Звернення Самуїла до народу
1 Тоді ж Самуїл промовив до всього Ізраїлю: Ось я виконав ваше прохання в усьому, що ви мене просили, й поставив над вами царя.
2 Від сьогодні вашим провідником буде цар. Що ж до мене, то я вже досяг похилого віку, посивів… Між вами залишаються мої сини. Я був вашим провідником з молодих літ й дотепер.
3 І нині я стою перед вами . Засвідчіть зараз перед Господом і перед Його помазаником: У кого я взяв вола? В кого відібрав я осла? Кого з вас я пригноблював, чи може кого я скривдив? З чиїх рук я взяв хабара, аби на його провину закрити свої очі? Скажіть, і я вам усе поверну!
4 Але вони відповіли: Ні, ти нас не пригноблював, нікого не кривдив і ні від кого нічого не взяв!
5 Тоді він промовив до них: Господь є Свідком щодо вас, крім того, сьогодні є свідком і Його помазаник, що ви не знайшли проти мене нічого поганого. А люди відповіли: Так, вони є Свідками!
6 І Самуїл продовжував говорити до народу: Пам’ятайте – це є той самий Господь, Який дав вам Мойсея та Аарона, і Котрий вивів ваших батьків з єгипетського краю!
7 Тепер же приготуйтесь, і я свідчитиму проти вас перед Господом щодо всіх Господніх добродійств, які Він учинив для вас і для ваших батьків.
8 Коли Яків опинився в Єгипті, й ваші батьки волали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і випровадив ваших батьків з Єгипту, й поселив їх у цім краю.
9 Але коли вони забули Господа, свого Бога, то Він віддав їх у руки Сісери, полководця хацорського війська. Пізніше вони потрапили в руки филистимців, та в руки моавського царя, котрі воювали з ними.
10 Тоді вони заволали до Господа, говорячи: Ми згрішили, оскільки залишили Господа, й служили ваалам та астартам! Благаємо, визволь нас з рук наших ворогів, і ми обіцяємо служити Тобі!
11 Змилосердившись , Господь послав Єрувваала, потім Бедана (Варака ), Їфтаха й Самуїла, визволяючи вас з рук ваших навколишніх ворогів; і ви жили в безпеці.
12 А нещодавно, побачивши навалу аммонійського царя Нахаша, який виступив проти вас, ви мені сказали: Не так має бути! Нехай над нами владарює цар! Хоч вашим царем є Господь, ваш Бог!?
13 Так от тепер маєте царя, якого ви собі обрали та якого домагались; Господь поставив над вами царя,
14 сподіваючись при цьому , що ви будете боятися Господа, й будете Йому служити; що будете слухатись Його голосу, і не будете противитись велінням Господа; що ви будете разом зі своїм царем, який владарює над вами, йти за Господом, вашим Богом!
15 Однак, якщо ви не будете слухатись Господнього голосу й почнете противитись наказам Господа, то Господня рука буде спрямована проти вас, як була проти ваших батьків .
16 Тепер же будьте уважні й побачите велике чудо, яке Господь учинить перед вашими очима.
17 Ось тепер пора жнив пшениці, але я попрошу Господа, й Він пошле грім і великий дощ, з чого ви переконаєтесь і зрозумієте, яке велике зло ви вчинили перед Господом, жадаючи для себе царя!
18 Отже, Самуїл помолився Господу, й Господь того ж дня послав громи та велику зливу, так що весь народ дуже налякався Господа і Самуїла.
19 Тоді всі люди почали благати Самуїла: Помолися за твоїх слуг до Господа, твого Бога, щоб нам не померти, адже ми до всіх наших гріхів додали ще одне зло, – домоглися собі царя!
20 І Самуїл сказав народові: Не бійтеся! Ви справді вчинили все це зло, але хоча б надалі не залишайте Господа, не ухиляйтесь від Його шляху, й служіть Господу всім своїм серцем!
21 Не прихиляйтесь до примарних ідолів, які не приносять жодної користі, та які не можуть спасати, оскільки вони ніщо.
22 Адже Господь, заради Свого великого Імені, не залишить Свого народу, позаяк зволив Господь зробити вас Своїм народом.
23 Що ж до мене, то я у жодному разі не допущу гріха перед Господом, аби перестати молитися за вас, вказуючи при цьому вам добру й вірну дорогу.
