Господній заклик навернутися до Нього
1 Восьмого місяця, другого року Дарія, було Господнє слово до пророка Захарії, сина Берехії, онука Іддо, такого змісту:
2 Господь дуже розгнівався на ваших батьків.
3 Але скажи їм, що говорить Господь Саваот: Наверніться до Мене, – це заклик Господа Саваота, – і Я повернуся до вас, – говорить Господь Саваот!
4 Не будьте такими, як ваші батьки, до яких волали тодішні пророки, закликаючи словами Господа Саваота: Відверніться від ваших лихих доріг і від ваших поганих учинків! Але вони не звертали на те уваги й не прислухалися до Моїх слів, – говорить Господь.
5 Де тепер ваші батьки? Так само й пророки, – хіба вони живуть вічно?
6 Але хіба Мої слова й Мої присуди, які Я передвіщав через Моїх слуг-пророків, не справдились над вашими батьками? Лише тоді вони навернулись і визнали: Господь Саваот учинив з нами так, як визначив, – відповідно до наших доріг життя і того, що ми заслуговуємо, – саме так Він з нами і зробив.
Видіння чоловіка на гнідому коні
7 Двадцять четвертого дня, одинадцятого місяця, тобто місяця Шевата, другого року Дарія було Господнє слово до пророка Захарії, сина Берехії, й онука Іддо, такого характеру.
8 У нічному видінні я побачив якогось чоловіка, що сидів на гнідому коні, в лощині між миртами, і за ним інші коні: червоні, руді та білі.
9 І я запитав: Господи, що це означає? Ангел, котрий розмовляв зі мною, відповів: Я тобі покажу, що вони означають.
10 Тоді відізвався чоловік, котрий стояв між миртовими деревами, і сказав: Це ті, кого Господь посилав обійти землю.
11 Вони ж, доповідаючи Господньому ангелу, котрий стояв між миртами, сказали: Ми обійшли всю землю й побачили, що вся земля заселена й перебуває в спокої.
Я до ревнощів люблю Єрусалим!
12 Тоді відізвався Господній ангел, і сказав: Господи Саваоте, коли ж ти змилосердишся над Єрусалимом та іншими поселеннями Юдеї, на які Ти гніваєшся вже сімдесят років?
13 І Господь відповів ангелові, котрий розмовляв зі мною, приємними словами надії та словами потіхи.
14 Після цього ангел, який розмовляв зі мною, сказав мені проголосити та й сказати, що говорить Господь Саваот: Я до ревнощів люблю Єрусалим, і щодо Сіону відчуваю велику турботу.
15 А тому Я дуже обурений на народи, котрі поводяться легковажно. Бо коли на короткий час запалав Мій гнів на Ізраїль , вони ще примножували його нещастя.
16 Тому так говорить Господь: Я повертаюсь в Єрусалим з помилуванням, і Мій Храм у ньому буде відбудований, – запевняє Господь Саваот, – вимірювальний шнур буде також простягнутий над усім Єрусалимом!
17 А ще проголоси й скажи, що далі говорить Господь Саваот: Знову переповняться Мої міста благами, – Господь обов’язково виявить милосердя до Сіону і знову вчинить Єрусалим обраним містом!
Покайтеся!
1 Восьмого місяця другого року Дарія було Господнє слово до пророка Захарія , сина Берехії, сина Іддового, таке:
2 “Розгнівався Господь на батьків ваших палючим гнівом.
3 І скажи їм: Так говорить Господь Саваот: Верніться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і вернуся до вас, говорить Господь Саваот.
4 Не будьте, як ваші батьки, що до них кликали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чинів ваших лихих! Та не слухали ви й не прислухались до Мене, говорить Господь.
5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж навіки живуть?
6 Та слова Мої й постанови Мої, що Я наказав рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли вони до ваших батьків? І вернулись вони та й сказали: Як задумав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами”.
Видіння мужа на червоному коні
7 Двадцятого й четвертого дня, одинадцятого місяця, — це місяць шеват, — за другого року Дарія було слово Господнє до пророка Захарія, сина Берехії, сина Іддового, таке:
8 “Бачив я цієї ночі, аж ось на червоному коні їде муж, і він стоїть між миртами, що в глибині, а за ним коні червоні, руді та білі.
9 І сказав я: “Що це, мій пане?” І відказав мені той Ангол, що говорив зо мною: “Я тобі покажу, що це таке”.
10 І відповів той муж, що стояв між миртами, та й сказав: “Це ті, що Господь їх послав обійти землю”.
11 І відповіли вони Господньому Анголові, що стояв між миртами, та й сказали: “Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокійно”.
Господь піклується про Єрусалим
12 І відповів Ангол Господній та й сказав: “Господи Саваоте, аж доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом та над Юдиними містами, на які Ти гніваєшся оце сімдесят літ?”
13 І відповів Господь Анголові, що говорив зо мною, слова добрі, слова втішливі.
14 І сказав до мене той Ангол, що говорив зо мною: “Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклуванням.
15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокійні народи, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли злому.
16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудований у ньому, — говорить Господь Саваот, — а мірничий шнур буде розтягнений над Єрусалимом.
17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром переповняться міста Мої, і Господь ще потішить Сіона, і ще вибере Єрусалима!”