Єзекія – цар Юдеї
1 У третьому році Ізраїльського царя Осії, сина Ели, зійшов на царський престол Юдеї Єзекія, син Ахаза.
2 Йому було двадцять п’ять років, коли став царем, і двадцять дев’ять років владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Авія, дочка Захарії.
3 Він робив те, що було до вподоби Господу, – згідно з усім, як діяв його прабатько Давид.
4 Він, нарешті, знищив узвишшя, розбив ритуальні стовпи, вирубав священні гаї Ашери й розтрощив мідного змія, якого зробив Мойсей ; адже до того часу Ізраїльтяни кадили перед ним пахощами, називаючи його Нехуштаном.
5 Єзекія повністю покладався на Господа, Бога Ізраїлю; так що після нього не було подібного до нього серед усіх Юдейських царів, як і серед тих, що були перед ним.
6 Він був цілковито відданий Господу, й не відступав від Нього, дотримуючись Його Заповідей, які заповів Господь Мойсеєві.
7 Тому й Господь був з Єзекією, – так що в усьому, що він чинив, мав успіх, бо діяв розумно. Він виступив проти ассирійського царя, й звільнився з-під його підданства.
8 Він також розгромив филистимців аж до Ґази з її околицями, – від вартової вежі й до фортеці міста.
Салманасар захоплює Самарію
9 У четвертому році царювання Єзекії, – це був сьомий рік Ізраїльського царя Осії, сина Ели, – сталося так, що виступив проти Самарії ассирійський цар Салманасар, узяв її в облогу,
10 і наприкінці третього року облоги підкорив її. Отже, шостого року Єзекії, тобто дев’ятого року правління Ізраїльського царя Осії, Самарія була здобута ассирійцями .
11 Ассирійський цар вислав мешканців Ізраїлю в Ассирію, поселивши їх у місцевості Халах, що над річкою Хавор, а також у місті Ґозан, та в інших мідійських містечках ,
12 оскільки вони не слухалися голосу Господа, свого Бога, й порушили Його Заповіт; усім, що переказав їм Господній слуга Мойсей, вони знехтували й не виконували.
Сеннахерів захоплює укріплені міста Юдеї
13 А чотирнадцятого року царювання Єзекії ассирійський цар Сеннахерів виступив проти всіх укріплених міст Юдеї і також захопив їх.
14 Тоді Юдейський цар Єзекія направив послів до ассирійського царя в Лахіш з пропозицією: Я провинився! Тож відступи від мене, а я прийму на себе все, що накладеш! І ассирійський цар зажадав від Юдейського царя Єзекії триста талантів срібла й тридцять талантів золота .
15 Тому Єзекія віддав усе срібло, яке знаходилось у Господньому Храмі та в скарбницях царського палацу.
16 В той час Єзекії довелось зняти навіть золоту оббивку з дверей Господнього Храму, а також з одвірків, які раніше покрив золотом сам Юдейський цар Єзекія. Усе це він віддав ассирійському цареві.
Посланці ассирійського царя підступили до Єрусалиму
17 Незважаючи на те, ассирійський цар послав з Лахіша до царя Єзекії свого полководця, головного євнуха-урядовця і головного радника – підчашного з великим військом до Єрусалима. Вони прибули, й підступивши до Єрусалима, зупинились біля водопроводу горішнього ставу, що біля дороги на поля валяльників .
18 Вони кликали царя, але до них вийшов Еліяким, син Хілкії, урядник над палацом; писар Шевна та Йоах, син Асафа, літописець.
19 Тоді головний радник до них промовив: Передайте Єзекії слова великого царя, – царя Ассирії: На що ти сподіваєшся?
20 Невже вважаєш, що у війні порожні слова можуть замінити радників і силу? На кого ти надієшся, що збунтувався проти мене?
21 Адже ти покладаєшся на Єгипет – оту надломлену палицю з тростини, яка проколює долоню кожного, хто лише обіпреться на неї. Саме таким є фараон, єгипетський цар, для кожного, хто на нього розраховує.
22 А якщо ти мені скажеш: Ми покладаємось на Господа, нашого Бога, то хіба Він не той, святі узвишшя якого та жертовники Єзекія позносив, звелівши Юдеям та Єрусалимові: Перед цим єдиним жертовником, що в Єрусалимі, будете молитись?!
