Псалом 44
1 Диригентові. Повчання синів Корея.
2 Боже, ми власними вухами чули, наші батьки розповідали нам про справу, яку Ти здійснив у давні часи, – в їхні дні.
3 Своєю рукою Ти прогнав народи, а їх Ти поселив; народи Ти потіснив, а їх поширив.
4 Адже не своїм мечем вони зайняли у спадок землю, не їхнє рамено здобуло перемогу, але Твоя правиця й Твоє рамено та сяйво Твого обличчя, бо Ти їх уподобав.
5 Саме Ти, Боже, є моїм царем, – тож проголоси спасіння Якову.
6 З Твоєю допомогою ми переможемо наших ворогів, – у Твоє Ім’я потопчемо противників наших.
7 Бо не на свій лук я покладаюсь, і мій меч мене не врятує.
8 Адже Ти врятував нас від наших гнобителів; Ти осоромив тих, що нас ненавиділи.
9 Тож ми хвалимось Богом щодня і Твоє Ім’я будемо прославляти повік.
Музична пауза .10 Однак тепер Ти відкинув нас та засоромив, і вже не виступаєш з нашими військами.
11 Ти допустив, щоб ми втікали від ворогів, і щоб наші ненависники нас пограбували.
12 Ти віддав нас на поталу наче овець і розпорошив нас між народами.
13 За безцінь Ти продав Свій народ, і не отримав жодного зиску від продажі.
14 Ти виставив нас на глузування сусідам нашим, – на глум і знущання тих, що оточують нас.
15 Ти зробив нас приказкою між народами, щоб люди хитали в наш бік головами.
16 Постійно моя ганьба переді мною, і сором вкриває моє обличчя
17 від голосу ганьбителя й глумливця, від присутності мстивого ворога.
18 Все це прийшло на нас, але ми Тебе не забули і не зневірились у Твоєму Заповіті.
19 Наше серце не відвернулось, і наші стопи не зійшли з Твоєї дороги,
20 хоча Ти нас упокорив у місцевості шакалів і вкрив нас тінню смерті.
21 Коли б ми забули Ім’я нашого Бога і здіймали наші руки до чужого бога,
22 то хіба Бог про це не довідався б? Адже Він знає таємниці серця.
23 Але ж за Тебе вбивають нас щодня; нас уважають за овець, призначених на заріз.
24 Прокинься, чому спиш, Господи? Підіймись, не відкидай назавжди!
25 Чому ховаєш Своє обличчя, забуваючи про наше горе і наше поневолення?
26 Адже наша душа втоптана в порох, – наше тіло прилипло до землі.
27 Встань, наша Допомого, визволи нас заради Свого милосердя!
Помазаник і Його Невіста
1 Для дириґента хору. На “Лілеї”. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. Пісня любови.
2 Моє серце бринить добрим словом, проказую я: Для Царя мої твори, мій язик — мов перо скорописця!
3 Ти кращий від людських синів, у Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе.
4 Прив’яжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та величність Свою,
5 і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідности та справедливости, — і навчить Тебе страшних чинів правиця Твоя!
6 Твої стріли нагострені, — а від них під Тобою народи попадають, — у серце Царських ворогів.
7 Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди — берло Царства Твого.
8 Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.
9 Миро, алое й кассія — всі шати Твої, а з палат із слонової кости — струни Тебе звеселили.
10 Серед скарбів Твоїх — царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.
11 Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, — і забудь свій народ і дім батька свого!
12 А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він — твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.
13 А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.
14 Вся оздоба царської дочки — усередині, шата ж її погаптована золотом.
15 У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені.
16 Провадять їх з радощами та потіхою, — у палату царську вони війдуть.
17 Замість батьків Твоїх будуть сини Твої, — їх по цілій землі Ти поставиш володарями.
18 Я буду Ім’я Твоє згадувати по всіх поколіннях, тому то народи по вічні віки Тебе славити будуть!