Перемога над ханаанцями у Хормі
1 Як тільки ханаанський цар Аради, який жив на півдні (в Неґев), почув, що Ізраїль рухається дорогою Атарім, то пішов війною проти Ізраїлю, і взяв декого з них у полон.
2 Тоді Ізраїль дав обітницю Господу, і сказав: Якщо віддаси цей народ у мої руки, я зруйную його та його міста, як приречені на закляття.
3 І вислухав Господь голос Ізраїлю, і видав йому ханаанців. Він знищив їх та їхні міста як приречені на закляття, назвавши те місце Хорма .
Мідний змій
4 Після цього вони вирушили від гори Гор, в напрямку Червоного Моря, щоб обійти землю Едому. Але в дорозі народ виявив малодушність.
5 Люди почали нарікати на Бога і на Мойсея: Навіщо ти вивів нас з Єгипту? Хіба що для того, щоб ми загинули в пустелі? Адже тут немає ні хліба, ні води, а цей нікчемний хліб неабияк набрид нам.
6 Тоді Господь послав на народ отруйних зміїв, які кусали людей, і чимало з Ізраїльтян померло.
7 Люди прийшли до Мойсея і сказали: Згрішили ми, оскільки нарікали на Господа і на тебе! Помолися ж до Господа, щоб Він забрав від нас зміїв! І Мойсей помолився за народ.
8 Господь же сказав Мойсеєві: Зроби собі змія і вистав його на жердині. Після того, якщо когось вкусить змій , нехай той погляне на нього і буде жити.
9 Тож Мойсей зробив мідного змія, і встановив його на жердині. Тепер, коли змій кусав людину, то вона звертала очі на мідного змія, і залишалася живою.
Шлях з Оботи до Моаву
10 Ізраїльтяни вирушили далі й отаборились в Оботі.
11 Вирушивши з Оботи вони отаборились в Ійє-Абарім, – в пустелі, яка знаходиться на схід від Моаву.
12 А коли вони рушили звідти, то отаборилися в долині Зеред.
13 Вийшовши звідти вони поставили табір на другому боці Арнону що тече через пустелю і підходить до кордонів аморейців. Арнон є Моавським кордоном, що межує між Моавом і Амореєм.
14 Тому і говориться в книзі Господніх воєн: Вагеб у Суфі, і притоки Арнону;
15 і русла приток, що простягаються до місця Ар, і сягають кордонів Моаву.
16 А звідти вирушили до Беери. Це та Криниця, про яку сказав Господь Мойсеєві: Збери народ, і Я дам їм воду.
17 Тоді заспівав Ізраїль таку пісню: Піднесися, кринице, співайте їй!
18 Криницю викопали вельможі, – видовбували її володарі народу своїми жезлами , законодавці – своїми посохами! З Мідбару вони подалися до Маттани,
19 а від Маттани до Нахаліїла, з Нахаліїла до Бамота.
20 А від Бамота в долину, що на рівнині Моаву біля вершини Пісґи, що височіє над пустелею.
Перемога над Сіхоном
21 Тоді Ізраїль послав своїх старійшин до Сіхона, аморейського царя, з проханням:
22 Дозволь мені перейти через твою землю. Ми не звертатимемо ні на поля, ні на виноградники, не будемо пити води з криниць. Будемо йти дорогою царською аж доки не перейдемо твої володіння.
23 Але Сіхон не дозволив Ізраїлеві перейти через свою землю. Більше того , Сіхон зібрав увесь свій народ і пішов проти Ізраїлю в пустелю, дійшов до Ягци і вступив у бій з Ізраїлем.
24 Проте Ізраїль розгромив його вістрям меча, і заволодів його землею від Арнону до Яббоку і аж до Аммонових нащадків, оскільки Яз був кордоном аммонійців.
25 Тож Ізраїль захопив усі ті міста. Ізраїль поселився у всіх містах аморейців, тобто у Хешбоні і в усіх прилеглих до нього поселеннях .
26 Хешбон був містом Сіхона, царя аморейців. Він раніше воював з попереднім царем Моаву і забрав у нього всю його землю аж до Арнону.
