Псалом 71
1 На Тебе, Господи, покладаюсь, нехай ніколи не буду осоромленим!
2 У Своїй справедливості врятуй мене і визволи; нахили до мене Своє вухо і спаси мене!
3 Будь для мене Скелею укриття, фортецею, де я завжди міг би заховатися! Ти наказав мене рятувати, адже Ти моя Скеля і моя Твердиня.
4 Боже мій, врятуй мене з руки нечестивого, – з-під влади беззаконника і гнобителя!
5 Адже Ти моя Надія, Господи, – на Господа я покладаюся від моєї юності.
6 Від самого народження я на Тебе покладався. Вже від утроби моєї матері Ти – мій Покровитель, й Тобі постійно приношу мою хвалу.
7 Хоча для багатьох я, наче чудовисько, однак Ти – мій надійний Притулок.
8 Мої уста сповнені хвалою Тобі, – повсякденно я Тебе прославляю.
9 Не відкинь мене в похилому віці, – не залиш мене, коли слабнутиме моя сила.
10 Мої вороги лихословлять про мене, – ті, що зазіхають на моє життя, змовляються між собою,
11 говорячи: Бог його залишив! Переслідуйте його, хапайте його, вже нема йому порятунку!
12 Боже, не віддаляйся від мене; Боже мій, поспіши мені на допомогу!
13 Нехай будуть осоромлені й щезнуть ті, що зазіхають на моє життя. Нехай покриються ганьбою і соромом усі, котрі прагнуть учинити мені зло.
14 Я ж постійно буду надіятися і примножувати хвалу Тобі.
15 Мої уста сповіщатимуть про Твою істину, повсякденно про діла Твого спасіння, бо я не знаю їм числа.
16 Я прийду в силі Господа Владики . Я згадуватиму лише Твою справедливість.
17 Боже, Ти ще від моєї юності навчав мене, і я досі розповідаю про Твої чудові діла.
18 Тому й до старості, до сивини похилого віку не залишай мене, Боже, доки не розповім про Твою могутню силу поколінню, – всім, котрі прийдуть, – про Твою потугу,
19 про Твою праведність, Боже, яка найвища за все. Величні діла Ти вчинив! Боже, хто зрівняється з Тобою?
20 Хоч Ти дав мені зазнати численних і тяжких нещасть, але Ти мене оживиш і знову підіймеш мене з земних глибин.
21 Ти примножиш мою величність і знову потішиш мене.
22 Тому буду прославляти Тебе на музичних інструментах, – Твою вірність, мій Боже, буду оспівувати на гуслах. Ти – Святий Ізраїлів!
23 Мої уста і моя душа, які Ти врятував, радітимуть, коли я співатиму Тобі.
24 Язик мій щодня звіщатиме Твою праведність, аби ті, що бажали мені лиха, вкрилися соромом і ганьбою.
1 Соломонів.
Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість — для сина царевого, —
2 хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх — справедливістю!
3 Нехай гори приносять народові мир, а пагірки — правду.
4 Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!
5 Будуть боятись Тебе, поки сонця, і поки місяця, — з роду до роду!
6 Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!
7 Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий — аж поки світитиме місяць, —
8 і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!
9 Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати…
10 Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!
11 І впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,
12 бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що не має собі допомоги!
13 Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,
14 від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!
15 І буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!
16 На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!
17 Хай ім’я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, — будуть хвалити його всі народи!
18 Благословен Господь Бог, Бог Ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,
19 і благословенне навіки Ім’я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!
20 Скінчились молитви Давида, сина Єссея.