Едом буде знищено
1 Видіння Авдія. Так говорить Владика Господь до Едому: Ми почули вістку від Господа, і надіслали її через посланця до народів, – вставайте і вирушимо проти Едому війною!
2 Оце Я тебе зроблю малим серед народів, і тобою понад міру нехтуватимуть.
3 Твоя зарозумілість підвела тебе, що мешкаєш в скелястих ущелинах. Вмостившись на височині, ти міркуєш у своєму серці: Хто мене звідсіля скине на землю?
4 Але хоча б ти піднявся вгору, як орел, – хоч би ти звив своє гніздо серед зірок, Я і звідти скину тебе, – говорить Господь.
5 Якби до тебе прийшли нічні грабіжники чи розбійники, що все спустошують, то хіба вони не взяли б у тебе лише те, що їм потрібно? Або якби до тебе прийшли злодії, щоб обібрати виноград, то хіба не залишилися б після них якісь ягідки?
6 Як же обшукуватимуть Ісава, обшарюючи всі його сховища!‥
7 Аж до самих твоїх кордонів поженуть тебе твої ж союзники, – обманувши, тебе подолають твої ж друзі, котрі були з тобою в миріі навіть їли твій хліб, – вони розставляють перед тобою пастку, вважаючи , що ти несповна розуму!
8 Саме того дня, – застерігає Господь, – Я знищу мудреців Едому і зарозумілих з гори Ісава .
9 Страхом будуть охоплені твої лицарі, Темане , тому що будуть винищені усі люди на горі Ісава, –
10 за тяжкий злочин проти твого брата Якова тебе вкриє сором, і ти будеш знищений назавжди.
11 Адже того дня, коли ти стояв збоку, – в той час, коли чужинці брали в полон його військо і загарбники вламувались у його брами, кидаючи жереб стосовно Єрусалима, – ти був як один з них.
12 Тобі зовсім не личило дивитися на день приниження твого брата і зловтішатись його нещастям, – ти не повинен був радіти загибелі Юдиних дітей у той день. Тобі аж ніяк не личило зухвало розкривати свої уста в день їхньої скорботи.
13 Як ти посмів увійти в брами Мого народу в день їхнього горя? Ти не повинен був у той день навіть дивитися на їхню недолю, – тим більше простягати свою руку до їхнього майна в день їхнього нещастя!
14 Як ти міг стояти на роздоріжжі й винищувати їхніх втікачів? Як посмів у день такого горя видавати тих, котрі чудом врятувались?
15 Пам’ятай, що близько Господній день для всіх народів. Як робив ти, так буде зроблено з тобою, – твої злочини обернуться на твою голову.
16 Бо, як ти пив на Моїй святій горі, так питимуть постійно оточуючі тебе народи. Питимуть і попиватимуть, поки не щезнуть, як такі, котрих ніколи не було.
На Сіоні буде спасіння
17 А на горі Сіон буде спасіння, – вона стане освяченою, і до нащадків Якова повернуться володіння їхньої спадщини.
18 Рід Якова стане вогнем, покоління Йосифа – полум’ям, а рід Ісава – тростиною! Його підпалять, і всі згорять, – з нащадків Ісава не залишиться нікого, бо так сказав Господь!
19 Ті, що на півдні (Неґев ), заволодіють горою Ісава, а ті, що в долині, землею филистимців, – вони посядуть також поля Єфрема та рівнини Самарії, а Веніямін володітиме Гілеадом.
20 Повернуті з полону, Ізраїльські воїни, заволодіють ханаанським краєм, аж до Царефати (Сарепти ), а переселені з Єрусалима, що в Сефараді заволодіють містами Неґева (півдня ).
21 І зійдуть визволителі на гору Сіон, щоб судити (правити ) мешканців гори Ісава. Царство належатиме Господу.
Пророцтво про загибель Едому
1 Видіння Овдія . Так сказав Господь Бог на Едом: “Почули ми вістку від Господа, і посланий був між народів посол, щоб сказати : Уставайте, і станьмо на нього до бою!
2 Оце Я малим тебе дав між народи, ти дуже погорджений.
3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебуваєш по щілинах скельних, у високім сидінні своїм, що говориш у серці своєму: Хто скине на землю мене?
4 Якщо б ти піднісся, немов той орел, і якщо б ти кубло своє склав поміж зорями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Господь!
5 Чи ж до тебе злодії приходили, чи нічні ті грабіжники, — такий ти понищений! — чи ж вони не накрали б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі винограду, чи ж вони не лишили б хоч вибірків?
6 Як Ісав перешуканий, як криївки його переглянені!
7 Аж до границі прогнали тебе, обманять тебе твої всі союзники, переможуть тебе твої приятелі! Ті, що хліб твій їдять , пастку розставлять на тебе, — нема в тому розуму!
8 Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і вигублю Я мудреців із Едому, а розум з гори Ісавової?
9 І настрашене буде лицарство твоє, о Темане, щоб був витятий кожен з Ісава убивством.
10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти витятий будеш навіки.
11 Того дня, коли став ти навпроти, того дня, як чужі полонили були його військо, і коли чужинці в його брами ввійшли і жереба кидали про Єрусалим, то й ти був , як один з них!
12 І тому не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згуби, і не розкривай своїх уст у день утиску.
13 І не входь ти до брами народу Мого у день лиха його, і не приглядайся до зла його й ти в день нещастя його, і не простягайте своєї руки до багатства його в день нещастя його!
14 І на роздоріжжі не стій, щоб витинати його втікачів, і в день утиску не видавай його решток!
Дім Яковів посяде своє
15 Бо близький день Господній над усіма народами, — як зробив ти, то так і тобі буде зроблено: вернеться на твою голову чин твій!
16 Бо як ви пили на святій Моїй горі, так народи усі завжди питимуть! І будуть пити вони, і будуть хлептати, і стануть вони, немов їх не було.
17 А на Сіонській горі буде спасіння, і буде святою вона, і спадки свої вже посяде дім Яковів.
18 І дім Якова стане огнем, і дім Йосипа — полум’ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть палати вони проти них, і їх пожеруть, і останку не буде із дому Ісава, бо Господь це сказав.
19 І посядуть південні Ісавову гору, а мешканці долин — филистимлян, і посядуть Єфремове поле та поле самарійське, а Веніямин — Ґілеад.
20 А полонені війська Ізраїлевих синів заволодіють тим , що хананейське аж до Цорфату , а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, посядуть міста полудневі.
21 І спасителі прийдуть на гору Сіон, щоб гору Ісава судити, — і царство Господнє настане!