев і Шефелу , і узбіччя, і всіх їхніх царів, — не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
41 І бив їх Ісус від Кадеш‑Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів’ону.
42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним разом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.
43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табору в Ґілґал.