Йосія святкує Пасху
1 Йосія справив у Єрусалимі Пасху для Господа. Як і належало, чотирнадцятого дня першого місяця приготували пасхальне ягня.
2 Він відновив і діяльність священиків у відповідності з їхніми посадами, заохочуючи їх до служіння в Господньому Храмі.
3 Йосія звернувся також і до левітів, котрі навчали весь Ізраїль, і були посвячені Господу: Поставте святий Ковчег у Храмі, який збудував Ізраїльський цар Соломон, син Давида. Немає необхідності носити його на плечах. Відтепер служіть Господу, вашому Богові, та Його народові, Ізраїлю!
4 Будьте готові до служіння за вашими батьківськими родинами та за вашими чергами, згідно з постановою Ізраїльського царя Давида, і за приписом його сина Соломона,
5 і станьте в Святилищі за вашими поділами батьківських родин з вашими братами, – синами народу, відповідно до левітського родинного поділу.
6 Заріжте Пасхальне ягня і освятіться! Будьте готові прислуговувати вашим братам, аби й вони чинили за Господнім словом, переданим за посередництвом Мойсея.
7 Йосія зі свого власного майна дав, як Пасхальну жертву для свого народу і всіх інших присутніх там людей, ягнят і козлят загальною кількістю тридцять тисяч, а також три тисячі тельців.
8 Так само і його можновладці дали добровільні пожертви народові, священикам і левітам. Зокрема, Хілкія, Захарія та Єгіїл, керівники Божого Храму, дали священикам на пасхальні жертви дві тисячі шістсот дрібної худоби й триста тельців.
9 Не залишились осторонь і начальники левітів, – Кенанія та його співбрати: Шемая і Натанаїл, Хашавія, Єіїл і Йозавад, – подарувавши левітам на пасхальні жертви п’ять тисяч дрібної худоби і п’ятсот тельців.
10 Коли закінчилась підготовка до служіння, священики зайняли свої місця, як і левіти, згідно зі своїми чергами. За царським наказом
11 вони почали різати Пасхальні ягнята. Священики брали з рук левітів кров, і нею кропили, в той час як левіти здирали з жертв шкури .
12 Всіх тварин, призначених на жертвоприношення розподілили, аби потім розділити між окремими групами людей за батьківськими родинами, щоб вони принесли їх у жертву для Господа, як написано в книзі Мойсея. Те саме було зроблене з тельцями.
13 Згідно з приписом, Пасхальне ягня пекли на вогні, тоді як інші священні жертви варили в казанах, у котлах і в горнятках, після чого з поспіхом роздавали, обслуговуючи всіх людей.
14 Після цього левіти готували м’ясо жертв для себе і священиків, оскільки священики, як нащадки Аарона, були зайняті принесенням жертв всепалень, а також спаленням жиру до самої ночі. З цієї причини левіти готували їжу собі та священикам, нащадкам Аарона.
15 Те саме і відносно співаків, нащадків Асафа: вони стояли на своїх місцях, виконуючи свої обов’язки згідно з постановою Давида, Асафа, Гемана та Єдутуна, ясновидця царя. Також і придверники всіх дверей, – вони незмінно виконували свої обов’язки, оскільки їм не можна було залишати свою святу службу. Тому і для них їхні брати-левіти готували пасхальне м’ясо .
16 Саме так у той день було відновлене Господнє служіння, аби з того часу, за наказом царя Йосії, так відзначали Пасху і звершували жертви всепалення на Господньому жертовнику постійно.
17 У той час Ізраїльтяни, котрі тоді там перебували, справляли Пасху і свято опрісноків протягом семи днів.
18 Такої Пасхи, як ця, в Ізраїлі не відзначали з часу пророка Самуїла; жоден Ізраїльський цар не відзначав Пасху так, як та, яку відзначив Йосія, разом зі священиками, левітами, всіма Юдеями та Ізраїльтянами, які туди прибули, як і з тими, котрі мешкали в Єрусалимі,
19 Ця Пасха справлялась у вісімнадцятому році владарювання Йосії.
Загибель Йосії у битві з Нехо
20 Після всіх тих подій, коли Йосія відновив служіння в Храмі, єгипетський цар Нехо пішов війною на Каркеміш, що над Євфратом, але Йосія виступив йому назустріч.
21 Нехо послав до нього послів з такими словами: Що мені до тебе, Юдейський царю, адже зараз я вирушив не проти тебе, а проти тих, з ким я в стані війни. Бог мені звелів поспішати!? Ти ж не протидій Богові, Котрий зі мною, щоб часом Він тебе не знищив!
22 Але Йосія не відступив від нього, а переодягнувся, аби з ним виступити в бій, – він не звернув уваги на слова Нехо, що походили від Бога, й розпочав битву в долині Меґіддо.
23 Цар Йосія був поранений стрілами лучників і сказав своїм слугам: Винесіть мене звідти, бо я тяжко поранений!
24 Тож його слуги зняли його з бойової колісниці і поклали його на іншу колісницю, яка також належала йому, й повезли його до Єрусалима, де він помер і був похований у гробниці своїх прабатьків. Уся Юдея та Єрусалим оплакували Йосію.
25 Навіть Єремія склав жалібну пісню про Йосію. Ще й досі співаки та співачки оспівують Йосію. Це ввійшло в ритуал у Ізраїлі, – і вона записана в Піснях Жалоби.
26 Усі інші події щодо владарювання Йосії, його благородні вчинки вірності Господньому Закону,
27 від початку й до кінця, описані в Книзі Ізраїльських та Юдейських Царів.
