Заклик дорогоцінної мудрості
1 Невже мудрість не кличе, – не подає свого голосу розум?
2 Вона стає на підвищених місцях пагорбів, біля доріг і на роздоріжжях.
3 Вона голосно волає біля брам, при вході до міста, та біля дверей будинків:
4 Люди! До вас я звертаюсь, – мій голос до людських синів.
5 О ви, простодушні, вчіться розсудливості; та і ви, нерозумні, набирайтесь розуму!
6 Послухайте, адже я говоритиму про благородні речі; те, що виходить з моїх уст, – істина.
7 Мої уста виголошують правду, і лукавство для моїх уст огидне.
8 Усі слова моїх уст справедливі, і в них немає жодного підступу, ні фальші.
9 Усі вони ясні для розумного, – зрозумілі для тих, хто набув знання.
10 Краще прийміть моє застереження, ніж срібло, – радше знання, аніж добірне золото.
11 Адже мудрість дорожча за коштовні перли, і нічого з бажаного людиною не можна зрівняти з нею.
Велич мудрості
12 Я, мудрість, живу вкупі з розумом, і наділяю розважливим знанням.
13 Мати страх Господній – означає ненавидіти зло. Тому я ненавиджу гордість і зухвалість, – дорогу зла (погану поведінку ) й підступні уста.
14 У мене є порада і здоровий глузд, – у мене розум, і в мене сила.
15 Завдяки мені владарюють царі й правителі, – завдяки мені вони здійснюють правосуддя.
16 Завдяки мені працюють урядовці, вельможі та всі судді землі.
17 Тих, котрі мене люблять, я люблю, і хто мене шукає, знайде мене.
18 У мене багатство й слава, постійний достаток і справедливість.
19 Мої плоди кращі, ніж золото, – і то золото чисте, – та й користі від мене більше, ніж від найдобірнішого срібла.
20 Я ходжу дорогами істини, – стежками правосуддя,
21 даруючи блага тим, котрі мене люблять, й наповнюючи їхні скарбниці.
22 Господь мене (мудрість ) мав на початку Свого шляху, – раніше Своїх споконвічних діянь.
23 Я існую від початку віків , – раніше буття землі.
24 Я народилась раніше безодень, – коли не було джерел наповнених водою.
25 Я народилась, перш ніж постали гори, – раніше за пагорби,
26 коли Він ще не створив ні землі, ні полів, і навіть початкових пилинок усесвіту.
27 Коли Він облаштовував небеса, я була там, – коли накреслював круг навколо безодні;
28 коли Він угорі закріплював хмари, і коли на землі встановлював джерела безодні;
29 коли визначав границі моря, аби його води не виходили за встановлені йому межі. Коли Він закладав основи землі,
30 я була в Нього майстром, – щодня була Його задоволенням, – усмішкою на Його устах повсякчасно,
31 звеселяючись на крузі Його землі та радіючи людськими синами!
32 Отже, тепер , діти мої , слухайте мене, – щасливі ті, котрі дотримуються моїх доріг!
33 Слухайте повчання, аби стати мудрими, і не відступайте від нього !
34 Блаженна людина, яка мене слухається, дотримуючись моїх задумів, щодня пильнуючи біля моїх воріт і несучи варту біля моїх дверей.
35 Адже хто мене знаходить, той знаходить життя, і отримує милість від Господа.
36 А хто грішить проти мене, той наносить шкоду своїй душі, – всі, котрі мене ненавидять, полюбили смерть.
Заклик мудрости: Ліпша мудрість за перли
1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 На верхів’ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!
3 При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:
4 “До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:
5 Зрозумійте‑но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!
6 Послухайте, я‑бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ — то простота.
7 Бо правду говорять уста мої, а лукавство — гидота для губ моїх.
8 Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.
9 Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.
10 Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:
11 ліпша‑бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!
Велика сила мудрости
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.
13 Страх Господній — лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!
14 В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.
15 Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.
16 Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене знайде!
18 Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!
20 Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,
21 щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, — і я понаповнюю їхні скарбниці!
Мудрість — спервовіку
22 Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку, —
23 відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.
24 Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.
25 Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.
27 Коли приправляв небеса — я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,
28 коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,
29 коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі, —
30 то я майстром у Нього була, і була я веселощами день у день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,
31 радіючи на земнім крузі Його, а забава моя — із синами людськими!
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!
33 Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього !
34 Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день у день, щоб одвірки мої берегти!
35 Хто‑бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.
36 А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!”