Йосія – цар Юдеї
1 Йосія мав вісім років, коли він став царем, і тридцять один рік владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Єдіда, дочка Адаї з Боцкати.
2 Він чинив те, що було до вподоби Господу, – в усьому дотримувався дороги свого прабатька Давида, не відступаючи ні праворуч, ні ліворуч.
3 Так сталося, що у вісімнадцятому році владарювання Йосії, цар послав писаря Шафана, сина Ацалії, внука Мешуллама, до Господнього Храму, з наказом:
4 Піди до первосвященика Хілкії, й скажи, щоб він перерахував гроші, принесені до Господнього Храму, які придверники при вході в Храм зібрали від людей,
5 і нехай передадуть їх підрядникам (прорабам ), призначеним для виконання праці (ремонту ) з пошкодженнь Господнього Храму, аби вони могли розраховуватись із робітниками, що виконують ці роботи, в Господньому Храмі, зокрема:
6 теслярам, каменярам-мулярам, а також здійснювати придбання дерева і тесаного каміння, для ремонту Храму.
7 Однак, не вимагайте від них звіту за передане їм срібло, адже вони завжди чесно працюють й виправдовують довір’я.
Первосвященик Хілкія знаходить Книгу Закону у Храмі
8 Первосвященик Хілкія повідомив писарю Шафану: Я знайшов у Господньому Храмі Сувій (Книгу ) Закону. І Хілкія дав Книгу Шафанові, а той її прочитав.
9 Після цього писар Шафан прийшов до царя Йосії. Доповідаючи про виконання доручення, він сказав: Твої слуги зібрали гроші, які були знайдені в Храмі, і передали їх підрядникам, відповідальним за виконання праці в Господньому Храмі.
10 Потім писар Шафан доповів цареві про те, що священик Хілкія передав йому Книгу. І Шафан прочитав її перед царем.
11 Коли ж цар вислухав слова із Книги Закону, сталося так, що він роздер свої шати.
12 Цар прикликав священика Хілкію, Ахікама, сина Шафана, Ахбора, сина Міхея, писаря Шафана та царського урядовця Асаю, й наказав:
13 Ідіть і запитайте у Господа щодо мене та народу, а також щодо всієї Юдеї, у зв’язку зі змістом знайденої Книги, адже великий Господній гнів мав би розгорітися проти нас через те, що наші батьки не прислухалися до слів цієї Книги, й не дотримувались усього написаного там для нас!
14 Отже, священик Хілкія, Ахікам, Ахбор, Шафан та Асая пішли до пророчиці Хулди, дружини Шаллума, сина Тікви, онука Хархоса, що доглядав одежу, – а вона мешкала в Новому місті Єрусалима, – й розмовляли з нею.
15 А вона їм переказала слова Господа, Бога Ізраїлю: Скажіть чоловікові, котрий послав вас до мене,
16 що говорить Господь: Ось Я спроваджу нещастя на це місто та на його мешканців, згідно з усіма словами Книги, яку прочитав Юдейський цар,
17 через те, що Мене залишили й кадили ладаном перед іншими богами, викликаючи своїми вчинками Мій гнів. Тому й палає Мій гнів щодо цього місця, і вже не погасне!
18 А Юдейському цареві, котрий вас послав запитати в Господа, то передайте йому, що для нього говорить Господь, Бог Ізраїлю: Провіщення, яке ти почув з Книги, здійсниться.
19 Оскільки ж твоє серце пом’якшало, й ти впокорився перед Господом; почувши, що Я сказав про це місто та про його мешканців, які стануть жахом для інших людей і прокляттям ти, розідравши свої шати, заплакав переді Мною, то Я почув тебе, – говорить Господь.
20 Тому Я прилучу тебе до твоїх батьків, і ти зійдеш у свою гробницю з миром, аби твої очі не бачили усього того лиха, яке Я спроваджу на це місце! Повернувшись , вони переказали всі ті слова цареві.
1 Йосія був восьмилітнього віку, коли він зацарював, і тридцять один рік царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Єдіда, дочка Едея з Васурота. 2 І він робив те, що правильне в очах Господа, і ходив кожною дорогою його батька Давида, — не відступив ні праворуч, ні ліворуч.
3 І сталося, що у вісімнадцятому році царя Йосії, восьмого місяця, цар послав Саффана, сина Еселія, сина Месоллама, писаря Господнього дому, кажучи: 4 Піди до Хелкії, великого священика, і запечатай срібло, принесене до Господнього дому, визначте вагу того, що зібрали в людей сторожі при вході, 5 і нехай воно буде дане в руки тих, хто виконує роботи, які були приставлені до Господнього дому. І він дав його тим, хто виконував роботи, які в Господньому домі, щоб укріпити тріщини дому, — 6 і будівничим, і робітникам, і мулярам, щоб придбати дерево і тесане каміння, щоб укріпити тріщини дому. 7 Лише не робили вони з ними обліку срібла, яке давалося їм, бо ті працювали на довір’ї.
8 І промовив Хелкія, великий священик, до Саффана писаря: Я знайшов книгу закону в Господньому домі. І Хелкія дав книгу Саффанові, і він її прочитав. 9 Тоді він приніс її до царя Йосії і звернувся до царя зі словом, і сказав: Твої раби зробили злитки зі срібла, яке було знайдене в Господньому домі, і дали його в руки тих, хто виконує роботи, які приставлені до Господнього дому. 10 А Саффан, писар, промовив до царя, доповідаючи: Хелкія, священик, дав мені книгу. І Саффан прочитав її перед царем.
11 І сталося, коли почув цар слова Книги закону, то роздер свій одяг. 12 І наказав цар священикові Хелкії і Ахікамові, синові Саффана, і Аховорові, синові Міхея, і Саффанові, писареві, і Асаї, царському рабові, кажучи: 13 Ідіть, запитайтеся Господа за мене, і за весь народ, і за всього Юду, за слова цієї знайденої книги, бо великий Господній гнів, що розгорівся проти нас, за те, що наші батьки не прислухалися до слів цієї книги, щоб чинити згідно з усім, записаним про нас!
14 І священик Хелкія, Ахікам, Аховор, Саффан і Асая пішли до пророчиці Олдани, жінки Селлима, сина Текуї, сина Арааса, гардеробниці, а вона жила в Єрусалимі, у Масені, тож звернулися до неї. 15 А вона сказала їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Скажіть чоловікові, який послав вас до мене: 16 Так говорить Господь: Ось Я наводжу лихо на це місце і на тих, хто його заселяє, — усі слова книги, які прочитав цар Юди, — 17 тому що Мене залишили і кадили ладаном іншим богам, щоб викликати в Мене гнів ділами своїх рук. І розгориться Мій гнів проти цього місця, і не погасне! 18 А цареві Юди, який вас послав допитуватися Господа, скажете йому ось що: Так говорить Господь, Бог Ізраїля, про слова, які ти почув: 19 Тому що зм’якло твоє серце, і ти впокорив себе перед Господом, коли ти почув, що Я сказав про це місце та проти тих, хто живе в ньому, щоби бути на знищення і на прокляття, і ти роздер свій одяг і заплакав переді Мною, і Я почув! — каже Господь. 20 Не буде так! Ось Я приєдную тебе до твоїх батьків, і підеш до своєї гробниці в мирі, і твої очі не побачать нічого з усього лиха, яке Я наводжу на це місце! І вони переказали слова цареві.