Псалом 48
1 Пісня. Псалом синів Корея.
2 Великий Господь і вельми прославлений у місті нашого Бога, на Його святій горі.
3 Сіонська гора, що чудово підноситься з північного краю, – місто Великого Царя, – є розрадою всієї землі.
4 Бог в його палацах явив Себе як Захист.
5 Коли царі зібралися вирушити разом,
6 то побачивши це , вони оторопіли, збентежились і втекли.
7 Їх там охопив жах і біль, як у породіллі.
8 Східним буревієм Ти знищив таршіські кораблі.
9 Що ми чули те й побачили в місті Господа сил, – у місті нашого Бога, адже Бог утвердив його навіки!
Музична пауза .10 Боже, ми роздумували про Твоє милосердя усередині Твого Храму.
11 Як Твоє Ім’я, о Боже, так само й слава Твоя сягає кінців землі. Твоя правиця повна справедливості.
12 Нехай веселиться гора Сіон, хай радіють Юдейські дочки з приводу Твоїх судів.
13 Обійдіть довкола Сіон, обступіть його й порахуйте його вежі.
14 Зверніть увагу на його укріплення, пройдіться по його палацах, аби ви могли розповісти наступним поколінням,
15 адже цей Бог – то наш Бог по віки вічні! Він буде опікуватися нами до смерті.
1 Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом.
2 Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,
3 і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий, —
4 мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого — розумність,
5 нахилю своє ухо до приказки, розв’яжу свою загадку лірою!
6 Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,
7 які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?
8 Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові, —
9 бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
10 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!
11 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє…
12 Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання — з роду до роду, іменами своїми звуть землі,
13 та не зостається в пошані людина, — подібна худобі, що гине!
14 Така їхня дорога — глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села .
15 Вони зійдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них…
16 Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села .
17 Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її, —
18 бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!
19 Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
20 вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
21 Людина в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!