24 Лише шануйте Господа і служіть Йому щиро від усього свого серця, пам’ятаючи, які величні справи вчинив Він заради вас!
25 Але якщо ви вперто будете чинити зло, то загинете і ви, і ваш цар.
1 І промовив Самуїл до кожного ізраїльського мужа: Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви мені сказали, і я поставив над вами царя. 2 Тепер же іде перед вами цар, а я зістарився й сидітиму, і ось мої сини між вами. І ось я йшов перед вами від моєї молодості й аж до цього дня. 3 Ось я, дайте відповідь мені перед Господом і перед Його помазаником. У кого взяв я теля, чи в кого взяв я осла, чи кого з вас я пригнобив, чи на кого вчинив я тиск, і з чиєї руки я взяв хабара і взуття? Дасте мені відповідь, і віддам вам! 4 А вони відказали Самуїлові: Ти не вчинив нам несправедливості, ти не гнобив, і ти не громив нас і не взяв нічого із чиїхось рук! 5 І промовив Самуїл до народу: Господь між вами свідок, і сьогодні в цей день свідок — Його помазаник, бо ви не знайшли нічого в моїй руці. А вони сказали: Свідок!
6 І сказав Самуїл народові, промовляючи: Свідок — Господь, Який створив Мойсея та Аарона, Хто вивів наших батьків з Єгипту! 7 Тепер станьте, і розсуджуватиму вас перед Господом, і сповіщу вам усю Господню справедливість, яку вчинив між вами і між вашими батьками. 8 Коли ввійшов Яків та його сини в Єгипет, то пригнобив їх Єгипет, і наші батьки заволали до Господа, і Господь послав Мойсея та Аарона, і вивів наших батьків з Єгипту, і поселив їх на цьому місці. 9 Та вони забули про Господа, їхнього Бога, і Він видав їх у руки Сісари, полководця Явіна, царя Асора, і в руки филистимців, і в руки царя Моава, і вони воювали з ними. 10 І вони закричали до Господа, волаючи: Ми згрішили, бо ми покинули Господа і служили Ваалам та священним гаям, тепер же спаси нас з руки наших ворогів, і ми служитимемо Тобі! 11 І Господь послав Єроваала, Варака, Єфтая і Самуїла і вирвав вас з руки ваших навколишніх ворогів, і ви жили впевнено. 12 І знаєте, що Наас, цар синів Аммона, вийшов проти вас, і ви сказали: Ні, але нехай царює над нами цар! А наш цар — Господь, наш Бог! 13 Ось тепер цар, якого ви вибрали, і ось Господь дав над вами царя. 14 Якщо ви будете боятися Господа, будете служити Йому і будете слухати Його голосу, не будете змагатися з устами Господа, то будете і ви, і цар, який царює над вами, ходити за Господом. 15 Якщо ж не будете слухатися Господнього голосу й будете змагатися з устами Господа, то Господня рука буде на вас і на вашому цареві.
16 Тепер же станьте і гляньте на цю велику справу, яку вчинить Господь на ваших очах. 17 Хіба сьогодні не жнива пшениці? Я закличу Господа, і Він дасть грім і дощ, і пізнаєте, і побачите, що велике ваше зло, яке ви вчинили перед Господом, попросивши собі царя! 18 І прикликав Самуїл Господа, і Господь дав громи та дощ у той день. І весь народ дуже налякався Господа і Самуїла.
19 І весь народ сказав Самуїлові: Помолися за твоїх рабів до Господа, твого Бога, і не помремо, бо ми додали до всіх наших гріхів зло, попросивши собі царя! 20 І сказав Самуїл до народу: Не бійтеся. Ви вчинили все це зло, тільки не відхиліться від слідування за Господом, і служіть Господу всім вашим серцем, 21 і не ухиліться слідом за тими, що є нічим, які не вчинять нічого, і які не спасають, бо є нічим. 22 Адже Господь не покине Свій народ через Своє велике Ім’я, бо з милосердя Господь взяв Собі вас за народ. 23 І я жодним чином не згрішу перед Господом, щоб перестати молитися за вас, і служитиму Господу, і покажу вам добру й правильну дорогу, 24 тільки бійтеся Господа і служіть Йому в правді та всім вашим серцем, бо ви знаєте, які величні речі вчинив Він з вами. 25 А якщо ви таки чинитимете зло , то і ви, і ваш цар загинете.