23 Тому тепер краще домовся з моїм володарем, царем Ассирії. Я дав би тобі дві тисячі коней, але хіба ти знайдеш для них вершників?!
24 Як же ти збираєшся прогнати хоча б одного з найменших намісників мого володаря? А може ти надієшся на Єгипет, на його колісниці й вершників?!
25 До того ж, хіба не без волі Господа я вирушив проти цієї країни, щоб її знищити? Це ж Господь сказав мені: Іди проти цієї країни та спустош її!
26 Тоді Еліяким, син Хілкії, Шевна та Йоах сказали головному раднику: Будь ласка, розмовляй з нами, твоїми слугами, арамійською, оскільки ми цю мову розуміємо, й не говори з нами юдейською, щоб чули люди, котрі на стінах міста!
27 Але головний радник заперечив: Хіба лише до вашого володаря і до вас послав мене мій володар сказати ці слова, а й не до тих людей, які знаходяться на стіні, та яким доведеться разом з вами їсти свій кал і пити свою сечу!?
28 І головний радник підвівся та почав ще голосніше кричати юдейською мовою, волаючи: Послухайте слів великого царя, – царя ассирійського!
29 Так говорить цар: Нехай не обманює вас Єзекія своїми словами, адже він не спроможний врятувати вас з моїх рук!
30 І нехай Єзекія вас не обнадіює Господом, запевняючи: Господь обов’язково вас врятує, й це місто не буде віддане в руки ассирійського царя!
31 Не слухайте Єзекії! Адже так говорить ассирійський цар: Зробіть мені таку ласку, і вийдіть мені назустріч, тоді кожен з вас споживатиме плоди зі свого виноградника і своєї смоківниці, та питиме воду зі своєї криниці,
32 аж поки не прийду й не заберу вас у таку країну, як ваш край, – у землю пшениці та вина, хліба та виноградників; у край оливкових садів, олії та меду, – ви там будете жити, а не вмирати! І не слухайте Єзекії, який вас обманює, запевняючи: Господь нас врятує!
33 Хіба врятували боги інших народів свої країни від ассирійського царя?
34 Де боги Хамата й Арфада? Де бог Сефарваїма, Хени та Івви? Хіба вони змогли врятувати Самарію від моїх рук?
35 Котрий з усіх богів тих народів захистив свою країну від моїх рук? Тож хіба Господь врятує Єрусалим від моєї руки?
36 Але всі люди мовчали й не відповідали йому жодного слова, бо таким був наказ царя: Не відповідайте йому!
37 І прийшов Еліяким, син Хілкії, урядник над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа, літописець, до Єзекії в розідраних шатах, і розповіли йому слова головного радника царя.
1 І сталося в третьому році Осії, сина Іли, царя Ізраїля, зацарював Езекія, син Ахаза, царя Юди. 2 Він був двадцятип’ятилітнього віку, коли зацарював, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Аву, дочка Захарії. 3 І він робив те, що правильне в Господніх очах, згідно з усім, що робив його батько Давид. 4 Він знищив високі місця , розбив усі стовпи, винищив священні гаї і мідного змія, якого зробив Мойсей, бо аж до тих днів ізраїльські сини йому кадили, і назвав його Неестан. 5 Він покладав надію на Господа, Бога Ізраїля, і після нього, ні між тими, які були перед ним, не було подібного до нього між царями Юди. 6 І він прив’язався до Господа, не відступив від Нього і дотримувався Його заповідей, які заповів Мойсей. 7 І Господь був з ним, у всьому, що чинив, він був розумним. І він відступив від царя ассирійців, і не служив йому. 8 Він побив филистимців аж до Ґази і аж до її околиці, від сторожової вежі й аж до укріпленого міста.
9 І сталося, що в четвертому році царя Езекії (це сьомий рік Осії, сина Іли, царя Ізраїля) прийшов Саламанассар, цар ассирійців, проти Самарії, взяв її в облогу 10 і наприкінці трьох років заволодів нею, — у восьмому році Езекії (це дев’ятий рік Осії, царя Ізраїля), і Самарія була захоплена. 11 І цар ассирійців виселив жителів Самарії до ассирійців і помістив їх в Алаї і в Аворі, біля ріки Ґозан, і в горах мідійців, 12 оскільки вони не послухалися голосу Господа, їхнього Бога, і порушили Його завіт, — усього, що заповів Мойсей, Господній раб, вони не слухалися і не виконували.