1 Йосія звершив Пасху Господу, своєму Богові, і зарізали пасхальне ягня на чотирнадцятий день першого місяця. 2 І він поставив священиків на їхні сторожі, і закріпив їх на діла Господнього дому. 3 Сильним левітам в усьому Ізраїлі він наказав очиститися для Господа, і вони встановили святий ковчег у домі, який збудував Соломон, син Давида, ізраїльського царя. І сказав цар: Не годиться вам носити на плечах будь-що, тож відтепер служіть Господу, вашому Богові, та Його народові — Ізраїлю! 4 Приготуйтеся за вашими родинами по батьківській лінії і за вашими чергами для щоденного служіння, згідно з писанням Давида, ізраїльського царя, і за призначенням Соломона, його сина. 5 І в домі стійте за поділами ваших родин по батьківській лінії для ваших братів, синів народу, а також частка родини по вашій батьківській лінії левітів, 6 заріжте Пасху і підготуйте святе вашим братам, щоб чинити згідно з Господнім словом, переданим через Мойсея.
7 Йосія відклав для синів народу овець, ягнят і козенят з малечі кіз, — усе на Пасху для всіх людей , які знаходилися там , у кількості тридцять тисяч, і три тисячі телят. Це — із царської власності. 8 І його володарі відклали для народу, священиків і левітів. Дав Хелкія, Захарія й Іїл, володарі Божого дому, вони дали священикам на Пасху дві тисячі шістсот овець, ягнят, козлів і триста телят. 9 А Хоненія, Ванея, Самея і Натанаїл, його брат, Асавія, Іїл і Йозавад, керівники левітів, відклали левітам на Пасху п’ять тисяч овець і п’ятсот телят.
10 Служіння було впорядковане: священики стали за своїм чином, а левіти — за своїми поділами, за царським приписом. 11 І приносили в жертву Пасху, і священики брали з їхніх рук і вилили кров, а левіти здирали шкури. 12 І приготовляли всепалення, щоб дати їм за поділами, за родинами по батьківській лінії синів народу, аби принести для Господа, — як і написано в книзі Мойсея, — і так до ранку.
13 І пекли Пасху на вогні за приписом, і варили святе в мідних посудинах і в казанах. Усе проходило успішно, і вони обслужили всіх синів народу. 14 Після того приготували собі та священикам, бо священики займалися принесенням всепалень і жиру аж до ночі, тож левіти приготували собі та своїм братам, синам Аарона. 15 А співаки, сини Асафа, були у своєму чині за наказами Давида, Асафа, Емана й Ідітона, пророками царя, і володарі та придверники всіх дверей, їм не треба було відходити від святого служіння, бо їхні брати-левіти їм приготували. 16 І все Господнє служіння в той день було впорядковане і підготовлене, щоб звершити Пасху і принести всепалення на Господньому жертовнику за заповіддю царя Йосії. 17 Сини Ізраїля, які були присутні, звершували Пасху в той час і свято опрісноків протягом семи днів.
18 І не було Пасхи, подібної до цієї, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, і всі царі Ізраїля не зробили такої Пасхи, як та, яку для Господа звершив Йосія, священики, левіти, весь Юда та Ізраїль, які були присутні, і ті, хто жив у Єрусалимі, 19 у вісімнадцятому році царювання Йосії.
19a Цар Йосія спалив ворожок, чародіїв, різьблення, ідолів і содомітів, які були в Єрусалимі та в землі Юди, щоб виконати слова закону, записані в книзі, яку знайшов священик Хелкія в Господньому домі. 19b Подібного до нього, який повернувся до Господа всім своїм серцем, усією своєю душею і всією своєю силою, згідно з усім законом Мойсея не було перед ним, і після нього не постав подібний до нього.
19c Однак Господь не відвернувся від Свого великого гніву обурення, від гніву, яким запалав Господь проти Юди, за всі навмисні підбурювання, якими Його провокував до гніву Манасія. 19d І сказав Господь: І Юду усуну з-перед Себе, як Я усунув і Ізраїля. Тож відкину місто, яке Я вибрав, Єрусалим, і дім, про який Я сказав: Там буде Моє Ім’я!
20 І піднявся фараон Нехао, цар Єгипту, проти царя ассирійців до ріки Євфрат, і цар Йосія виступив йому назустріч. 21 А той послав до нього послів, кажучи: Що мені й тобі, царю Юди, сьогодні я не йду проти тебе вести війну, і Бог сказав, щоб я поспішив! Остерігайся Бога, Який зі мною, щоб тебе не знищив! 22 Та Йосія не відвернув від нього свого обличчя, але лиш укріпився, щоб воювати проти нього, і не послухався слів Нехао, які вийшли з Божих уст, і пішов воювати на рівнині Маґедона. 23 І лучники випустили стріли проти царя Йосії. І цар сказав своїм слугам: Виведіть мене, бо я сильно поранений! 24 Тож його слуги вивели його з колісниці й поклали його на другу колісницю, яка в нього була, і супроводжували його до Єрусалима. Там він помер і був похований зі своїми батьками. І весь Юда та Єрусалим оплакали Йосію, 25 і Єремія заплакав над Йосією, і виголосили всі володарі та володарки плач над Йосією — аж до сьогодні. І постановили його за припис для Ізраїлю, і ось воно записане в риданнях. 26 А слова Йосії та його надія були записані в Господньому законі. 27 Його перші та останні слова, ось вони записані в книзі царів Юди та Ізраїля.