Міста-сховища
1 Тоді Господь звернувся до Ісуса з такими словами:
2 Промов до Ізраїлю і скажи їм: Визначте собі міста-сховища (притулки ), про які Я говорив вам через Мойсея,
3 аби там міг заховатись вбивця, котрий вбив людину ненароком, без злого наміру. Вони будуть у вас притулком від месника за кров.
4 Він (убивця ) утече в одне з таких міст і, зупинившись біля входу в браму міста, він розповість старійшинам того міста свою справу, й вони приймуть його до себе в місто, та визначать для нього місце, де він мешкатиме серед них.
5 Якщо месник за кров переслідуватиме його, то старійшини не повинні видавати того вбивці в його (месника ) руки, адже він не навмисне вбив свого ближнього, і не був його ворогом ні вчора, ні позавчора.
6 Він же буде мешкати в тому місті, доки не стане перед судом громади й до смерті первосвященика, який буде на той час. Лише після того вбивця повернеться до свого міста та до свого дому в місті, з якого він колись утік.
7 В результаті (Ізраїльтяни ) освятили, тобто відокремили для такої мети : Кедеш у Ґалілеї, на пагорбі Нефталима; Сихем на нагір’ї Єфрема та Кір’ят-Арбу, тобто Хеврон на плоскогір’ї Юди.
8 На другому боці Йордану, на схід від Єрихона, відділили Бецер у пустелі, – на плоскогір’ї, що належав племені Рувима; Рамот у Гілеаді, який належав племені Ґада, та Ґолан у Башані, що належав племені Манассії.
9 Ці міста були призначені для всіх Ізраїльтян, а також для приходців, котрі мешкали з ними, аби міг там заховатись кожен, хто вб’є людину ненавмисне, щоб не загинути від руки месника за кров, доки вбивця не постане перед громадою.
Міста на сховища
1 І Господь промовляв до Ісуса, говорячи:
2 “Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі міста на сховища, про які Я говорив вам через Мойсея,
3 щоб утікав туди убійник, що заб’є кого ненароком невмисне, і вони будуть для вас на місце сховища від месника за кров.
4 І втече він до одного з тих міст, і стане при вході міської брами, та й буде голосно говорити старшим того міста про свою справу. І вони візьмуть його до міста до себе, і дадуть йому місце, і він осяде з ними.
5 А коли буде гнатися за ним месник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора.
6 І буде він сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерти найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді повернеться убійник, та й увійде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік”.
7 І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір’ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній.
8 А по той бік єрихонського Йордану на схід вони дали: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени.
9 Оце були міста призначення для всіх Ізраїлевих синів та для приходька, що мешкає чужинцем серед них, на сховище туди кожному, хто вб’є кого ненароком. І не помре він від руки месника за кров, аж поки не стане перед громадою.