Пожертви на будівництво Храму
1 Після цього цар Давид звернувся до всієї громади зі словами: Цей мій син, Соломон, якого обрав Бог, ще дуже молодий і недосвідчений, а діло для виконання велике, адже ця будова не для людини, але для Господа, Бога!
2 Наскільки був спроможний, я підготував для Храму мого Бога: золото на золоті речі, срібло – для срібних, мідь – для того, що має бути з міді, залізо – для залізних предметів, дерево – для дерев’яних, оніксове каміння та інші коштовні камені – для оправ, різнокольорове коштовне каміння і багато мармуру.
3 До того ж, – у своїй пошані та турботі щодо Храму мого Бога, понад усе те, що я приготував для будівництва Святилища, – зі свого особистого золота та срібла, я передаю для Храму мого Бога:
4 три тисячі талантів золота, і то золота Офірського, та сім тисяч талантів особливим чином очищеного срібла для облицювання стін кімнат Храму,
5 а також на різні золоті вироби, що мають бути золотими, та срібло, що має бути зі срібла мистецьки виготовлене руками майстрів-умільців. А тепер хто сьогодні з вас хотів би щедро відкрити свою руку для Господа?
6 Після цього почали добровільно жертвувати глави родин і начальники племен Ізраїлю, військові командири над тисячами та сотники, а також високі царські можновладці.
7 Всього на будівництво Божого Храму було пожертвувано п’ять тисяч талантів золота і десять тисяч золотих даріїв , десять тисяч талантів срібла, вісімнадцять тисяч талантів міді й сто тисяч талантів заліза.
8 А хто ще мав коштовне каміння, то його поклали у скарбницю Господнього Храму під нагляд Гершонового нащадка Єхіїла.
9 Увесь народ радів з приводу добровільних щедрих дарів, оскільки всі жертвували для Господа від усього щирого серця. Цар Давид також був дуже задоволеним.
Молитва хваління Давида
10 Після цього Давид перед усією громадою проголосив молитву хваління Господу. Давид промовив: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїлю, батька нашого, від віку й до віку!
11 Твоя, Господи, величність, сила, пишнота, слава, і могутність, адже все, що на небі й на землі Твоє! І Тобі, Господи, належить царство! Ти вищий понад усе, як Владика!
12 Від Тебе походять багатство і слава, Ти володієш усім, і в Твоїх руках сила та потуга; від Твоєї руки залежить учинити когось великим і могутнім!
13 Тепер же, Боже наш, прославляємо Тебе й приносимо подяку та хвалу Твоєму славному Імені!
14 Бо хто такий я, і ким є мій народ, що ми можемо охоче жертвувати? Адже від Тебе це все походить, і ми віддали лише те, що самі отримали з Твоїх рук.
15 Адже ми перед Тобою мандрівники та приходці, як і всі наші батьки. Наче тінь, життя наше на землі, і нічого немає тривалого.
16 Господи, Боже наш, усе це багатство, яке ми зібрали, для будівництва Твого Храму, присвяченого Твоєму святому Імені, походить з Твоїх рук, і воно все – Твоє!
17 Я знаю, Боже мій, що Ти випробовуєш серця і тобі до вподоби щирість. Я від чистого свого серця усе це пожертвував, і з радістю побачив, що і Твій народ, який тут знаходиться, так само охоче жертвує Тобі!
18 Господи, Боже батьків наших, Авраама, Ісаака та Ізраїля, збережи навіки цей напрям думок і щирість почуттів сердець Твого народу, зміцни їхні серця в любові до Тебе.
19 А моєму сину Соломонові дай також щире серце, сповнене рішучості дотримуватись Твоїх Заповідей, Твоїх повелінь та Твоїх постанов, і щоб він виконав усе необхідне для будівництва Храму, для якого я все це приготував.
20 Закінчуючи молитву , Давид запропонував усій громаді: Віддайте і ви хвалу Господу, вашому Богові! Тож уся громада поблагословила Господа, Бога своїх батьків: всі впали долілиць, поклонившись перед Господом і перед царем, після чого
21 народ звершив для Господа жертвоприношення. А наступного дня принесли у всепалення Господу тисячу тельців, тисячу баранів і тисячу ягнят, разом з належними до них жертвами возливання та іншими численними жертвами за весь Ізраїль.
Соломон зійшов на царський престол
22 У той день вони їли й пили перед Господом з великою радістю. Іншим разом ці самі люди проголосили Давидового сина, Соломона, царем. Вони його помазали перед Господом на володаря над Ізраїлем, а Садока – на священика.
23 Отже, Соломон зійшов на царський престол Господа замість свого батька Давида. В усіх справах він був успішним, і весь Ізраїль його слухався.
24 Всі можновладці, військові та всі сини його батька, царя Давида, корилися цареві Соломону.
25 Господь дуже звеличив Соломона в очах усього Ізраїлю, подарувавши йому таку царську славу, якої не мав до нього жоден цар в Ізраїлі.
Смерть Давида
26 Таким чином, Давид, син Єссея, владарював над усім Ізраїлем.
