Псалом 37
1 Псалом Давида.
Нехай тебе не дратують ті, що чинять зло, – не заздри тим, що чинять беззаконня,
2 бо, як трава, вони незабаром будуть скошені й зів’януть, немов зелені пагони.
3 Надійся на Господа і чини добро, живи на землі та зберігай вірність.
4 Веселися в Господі й Він задовольнить бажання твого серця.
5 Доручи Господу свою дорогу, покладайся на Нього, а Він буде діяти.
6 Він виявить твою праведність, наче світло, і твою справедливість, наче полудень.
7 Будь спокійним у Господі і надійся на Нього. Нехай тебе не дратує те, що комусь щастить на його дорозі, – навіть людині, яка має злі наміри.
8 Стримайся від люті й не гнівайся; не гарячкуй, бо це лише провадить до зла.
9 Адже всі, що чинять злочин, будуть знищені, а ті, що надіються на Господа, успадкують землю.
10 Ще недовго, і не стане нечестивого; поглянемо на його місце, а його там не буде.
11 Лише лагідні успадкують землю і будуть насолоджуватись великим миром.
12 Нечестивий виношує зло на праведного, скрегочучи на нього своїми зубами.
13 Але Господь посміюється над ним, оскільки наперед бачить, що надходить його день.
14 Нечестивці добули мечі, натягнули свої луки, щоб уражати бідних й нужденних, щоб знищити тих, що прямують вірною дорогою.
15 Але їхній меч вразить їх же серце, а їхні луки будуть поламані.
16 Те маленьке, що є у праведного, краще, ніж великий достаток багатьох нечестивців.
17 Адже сила нечестивих буде зламана, а праведних зміцнить Господь.
18 Господь піклується життям невинних, – їхня спадщина зберігатиметься вічно.
19 Вони не будуть осоромлені в лиху годину, і в час голоду будуть ситі.
20 Адже нечестиві загинуть. Щезнуть вороги Господа, як краса лугів – з димом звітріють вони.
21 Нечестивий позичає й не повертає, а праведник виявляючи щедрість, дає.
22 Адже благословенні Ним (Богом ) володітимуть землею, а прокляті Ним будуть знищені.
23 Кроки праведного направляє Господь, і його дороги Йому до вподоби.
24 Хоч і спіткнеться, – не впаде, бо Господь тримає його за руку.
25 Я був молодим і постарів, але не бачив праведника залишеним, ані його нащадків, які не мали би хліба.
26 Щодня, виявляючи щедрість, він позичає, тож і його нащадки будуть благословенні.
27 Відвертайся від зла й роби добро, і житимеш повіки!
28 Адже Господь любить справедливість; Він не залишить вірних Своїх. Вони навіки будуть збережені. Нащадки ж нечестивих будуть знищені.
29 Праведні успадкують землю і замешкають на ній навіки.
30 Уста праведного висловлюють мудрість, – його язик проголошує справедливість.
31 Закон його Бога в серці у нього, і його ноги не спотикатимуться.
32 Нечестивий вистежує праведника, шукаючи, як би його погубити.
33 Але Господь не віддасть його в руки нечестивого і не звинуватить, коли судитиме його.
34 Надійся на Господа, тримайся Його дороги, і Він тебе піднесе, щоб ти успадкував землю. Ти побачиш, як нечестиві будуть знищені.
35 Я бачив владного нечестивця, який підіймався вгору, наче крислате дерево.
36 Але він зник, і його вже нема, – я шукав його, та не знайшов.
37 Тому вважай на непорочного, дивись на праведного, адже майбутнє за людиною миру.
38 Беззаконники всі разом будуть знищені, – майбутнього в нечестивих немає.
39 Спасіння ж праведних від Господа, – Він їхній захист у скрутний час.
40 Господь їм допомагає і рятує їх; Він врятує їх від нечестивих і спасе, бо вони на Нього покладаються.
1 Псалом Давидів. На пам’ятку.
2 Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,
3 бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене…
4 Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,
5 бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,
6 смердять та гниють мої рани з глупоти моєї…
7 Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,
8 бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця…
9 Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого…
10 Господи, всі бажання мої — перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
11 Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх — і вона не зо мною…
12 Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль…
13 Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
14 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває…
15 І я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
16 бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
17 Бо сказав я: “Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!”
18 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
19 бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
20 А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги…
21 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром…
22 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
23 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасіння моє!