Сторонній вогонь Надава та Авіуда
1 Ааронові сини, Надав та Авігу, взяли кожен свою кадильницю, поклали в них вогню, насипали на нього ладану і принесли перед Господом сторонній вогонь, якого Він не велів їм приносити.
2 Тож вийшов від Господа вогонь та поглинув їх, так що вони померли перед Господом.
3 Мойсей сказав Ааронові: Це те, про що говорив Господь кажучи: Серед тих, що близькі до Мене, виявиться святість Моя, і перед усією громадою Я прославлюся. Аарон же мовчав.
4 Тоді Мойсей покликав Мішаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааронового дядька, і сказав їм: Підійдіть і винесіть ваших братів геть зі Святині за табір.
5 Ті підійшли й забрали їх у їхніх хітонах й винесли за табір, як сказав Мойсей.
6 Після цього Мойсей сказав Ааронові та його синам, Елеазарові й Ітамарові: Не відкривайте своїх голів і не роздирайте свого одягу, щоб ви не померли, і щоб Господь не розгнівався на всю громаду. Проте ваші брати, увесь дім Ізраїля, нехай оплакують спалення, яке здійснив Господь.
7 Ви ж не залишайте входу в Намет Свідчення, щоб вам не померти, бо на вас єлей Господнього помазання. Вони учинили так, як сказав їм Мойсей.
Обов’язки священників
8 Господь звернувся до Аарона з такими словами:
9 Коли будете входити в Намет Свідчення, то не питимете вина ні міцного напою ні ти, ні твої сини з тобою, бо помрете. Це вічна постанова для вас і ваших поколінь.
10 Ви повинні вміти розрізняти між святим і несвятим, між нечистим і між чистим.
11 Навчайте Ізраїльських нащадків тим законам, які Господь переказав їм через Мойсея.
12 Мойсей сказав Ааронові та його синам, які залишилися, Елеазарові й Ітамарові: Візьміть хлібну жертву, що залишилася з Господніх вогняних приношень, і їжте її, як опрісноки, біля жертовника, бо вона є святою святих.
13 Будете її споживати на святому місці, бо це частка твоя і частка твоїх синів із Господніх вогняних приношень, адже так мені наказано.
14 Також і грудинку коливальної жертви та лопатку жертви відділення споживатимете на чистому місці, ти, твої сини і твої дочки з тобою, – це твоя частка і частка твоїх синів. Вони дані з мирних жертов Ізраїльських нащадків.
15 Вони приноситимуть лопатку жертви відділення і грудинку як частку коливальної жертви разом з жиром вогняних жертов, аби виконати обряд коливання перед Господом. Це буде тобі й твоїм нащадкам з тобою як вічна частка, як і звелів Господь.
16 Коли Мойсей став розшукувати козла жертви за гріх, то виявилось, що він був спалений! Тому Мойсей розгнівався на Елеазара й Ітамара, Ааронових синів, які залишилися, питаючи:
17 Чому ви не спожили жертви за гріх на святому місці? Адже це святе святих! Господь дав її вам, щоб усунути гріх громади і звершити за неї викуплення перед Господом!
18 Адже кров жертви не була внесена всередину до Святині! Ви неодмінно мали її спожити на святому місці, як я звелів.
19 Тоді Аарон промовив до Мойсея: Ось вони сьогодні принесли свої жертви за гріх і свої всепалення перед Господом, – таке трапилось мені! Тож коли б я спожив жертву за гріх сьогодні, то чи було б це добре в Господніх очах ?
20 Коли Мойсей почув це, то погодився з його доказами.
Смерть двох Ааронових синів. Пайка Ааронова та синів його
1 І взяли Ааронові сини, Надав та Авігу, кожен кадильницю свою, і дали в них огню, і поклали на ньому кадило, і принесли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був приносити їм.
2 І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, — і вони повмирали перед Господнім лицем.
3 І сказав Мойсей до Аарона: “Це те , про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьких Моїх Я буду освячений, і перед усім народом буду прославлений”. І замовк Аарон.
4 І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааронового дядька, та й промовив до них: “Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза табір”.
5 І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза табір, як наказав був Мойсей.
6 І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: “Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, — щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, — увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спалення, що спалив Господь.
7 А зо входу скинії заповіту не вийдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього помазання”. І зробили вони за Мойсеєвим словом.
8 А Господь промовляв до Аарона, говорячи:
9 “Вина та п’янкого напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, — щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь,
10 і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим,
11 і щоб навчати Ізраїлевих синів усіх постанов, про що говорив до них Господь через Мойсея”.
12 І Мойсей промовляв до Аарона та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: “Візьміть хлібну жертву, полишену з огняних Господніх жертов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це — Найсвятіше.
13 І будете їсти її в місці святому, бо вона — уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняних жертов Господніх, бо так мені наказано.
14 А грудину колихання та стегно приношення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої дочки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів.
15 Стегно приношення й грудину колихання на огняних жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь”.
16 А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спалений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи:
17 “Чому ви не з’їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона — Найсвятіше, і її я дав вам, щоб уневажнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем.
18 Тож не внесено крови її до святині всередину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав”.
19 І промовляв Аарон до Мойсея: “От сьогодні принесли вони свою жертву за гріх і цілопалення своє перед Господнє лице, — і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, — чи буде це добре в Господніх очах?”
20 І почув Мойсей, — і було це добре в його очах.