Псалом 94
1 Господь є Богом відплати; Боже помсти, з’явися!
2 Суддя землі, підіймися й відплати гордим за їх учинки .
3 До яких пір нечестиві, Господи, – до яких пір нечестиві будуть торжествувати?
4 Доки всі злочинці будуть зухвало говорити, бундючно кричати й вихвалятися?
5 Господи, вони зневажають Твій народ, пригноблюють Твою спадщину.
6 Вдову й приходця вбивають, винищують сиріт,
7 говорячи: Господь не побачить, – Бог Якова не помітить!
8 Тож схаменіться, ви, найнерозумніші з людей! Безумці, коли ви наберетесь розуму?
9 Хіба Той, Хто створив вухо, не почує? Або Той, Хто створив око не побачить?
10 Хіба Той, Хто виховує народи і дає людям знання, не покарає?
11 Господь знає всі наміри людей, що вони марні.
12 Щаслива людина, яку Ти, Господи, застерігаєш, навчаючи у Своєму Законі,
13 аби він мав спокій у лиху годину, доки нечестивому не буде викопана яма.
14 Адже Господь Свого народу не відкине і не залишить напризволяще тих, хто став Його спадщиною.
15 Суд знову керуватиметься справедливістю, і всі щирі серцем будуть дотримуватись її.
16 Хто підтримає мене в боротьбі зі злочинцями? Хто вступиться за мене проти нечестивців?
17 Якби Господь мені не допоміг, то зовсім скоро моя душа опинилася б у країні мовчання.
18 Щойно я скажу: Спотикнулася моя нога, як Твоє милосердя, Господи, підтримає мене.
19 Коли численні турботи налягають на моє серце, Твої розради веселять мою душу.
20 Хіба може бути в Тебе щось спільного з престолом беззаконня, – з тими, що творять зло прикриваючись законом?
21 Вони об’єднуються проти праведника і засуджують на смерть невинуватого.
22 Але Господь є для мене Захистом, мій Бог – Скеля моя і мій Притулок.
23 Він відплатить їм їхнім же нечестям, – їхнім власним злом, – Він погубить їх; Господь, Бог наш, знищить їх.
1 Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,
2 хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,
3 бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,
4 що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір’я гірські,
5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!
6 Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!
7 Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,
8 “не робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби,
9 коли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.
10 Сорок літ був огидним Мені оцей рід, і Я сказав: Цей народ — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,
11 тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!”