Псалом 136
1 Прославляйте Господа, бо Він добрий, і милосердя Його вічне!
2 Дякуйте Богові над богами, бо милосердя Його вічне!
3 Прославляйте Владику над владиками, бо милосердя Його вічне! –
4 Того Єдиного, Хто творить великі чудеса, бо милосердя Його вічне!
5 Хто мудро створив небеса, бо милосердя Його вічне!
6 Хто утвердив землю над водами, бо милосердя Його вічне!
7 Хто створив великі світила, бо милосердя Його вічне!
8 Сонце, щоб управляло вдень, бо милосердя Його вічне!
9 Місяць і зорі, щоб управляли вночі, бо милосердя Його вічне!
10 Він, караючи Єгипет, знищив його первістків, бо милосердя Його вічне!
11 Вивів з-посеред них Ізраїль, бо милосердя Його вічне!
12 Рукою сильною і простягнутим раменом вивів їх , бо милосердя Його вічне!
13 Він розділив навпіл Червоне море, бо милосердя Його вічне, –
14 і перевів Ізраїль через нього, бо милосердя Його вічне!
15 Фараона ж і його військо скинув у Червоне море, бо милосердя Його вічне!
16 Він провадив Свій народ через пустелю, бо милосердя Його вічне!
17 Він розбив війська великих царів, бо милосердя Його вічне, –
18 знищив могутніх царів, бо милосердя Його вічне!
19 Сіхона, царя аморейців, бо милосердя Його вічне!
20 Оґа, царя башанського, бо милосердя Його вічне!
21 Він віддав їхні землі у спадщину, бо милосердя Його вічне, –
22 у спадщину Своєму слузі, Ізраїлеві, бо милосердя Його вічне!
23 Він пам’ятав про нас у нашому приниженні, бо милосердя Його вічне,
24 і визволив нас від наших ворогів, бо милосердя Його вічне!
25 Він дає поживу всьому живому, бо милосердя Його вічне!
26 Прославляйте Бога Небесного, бо милосердя Його вічне!
1 Над річками Вавилонськими, — там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!
2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи,
3 співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів — наші мучителі: “Заспівайте но нам із Сіонських пісень!”
4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?
5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, — хай забуде за мене правиця моя!
6 Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам’ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!..
7 Пам’ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: “Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!”…
8 Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути , — блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!
9 Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!..