Псалом 2
1 Чому метушаться народи, а люди замишляють підступні речі?
2 Повстають земні царі і князі змовляються разом проти Господа та Його Помазаника, мовляв:
3 Розбиймо їхні кайдани і скиньмо з себе їхнє ярмо.
4 Той, Хто знаходиться на небі, посміхається, – Господь глузує з них.
5 Він заговорить до них у Своєму гніві й в обуренні Своїм наведе на них страх:
6 Я вже поставив Свого царя на Сіоні, – на Моїй святій горі,
7 Я сповіщу Господню постанову! Господь сказав мені: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив .
8 Проси в Мене, і дам Тобі народи як Твою спадщину, і Твоє володіння буде до країв землі.
9 Ти їх розгромиш залізним жезлом, розіб’єш їх, як глиняний посуд.
10 Тож тепер станьте розумнішими, царі! Прийміть застереження ви, що правите землею!
11 Служіть Господу зі страхом і радійте з тремтінням.
12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався і ви не загинули в дорозі, коли зненацька спалахне Його гнів. Блаженні всі, що на Нього покладаються.
Пророцтво про Царство Сина Божого
1 Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?
2 Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:
3 “Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!”
4 Але Той, Хто на небесах пробуває — посміється, Владика їх висміє!
5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:
6 “Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.
7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я народи Тобі , як спадщину Твою, володіння ж Твоє — аж по кінці землі!
9 Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський”…
10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:
11 Служіть Господеві зі страхом, і радійте з тремтінням!
12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі , бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!