13 І в чотирнадцятому році царя Езекії прийшов Сеннахирім, цар ассирійців, проти укріплених міст Юди і захопив їх. 14 І Езекія, цар Юди, відіслав послів до царя ассирійців у Лахіс, кажучи: Я згрішив, відвернися від мене. Що тільки на мене накладеш, понесу! І цар ассирійців наклав на Езекію, царя Юди, триста талантів срібла і тридцять талантів золота. 15 Тож Езекія віддав усе срібло, яке знайшлося в Господньому домі та в скарбницях царського дому. 16 У той час Езекія порубав двері Господнього храму і кріплення, які позолотив Езекія, цар Юди, і дав їх цареві ассирійців. 17 Цар ассирійців послав Тартана, Рафіса, Рапсака з Лахіса до царя Езекії з великою армією проти Єрусалима, вони прийшли та підійшли до Єрусалима і стали при водогоні горішньої купелі, яка є на дорозі поля прядильників. 18 Вони загукали до Езекії, і до нього вийшли Еліякім, син Хелкія, економ, Сомна, писар, і Йоас, син Асафа, літописець.
19 І сказав їм Рапсак: Скажіть же Езекії: Так говорить великий цар, цар ассирійців: Що це за надія, на яку ти покладаєшся? 20 Ти сказав, а це лише слова уст: У мене є рада і армія для війни. Тож тепер, на кого надіючись, відступив ти від мене? 21 Ось тепер ти поклав надію на себе, на цю зломлену палицю з тростини, на Єгипет. Як лиш чоловік підіпреться нею, вона ввійде в його руку і її проб’є. Таким є фараон, цар Єгипту, для всіх, хто надіється на нього. 22 Оскільки ти мені сказав: Ми поклали надію на Господа Бога: Хіба це не Той, висоти Якого і Його жертовники відкинув Езекія і сказав Юді та Єрусалимові: Будете поклонятися перед цим жертовником, що в Єрусалимі! — 23 то тепер підіть до мого володаря, царя ассирійців, і дам тобі дві тисячі коней, якщо зможеш зі свого боку дати на них вершників! 24 І як відвернеш обличчя володаря, одного з найменших рабів мого володаря? І ти сам поклав надію на Єгипет, на колісниці й коні. 25 Тож тепер, хіба ми без відома Господа прийшли на це місце, щоб його знищити? Господь промовив до мене: Піди проти цієї землі й знищ її!
26 І сказав Еліякім, син Хелкія, і Сомна, і Йоас Рапсакові: Говори до твоїх слуг по-сирійськи, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-єврейськи! Навіщо говориш до вух народу, який на мурах? 27 Та Рапсак відповів їм: Хіба не до твого володаря і до тебе послав мене мій володар промовити ці слова? Хіба не до мужів, які перебувають на мурах, щоб їли свій кал і пили свою сечу разом з вами?
28 І піднявся Рапсак, і закричав гучним голосом по-єврейськи, він заговорив і сказав: Послухайте слова великого царя ассирійців! 29 Так говорить цар: Хай не підбурює вас Езекія словами, бо не може спасти вас з моєї руки. 30 І хай не обнадіює вас Езекія Господом, кажучи: Господь обов’язково визволить нас, це місто не буде видане в руку царя ассирійців! 31 Не слухайтесь Езекії, бо так говорить цар ассирійців: Укладіть зі мною мир, і вийдіть до мене, і кожний питиме зі свого виноградника, і кожний їстиме зі своєї смоківниці та питиме воду зі свого ставка, 32 доки не прийду і не візьму вас до такої землі, як ваша земля, земля пшениці, вина, хліба і виноградників, до землі оливок з оливкового дерева і меду, — житимете і не помрете! І не слухайтесь Езекії, бо обманює вас, кажучи: Господь нас спасе! 33 Хіба врятували боги народів кожний свою країну з руки царя ассирійців? 34 Де є бог Емату і Арфада? Де є бог Сепфаруена? І хіба звільнили Самарію з моєї руки? 35 Хто з усіх богів землі, який спас свої землі від моєї руки? Чи врятує Господь Єрусалим від моєї руки?
36 Вони мовчали і не відповіли йому ні слова, бо був наказ царя, що закликав: Не відповідатимете йому! 37 І ввійшов Еліякім, син Хелкія, економ, і Сомна, писар, і Йоас син Асафа, літописець, до Езекії, роздерши одяг, і сповістили йому слова Рапсака.