27 Загальний період його царювання над Ізраїлем становив сорок років. Спочатку він сім років владарював у Хевроні, а потім тридцять три роки був царем у Єрусалимі.
28 Він помер у щасливій сивині в похилому віці, в багатстві та славі, а замість нього зійшов на царський престол його син Соломон.
29 Про всі діяння царя Давида, – від першого й до останнього, – були вже описані в Літописі Провидця Самуїла, в Літописі Пророка Натана та в Літописі Провидця Ґада,
30 а саме: про весь період його царювання, про його подвиги та події, що відбувались, з ним самим, з усім Ізраїлем, а також в інших країнах світу.
1 І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, мій син, цей, якого забажав Господь, молодий, тендітний, а діло — велике, адже будова не для людини, але для Господа Бога! 2 За всією спроможністю я підготував для дому мого Бога золото, срібло, мідь, залізо, дерево, багато соомського каміння, дорогоцінного каміння і різнобарвного, усякий цінний камінь і багато парського мармуру . 3 І ще, оскільки я милувався домом мого Бога, є в мене те золото і срібло, що я підготував, і ось я дав на дім мого Бога більше, крім того, що я приготував для храму святих, — 4 три тисячі талантів золота, що із Суфіра, і сім тисяч талантів чистого срібла, щоб обкласти ним стіни святого руками майстрів. 5 І хто охочий сьогодні посвятити свої руки Господу?
6 І охочими були голови родів по батьківській лінії і володарі синів Ізраїля, тисячники, сотники, наставники над ділами і економи царя, 7 і дали на роботи Господнього дому п’ять тисяч талантів золота, десять тисяч золотих, десять тисяч талантів срібла, вісімнадцять тисяч талантів міді й сто тисяч талантів заліза, 8 і в тих, у кого знайшлося каміння, дали до сховищ Господнього дому в руку Іїла, сина Ґирсона. 9 І народ зрадів за готовність, бо повним серцем охочі були дати для Господа, і цар Давид дуже зрадів.
10 І цар Давид поблагословив Господа перед зібранням, кажучи: Благословенний є Ти, Господи, Боже Ізраїля, Отець наш від віку і до віку! 11 Тобі, Господи, величність, сила, похвала, перемога і міць, бо Ти володієш усім, що на небі та на землі, перед Твоїм обличчям жахається кожний цар і народ. 12 У Тебе багатство і слава, Ти всім володієш, Господи, володарю всякого начала, і у Твоїй руці сила і міць, і у Твоїй руці, Вседержителю, великим учинити і укріпити все! 13 Тепер же, Господи, прославляємо Тебе і заносимо хвалу Імені Твоєї хвали!
14 І хто я є, і хто мій народ, що ми зміцніли, аби Тобі так віддати? Бо все Твоє, і з Твого ми Тобі дали. 15 Адже ми є мандрівниками перед Тобою і мандруємо, як і всі наші батьки. Дні наші, як тінь на землі, і немає тривалого перебування. 16 Господи, Боже наш, усю цю безліч, яку я приготовив, щоби збудувати дім Твоєму святому Імені, є з Твоєї руки, і Твоє все! 17 Я пізнав, Господи, що Ти є Той, Хто випробовує серця і любиш справедливість. У простоті серця я виявив готовність в усьому цьому, і тепер поглянь на Твій народ, який тут знаходиться, який з радістю жертвує Тобі! 18 Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, наших батьків, збережи це в розумі серця Твого народу навіки і спрямуй їхні серця до Тебе. 19 А Соломонові, моєму синові, дай серце, щоби добре чинив Твої заповіді, Твої свідчення, Твої приписи і щоб до кінця довів будову Твого дому.
20 Давид сказав усьому зібранню: Благословіть Господа, вашого Бога! І все зібрання поблагословило Господа, Бога їхніх батьків і, схилившись на коліна, вони поклонилися Господу і цареві. 21 А на наступний день після першого дня Давид звершив жертвоприношення для Господа. Він приніс Богові всепалення: тисячу телят, тисячу баранів, тисячу ягнят, і їхні жертви виливання, і численні жертви для всього Ізраїля. 22 І вони їли, і пили перед Господом у той день з радістю.
І вони вдруге настановили царем Соломона, сина Давида, і помазали його для Господа на царя, а Садока — на священство. 23 І Соломон сів на престолі Давида, свого батька, і був успішним, і весь Ізраїль слухався його. 24 Володарі, сильні та всі сини царя Давида, його батька, покорилися йому. 25 І Господь зробив Соломона дуже великим перед усім Ізраїлем, і дав йому царську славу, якої не було в жодного царя перед ним.
26 Давид, син Єссея, царював над Ізраїлем сорок років — 27 сім років у Хевроні й тридцять три роки в Єрусалимі. 28 Він помер у добрій старості, у похилому віці, у багатстві та славі, а замість нього зацарював його син Соломон. 29 А решта оповідей про царя Давида, перші й останні, записані в літописі Самуїла-провидця, у літописі пророка Натана і в літописі Ґада-провидця, видючого, — 30 про все його царювання, його владу і часи, які пройшли над ним, над Ізраїлем і над усіма царствами землі.