Псалом 89
1 Повчання Етана езрагеянця .
2 Повіки оспівуватиму Господнє милосердя, – з покоління в покоління своїми устами сповіщатиму про Твою вірність.
3 Бо я сказав: Навіки триватиме милосердя, – як самі небеса, Ти утвердив вірність Свою.
4 Тобою було сказано: Я уклав Заповіт зі Своїм обранцем, присягнув Своєму слузі Давидові:
5 Навіки закріплю твоїх нащадків і підтримуватиму твій престол у всіх поколіннях.
Музична пауза .6 Небеса прославлятимуть Твої дивовижні діла, Господи, і Твоя вірність оспівується у зібранні святих.
7 Бо кого на небі можна зрівняти з Господом? Хто серед Божих синів уподібниться до Господа?
8 Бог викликає трепет на Раді святих, – Він величний і грізний понад усіх, що оточують Його.
9 Господи, Боже Сил, хто могутніший від Тебе? Господи, Твоя вірність довкола Тебе.
10 Ти приборкуєш силу моря, – коли здіймаються його хвилі, Ти вгамовуєш їх.
11 Ти розтрощив смертельно ураженого, Рагава, і Своєю могутньою рукою розпорошив Своїх ворогів.
12 Твої небеса і земля також Твоя. Ти заснував усесвіт з усім, що наповнює його.
13 Ти створив північ і південь; Фавор і Гермон радісно славлять Твоє Ім’я.
14 Могутнє рамено Твоє, – міцна й переможна Твоя рука, – високо піднята Твоя правиця!
15 Праведність і справедливість є основою Твого престолу; милосердя і вірність йдуть перед Тобою.
16 Господи, блаженний народ, якому відомий настрій святковий, і який ходить у сяйві Твого обличчя!
17 Твоїм Іменем вони радітимуть щодня, а Твоя справедливість їх звеличує.
18 Адже Ти є їхньою Славою і Силою, – по милості Твоїй зростає наша потужність.
19 Адже Господь – Захисник наш, і Святий Ізраїлю – наш Цар .
20 Колись давно Ти наголосив у видінні Своїм вірним, стверджуючи: Я обдарував силою хороброго, – Я звеличив обраного з народу.
21 Я знайшов Давида, Свого слугу, і помазав його Своїм священним єлеєм .
22 Його буде тримати Моя рука, – зміцнюватиме Моя потуга.
23 Жодний ворог його не подолає, – жоден беззаконник не спричинить йому зла.
24 Зітру перед ним його ворогів, вражатиму його ненависників.
25 Моя вірність і Моє милосердя будуть з ним, – у Моєму Імені зростатиме його потуга.
26 Я дам йому владу над морем, і володіння ріками.
27 Він кликатиме до Мене: Отче мій, Ти – мій Бог, Скеля мого спасіння!
28 А Я зроблю його первістком, – вищим від усіх царів землі.
29 Повіки зберігатиму для нього Своє милосердя, і Мій Заповіт з ним не буде порушений.
30 Рід його збережу назавжди, а його престол буде вічним , як дні неба.
31 Але, коли його нащадки відкинуть Мій Закон і не виконуватимуть Моїх Заповідей;
32 якщо зневажатимуть Мої постанови і не дотримуватимуться Моїх повелінь,
33 то за їхнє беззаконня використаю до них палицю, – за їхні гріхи покараю їх ударами,
34 але Свого милосердя не позбавлю його і не порушу Своєї вірності.
35 Не уневажню Свого Заповіту, – того, що в ньому сказано Мною, Я не зречуся.
36 Оскільки Я присягнувся Своєю святістю, то хіба можу сказати Давидові неправду?
37 Його потомство триватиме вічно, – його престол – як сонце переді Мною,
38 наче місяць, встановлений навіки, – вірний свідок на небі!
Музична пауза .39 Проте, Ти відкинув і знехтував, – Ти розгнівався на Свого помазаника,
40 Уневажнив Заповіт зі Своїм рабом, втоптав у землю його корону.
41 Ти зруйнував усі його огорожі, перетворивши на руїни всі його фортеці.
42 Його грабують усі перехожі дорогою, – він став посміховиськом для своїх сусідів.
43 Ти підніс правицю його противника , потішив усіх його ворогів.
44 Ти відвернув від ворогів вістря його меча і не підтримав його в битві.
45 Ти позбавив блиску його велич , а його трон Ти повалив на землю.
46 Ти вкоротив дні його юності, вкрив його соромом.
Музична пауза .47 Невже Ти, Господи, назавжди відвернувся? Доки палатиме, наче вогонь, Твій гнів?
48 Згадай, який короткий мій вік. Невже отак нінащо Ти створив усіх людських дітей?
49 Хіба є людина, яка жила б і не зустрілася зі смертю, – яка врятувала б себе від влади шеолу?
Музична пауза .50 Господи, де Твоє прадавнє милосердя, яким Ти у Своїй вірності присягався Давидові?
51 Господи, зглянься на наругу Своїх слуг з боку багатьох народів, яку я ношу в своїм серці, і
52 якою нас зневажають Твої вороги, Господи, – вони на кожному кроці глузують із Твого помазаника.
53 Благословенний Господь навіки! Амінь, амінь!
КНИГА ЧЕТВЕРТА
ПСАЛОМ 89 (90)
1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
2 Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то відвіку й довіку — Ти Бог!
3 Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: “Вернітеся, людські сини!”
4 Бо в очах Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, і як сторожа нічна…
5 Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
6 уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів’яне та сохне!
7 Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені, —
8 Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости — на світло Свого лиця!
9 Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання…
10 Дні літ наших — у них сімдесят літ, а при силах — вісімдесят літ, і гордощі їхні — страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо…
11 Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя — як страх перед Тобою!
12 Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
13 Привернися ж, о Господи, — доки терпітимемо ? — і пожалій Своїх рабів!
14 Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
16 Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя — їхнім синам,
17 і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших — утверди його!