27 Через це кажуть ті, хто говорить загадками: Приходьте до Хешбона, щоб відбудувати і облаштувати місто Сіхона.
28 Бо вогонь вийшов з Хешбона, полум’я – з міста Сіхона. Він пожер Ар-Моава, володарів висот Арнону.
29 Горе тобі, Моаве! Ти загинув, народе Кемоша! Його сини стали втікачами, а його дочки – полонянками царя аморейців, Сіхона.
30 Ми їх перемогли, загинув Хешбон аж до Дібона, ми спустошили все до Нофаху, що неподалік Медеви.
31 Отже Ізраїль оселився в краю аморейців.
32 Після цього Мойсей послав розвідників , щоб оглянули Язер. Тож завоювали і його поселення, вигнавши аморейців, які там жили.
Перемога над Оґом
33 Повернувши, вони пішли дорогою до Башану. І ось проти них виступив Оґ, цар башанський з усім своїм народом до Едреї, щоб воювати.
34 Але Господь сказав Мойсеєві: Не бійся його, бо у твої руки Я віддав його, увесь його народ як і всю його землю. Вчиниш з ним так, як ти зробив із Сіхоном, царем аморейців, який жив у Хешбоні.
35 Отже вони знищили його та його нащадків, і весь його народ, так що не залишилося жодного живого. Таким чином вони заволоділи його землею.
Мідяний змій
1 І почув ханаанеянин, цар Араду, що сидів на полудні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полонених.
2 І склав Ізраїль обітницю Господеві, й сказав: “Якщо справді даси Ти народ той у мою руку, то я вчиню їхні міста закляттям”.
3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаанеянина, і він учинив закляттям їх та їхні міста, і назвав ім’я тому містові: Хорма .
4 І рушили вони з Гор‑гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едомський край. І підупала душа того народу в тій дорозі.
5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: “Нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бо ж нема тут хліба й нема води, а душі нашій обридла ця непридатна їжа”.
6 І послав Господь на той народ зміїв сарафів , і вони кусали народ. І померло багато народу з Ізраїля.
7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: “Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв”. І молився Мойсей за народ.
8 І сказав Господь до Мойсея: “Зроби собі сарафа, і вистав його на жердині. І станеться, — кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити”.
9 І зробив Мойсей мідяного змія, і виставив його на жердині. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяного змія — і жив!
Великі війни в пустині
10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборували в Овоті.
11 І рушили вони з Овоту, і таборували в Ійє‑Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від сходу сонця.
12 Звідти вони рушили, і таборували в долині Зереду.
13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та амореянином.
14 Тому розповідається в “Книжці воєн Господніх”: “Вагев у Суфі, і потоки Арнону,
15 і спад потоків, що збочив на місце Ару, і на моавську границю опертий”.
16 А звідти до Бееру . Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: “Збери народ, і нехай Я дам їм воду”.
17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: “Піднесися, кринице, співайте про неї!
18 Криниця, — вельможі копали її, її викопали народні достойники берлом, жезлами своїми”. А з Мідбару до Маттани,
19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,
20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що звернена до пустині.
21 І послав Ізраїль послів до Сигона, аморейського царя, говорячи:
22 “Нехай я перейду в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царською дорогою, аж поки перейдемо землю твою”.
23 І не дав Сигон Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.
24 І вдарив його Ізраїль вістрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.
25 І позабирав Ізраїль усі ті міста. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.
26 Бо Хешбон — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.
27 Тому й розповідають кобзарі: “Підіть до Хешбону, — нехай він збудується, і хай міцно поставиться місто Сигонове.
28 Бо вийшов огонь із Хешбону, а полум’я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, володарів арнонських висот.
29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, народе Кемошів! Він зробив був синів своїх утікачами, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.
30 І розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попустошили аж до Нофаху, що аж до Медви”.
31 І Ізраїль осів в аморейському краї.
32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули його залежні міста, і заволоділи амореянином, що жив там.
33 І повернулись вони, і пішли дорогою Башану. І вийшов Оґ, цар башанський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.
34 І сказав Господь до Мойсея: “Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні”.
35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.