1 А ось закон про жертву за злочин. Вона – святе святих.
2 Жертву за злочин заріжуть на тому місці, де ріжуть жертву всепалення. Священик покропить її кров’ю жертовник довкола.
3 Відтак він принесе з неї весь її жир, у тому числі й жир курдюка, та жир, який покриває нутрощі,
4 обидві нирки й жир, що на них та над стегнами, а також сальник, що над печінкою, відокремить його разом з нирками.
5 Усе це священик спалить на жертовнику як вогняне приношення Господу. Це жертва за злочин.
6 Споживатиме її будь-хто чоловічої статі з-поміж священиків. Їсти її потрібно на святому місці. Це святе святих.
7 Щодо жертви за гріх, як і жертви за злочин, – закон для них один. Вона належить священикові, який звершуватиме нею викуплення.
8 Священикові, котрий приносить від когось жертву всепалення, належить і шкура жертви всепалення, яку він приносить. Вона буде священикові.
9 Так само кожна хлібна жертва, яка буде спечена в печі, а також кожна, що буде приготована на вогнищі чи на сковороді, буде священикові, котрий її приносить. Вона належить йому.
10 А кожна хлібна жертва, приготована на олії чи без неї, буде всім Аароновим нащадкам – кожному порівну.
11 А ось закон про мирну жертву, яку приноситимуть Господу.
12 Якщо хтось приноситиме її як подяку, то з жертвою подяки слід принести й прісні хлібці, замішані на олії, або прісні коржі, змащені олією, чи печені коржі з питльованого борошна, замішані на олії.
13 Разом зі своїм даром жертви подяки, тобто з мирною жертвою, він приноситиме також коржі і заквашені хліби.
14 Щось одне з усіх дарів він принесе у жертвоприношення Господу. Воно належатиме священикові, який кропить на жертовник кров’ю мирної жертви.
15 М’ясо його подячної мирної жертви має бути спожите в день її принесення. Нічого з неї не повинно бути залишене до ранку.
16 А якщо чийсь дар – жертва обітниці або добровільна жертва, то вона має споживатись у той день, коли людина принесла свою жертву, а що з неї залишиться, можна споживати й наступного дня,
17 Але те, що залишиться з м’яса жертви на третій день, має бути спалене у вогні.
18 Коли щось із м’яса мирної жертви таки буде спожите на третій день, то той, хто її приніс, не знайде уподобання. Вона не буде йому зарахована. Це осквернення. Той, хто з’їсть щось із неї, візьме на себе гріх.
19 М’ясо, до якого доторкнеться будь-що нечисте, не буде споживатися. Воно буде спалене у вогні. Що ж до іншого м’яса, то кожний чистий може його їсти.
20 Той, хто з’їсть м’ясо мирної жертви, принесеної Господу, в той час коли на ньому нечистота, той буде викоренений з-поміж свого народу.
21 І якщо хтось доторкнеться до будь-чого нечистого – до нечистоти людини, до нечистої тварини, чи взагалі до будь-якої нечистої гидоти – і споживе м’ясо мирної жертви, принесеної Господу, то такий буде викоренений зі свого народу.
Заборона споживати жир та кров
22 І знову Господь промовив до Мойсея, кажучи:
23 Звернись до ізраїльських синів з такими словами: Не споживайте жодного жиру ні з великої худоби, ні з овець та кіз.
24 Жир із мертвечини та жир з розтерзаного хижаком може використовуватися для будь-якого діла, але не вживайте його в їжу.
25 Кожний, хто їстиме жир із тварини, з якої приносить вогняну жертву Господу, то хто їстиме його, буде викоренений зі свого народу.
26 Не споживатимете жодної крові ні з птахів, ні з тварин в усіх ваших поселеннях.
27 Кожний, хто споживає будь-яку кров, той буде викоренений зі свого народу.
Частка для Аарона та його синів
28 Господь промовив до Мойсея, такі слова:
29 Звернись до Ізраїльських нащадків і скажи їм: Хто приносить Господу свою мирну жертву, той зі своєї мирної жертви нехай принесе Господу і свій дар.
