Филистимці не беруть Давида на війну
1 Филистимці стягнули всі свої війська до Афека, а Ізраїльтяни отаборились біля джерела в Єзреелі.
2 В той час як филистимські можновладці проходили на чолі своїх сотень і тисяч, то Давид зі своїми людьми йшли останніми разом з Ахішем.
3 Филистимські полководці почали говорити: Для чого тут оті євреї? Тоді Ахіш відповів тим филистимським князям: Це Давид, слуга Ізраїльського царя Саула, котрий зі мною вже довгий час, – більше року. З того часу, як він прийшов до мене й до сьогодні, я не зауважив у ньому нічого поганого.
4 Проте филистимські можновладці обурились на нього. Филистимські князі сказали йому: Відішли цього чоловіка, і нехай повернеться на своє місце, де ти його поселив; нехай він не йде з нами на війну, аби під час битви він не став нашим противником! Адже як інакше він може помиритись зі своїм володарем, як не в обмін за голови наших мужів?
5 Хіба це не той Давид, про якого приспівували в хороводах: Саул знищив тисячі, а Давид – десятки тисяч?
6 Тож Ахіш покликав Давида, й сказав йому: Як живий Господь, я вважаю тебе справедливим і добрим, і я був би радий твоєму перебуванню в таборі зі мною, адже я не знайшов у тобі нічого поганого з того часу, як ти прийшов до мене, й до сьогоднішнього дня, але ти не подобаєшся моїм князям.
7 Тому повертайся, і йди з миром, аби не дратувати филистимських можновладців.
8 Проте Давид відповів Ахішу: Що я таке вчинив, і в чому запідозрюєш свого слугу з того часу, як прийшов до тебе і по сьогоднішній день, що я не можу вирушити, аби воювати з ворогами мого володаря, царя?
9 Відповідаючи, Ахіш сказав Давидові: Визнаю, що для мене ти добрий, як Божий ангел, однак филистимські князі наполягають: Він не повинен йти з нами на війну!
10 Отже, завтра рано-вранці піднімайтесь разом зі слугами твого володаря, що прийшли з тобою, і щойно почне розвиднятись, вирушайте в дорогу.
11 Тож спозаранку Давид разом з усіма своїми людьми піднявся, щоб якнайраніше повернутись до филистимського краю, а филистимці направились у напрямку Єзреела.
1 Филистимці збирають усі свої табори до Афека, а Ізраїль отаборився в Аендорі, що в Єзраелі. 2 І сатрапи филистимців ішли сотнями і тисячами, а Давид і його мужі йшли позаду з Анхусом. 3 І сказали сатрапи филистимців: Хто ці, які йдуть? І промовив Анхус до воєвод филистимців: Хіба це не Давид, раб Саула, ізраїльського царя? Він був з нами багато часу, це вже другий рік, і я не знайшов у ньому нічого з того дня, коли він прийшов до мене, і аж до цього дня.
4 І засмутилися на нього вожді филистимців, і кажуть йому: Поверни мужа до його місця, куди ти його там наставив, і хай не йде з нами на війну, і хай не викликає заколоту в таборі! І щоб якось він не перейшов до свого володаря. Хіба він не на чолі тих мужів? 5 Хіба він не Давид, якому вийшли в хорах, виспівуючи: Саул побив свої тисячі, а Давид — свої десятки тисяч.
6 І Анхус покликав Давида, і сказав йому: Хай живе Господь, бо ти праведний і добрий у моїх очах, і твій вхід і твій вихід у таборі зі мною, і не знайшов я в тебе зла від того дня, коли ти прийшов до мене, аж до сьогоднішнього дня. Та в очах сатрапів ти не добрий. 7 Тож тепер повернися і йди в мирі, і не вчиниш зла в очах сатрапів филистимців.
8 І сказав Давид Анхусові: Що я тобі вчинив, і що ти знайшов у твоєму рабі від того дня, коли я був перед тобою, і аж до цього дня, що не піду воювати з ворогами мого володаря, царя? 9 Анхус відповів Давидові: Знаю, що ти добрий у моїх очах, але сатрапи филистимців кажуть: Хай не йде з нами на війну! 10 Тож тепер устань вранці, ти і слуги твого володаря, які прийшли з тобою, і підете до місця, де я вас настановив, і не покладеш поганого слова у твоєму серці, бо ти добрий переді мною. Тож устаньте вранці в дорогу, і нехай буде вам ясно, і підете.
11 І вранці Давид устав, сам і його мужі, щоб відійти і сторожити землю филистимців, а филистимці пішли воювати проти Ізраїля.