1 Вино – глумливе, оп’яняючий напій – галасливий, і кожен, хто зваблюється ними, нерозумний.
2 Царський гнів, мов ричання лева; хто його дражнить, грішить проти самого себе.
3 Уникати сварки – достоїнство людини, – лише нерозсудливий гарячкує.
4 Восени ледачий не оре, а в жнива шукатиме врожаю, – та нічого не знайде.
5 Задуми серця людини – це глибокі води, але розумна людина вміє їх вичерпати.
6 Чимало людей наголошують на власній доброті, але хто знайде, насправді, милостиву людину!
7 Коли праведний живе своєю непорочністю, то щасливими будуть і його діти після нього.
8 Коли цар сидить на судовому троні, то він своїм поглядом розпорошує усяке зло.
9 Хто може сказати: Очистив я своє серце, і тепер я чистий від мого гріха?
10 Неоднакові ваги і дві різні мірки – одне і друге огидні для Господа.
11 Вже з поведінки дитини можна зрозуміти, чи правильним і чистим буде її спосіб життя.
12 Вухо, яке чує, й око, яке бачить, – те й друге створив Господь.
13 Не люби довго спати, щоб тобі не збідніти. Тримай відкритими свої очі, і їстимеш хліб досхочу.
14 Хто купує, каже: Погане, нічого не варте!‥ А коли відійде, то хвалиться купленим.
15 Можна мати золото і багато перлин, але розумні уста – найцінніша прикраса.
16 У того, хто поручився за чужого, – візьмуть і його одяг, – візьмуть його від нього як заставу за стороннього.
17 Хліб, здобутий неправдою, спочатку солодкий, але потім у роті виявиться повно жорстви .
18 Всі заходи затверджуються радою, тому лише після наради починай воювати.
19 Хто ходить і відкриває таємниці, той зрадник, – тому не спілкуйся з тим, хто широко відкриває рота.
20 Хто лихословить свого батька та свою матір, того світильник погасне серед безпросвітної темряви.
21 Спадок, поспіхом отриманий на початку, не матиме благословення в кінці.
22 Не говори: Я відплачу за зло! Покладайся на Господа, і Він тобі допоможе.
23 Двоякі гирі огидні для Господа, так само не до вподоби й оманлива вага.
24 Кроками людини керує Господь, але як же людині зрозуміти свою дорогу?
25 Поспіхом дати обітницю, мовляв, «Посвячене!», а лише після обітниці обмірковувати – пастка для людини.
26 Мудрий цар відсіває нечестивих, після чого направляє на них колесо .
27 Світильник Господній – дух людини, що вивідує всі глибини серця.
28 Милість та істина оберігають царя, – милосердям він підтримує свій престол.
29 Окраса юнацтва – їхня сила, а оздоба людей похилого віку – сивина.
30 Рани від побоїв – ліки проти зла, і удари ці проникають у глибини людського єства.
1 Вино — то насмішник, напій п’янкий — галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву доводить його, — проти свого життя прогрішає.
3 Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.
4 Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива — і нічого нема.
5 Рада в серці людини — глибока вода, і розумна людина її повичерпує.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?
7 У своїй неповинності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Хто скаже: “Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?”
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обоє вони — то огида для Господа.
11 Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, — чи чин його чистий й чи простий.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обоє.
13 Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі — та хлібом наситься!
14 “Зле, зле!” — каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном .
15 Є золото й перел багато, та розумні уста — найцінніший то посуд.
16 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.
17 Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.
18 Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.
19 Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед темряви!
21 Спадок спочатку заскоро набутий, — не буде кінець його поблагословлений!
22 Не кажи: “Надолужу я зло!”— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Вага неоднакова — то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.
24 Від Господа — кроки людини, а людина — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Тенета людині казати “святе” нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.
26 Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук .
27 Дух людини — світильник Господній, що все нутро обшукує.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Окраса юнацтва — їхня сила, а пишність старих — сивина.
30 Синяки від побоїв — то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.