30 Своїми власними руками він подасть вогняні приношення Господу, зокрема, його жир разом із грудинкою, яку він принесе, щоб виконати обряд коливання перед Господом.
31 Священик спалить жир на жертовнику, а грудинка належатиме Ааронові та його нащадкам.
32 Крім того, як жертву підношення з ваших мирних жертов, віддасте священикові праву лопатку.
33 Права лопатка, як його частка, належатиме тому з Ааронових синів, хто приноситиме кров мирної жертви та жир.
34 Тому що Я взяв у Ізраїльських нащадків, із їхніх мирних жертов, грудинку жертви коливання та лопатку жертви підношення й віддав їх священикові Ааронові та його синам як вічну належність від Ізраїльських нащадків.
35 Це частка помазання Аарона і помазання його синів від Господніх вогняних приношень з того дня, коли Він доручив їм здійснювати священицьке служіння Господу.
36 Того дня, коли вони отримали помазання, Господь звелів Ізраїльським нащадкам віддавати їм цю частку. Це вічна постанова для їхніх поколінь.
37 Такий закон про всепалення, про хлібну жертву, про жертву за гріх, про жертву за злочин, про посвячення і про мирну жертву.
38 Господь усе це сказав Мойсеєві на Сінайській горі того дня, коли заповів ізраїльським синам у Сінайській пустелі приносити свої дари перед Господом.
1 А оце закон жертви за провину , — Найсвятіше вона.
2 На місці, де ріжуть цілопалення, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.
3 А ввесь її лій із неї він принесе, — курдюка, і лій, що покриває нутрощі,
4 і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,
5 та й спалить те священик на жертівнику, — це огняна жертва для Господа, жертва за провину вона.
6 Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.
7 Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини — закон їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.
8 А священик, що приносить чиєсь цілопалення, — шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона буде.
9 І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна приготовлена в горшку та на лопатці, — священикові, що приносить її, йому вона буде.
10 А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, — буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.
11 А оце закон про мирну жертву , що хтось принесе її Господеві.
12 Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.
13 Разом із калачами квашеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.
14 І принесе він щось одне з кожної жертви, — приношення для Господа; це буде священикові, що кропить кров мирної жертви, — буде йому.
15 А м’ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, — не позоставить із нього нічого до ранку.
16 А якщо жертва його приношення — обітниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принесення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.
17 А позостале з м’яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.
18 А якщо справді буде їджене з м’яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приносить її, — це не буде залічене йому, буде нечисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.
19 А те м’ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не буде їджене, — на огні буде спалене. А м’ясо чисте — кожен чистий буде їсти м’ясо.
20 А душа , що буде їсти м’ясо з мирної жертви, що вона Господня, а нечисть його на ньому, то буде вона винищена з народу свого.
21 А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м’яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого”.
22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
23 “Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти.
24 А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти — не будете їсти його.
25 Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого.
26 І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях.
27 Кожна душа, що їстиме яку‑будь кров, — то буде винищена душа та з‑посеред народу свого”.
28 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
29 “Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє приношення Господеві з своєї мирної жертви.
30 Руки його принесуть огняні жертви Господні, — лій із грудиною, принесе грудину, щоб колихати її, як колихання перед Господнім лицем.
31 І священик спалить той лій на жертівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.
32 А праве стегно з мирних жертов ваших дасте священикові, як приношення.
33 Хто з Ааронових синів приносить кров мирних жертов та лій, — йому буде на пайку праве стегно.
34 Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.
35 Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві,
36 що наказав Господь давати їм у день їхнього помазання від Ізраїлевих синів, — вічна постанова на їхні покоління!
37 Оце закон про цілопалення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за провину, і про посвячення, та про жертву мирну,
38 що Господь наказав був Мойсеєві на Сінайській горі в день наказу Його Ізраїлевим синам приносити жертви свої Господеві в Сінайській пустині”.