Давид, Вірсавія та Урія
1 Наступного року, коли царі зазвичай вирушають у походи, Давид послав Йоава зі своїми воїнами й усім військом Ізраїлю; вони розгромили аммонійців, і взяли в облогу їхню столицю Раббу. Давид же залишався в Єрусалимі.
2 Так сталось, що якось під вечір, піднявшись зі свого ліжка, Давид проходжувався на даху царського палацу. З даху він побачив неподалік жінку, що купалась. Та жінка була з вигляду дуже вродливою.
3 Тож Давид послав, аби щось довідатись про ту жінку. Йому повідомили: Це – Вірсавія, Еліямова дочка, дружина хеттейця Урії.
4 Давид відправив за нею посланців і наказав привести. Коли вона прийшла до нього, він схилив її до статевих стосунків, – це був якраз час, коли вона очистилась від своєї менструації, – після чого вона повернулася до свого дому.
5 Але жінка завагітніла, тому вона послала повідомити про це Давида, сказавши: Я – вагітна.
6 Тоді Давид послав до Йоава гінця з наказом : Пришли до мене хеттейця Урію! І Йоав послав Урію до Давида.
7 А коли Урія прибув до нього, Давид почав питати про те, як почувається Йоав, у якому стані військо, та які обставини на війні.
8 Нарешті Давид сказав Урії: Йди до свого дому, помий свої ноги й відпочинь ! Коли Урія вийшов із царського палацу, за ним понесли подарунок від царя.
9 Проте Урія спав в приміщенні біля брами царського палацу разом з усіма слугами свого володаря, а до свого дому він не пішов.
10 Тож Давида повідомили, сказавши: Урія не пішов до свого дому! Наступного дня Давид запитав Урію: Хіба ти не повернувся з далекої дороги? Чому ти не пішов до свого дому?
11 Але Урія відповів Давидові: Божий Ковчег, Ізраїль та Юда мешкають у наметах; мій командир Йоав, і воїни мого володаря таборують у відкритому полі, а я мав би йти до свого дому, – їсти, пити та спати зі своєю дружиною? Присягаюсь тобою і твоїм життям, я такого не вчиню!
12 Після цього Давид сказав до Урії: Тоді залишайся тут ще й сьогодні, а завтра я тебе відпущу! Тож Урія залишався в Єрусалимі того дня й до наступного.
13 Давид запросив його, аби він разом з ним їв і пив, так що Давид упоїв Урію . Проте той, вийшовши увечері, ліг спати на своє місце з слугами свого володаря, але до свого дому не пішов.
14 А вранці Давид написав листа Йоаву й передав його через Урію.
15 В тому листі він написав, наказуючи: Постав Урію спереду в найзапеклішому бою, після чого відступіть від нього, щоб у нього влучили, й він загинув.
16 Так і сталося: під час облоги міста Йоав поставив Урію в тому місці, про яке знав, що там найхоробріші воїни ворога .
17 Коли ж ці воїни вийшли з міста й почалась битва з Йоавом, у бою полягло кілька воїнів з Давидового війська. Тоді також загинув і хеттеєць Урія.
18 Тож Йоав відправив посланця з повідомленням до Давида про всі обставини того бою.
19 Він дав особливу вказівку посланцеві, кажучи: Коли ти скінчиш розповідати цареві про весь перебіг бою,
20 і тоді, коли цар запалає гнівом, і він скаже тобі: Чому ви так близько підійшли до міста, щоб там битись? Хіба ви не знали, що зі стіни стріляють?
21 Хто вбив Авімелеха, Єрувваалового сина? Хіба не жінка, кинувши на нього зі стіни міста Тевеца кусок каменю від жорна, й він загинув? Навіщо ви підійшли близько до стіни? – Тоді ти скажи: Твій слуга, хеттеєць Урія, також загинув…
22 Отже, посланець прийшов і розповів Давидові про все, як йому наказав Йоав.
23 Зокрема, посланець так сказав Давидові: Ті воїни сильні, тому спочатку навіть мали над нами перевагу й почали нас переслідувати в полі, але потім ми погнались за ними аж до входу в браму.
24 Тоді їхні лучники почали стріляти на твоїх воїнів зі стіни, а тому деякі з воїнів царя загинули, зокрема загинув і твій слуга, хеттеєць Урія…
25 Після цього Давид звелів посланцеві, аби той переказав Йоавові: Нехай тебе не тривожить те, що сталось, адже меч на війні пожирає то одного, то іншого. Підсиль свій тиск на місто, і знищ його! – Сподіваюсь , ці слова підбадьорять Йоава!
26 Коли дружина Урії дізналась, що її чоловік Урія помер, то оплакувала свого чоловіка.
27 Але щойно дні жалоби минули, Давид послав за нею, і забрав її до свого палацу. Вірсавія стала йому дружиною, й народила йому сина. Проте справа, яку вчинив Давид, була вкрай підступною в очах Господа.
1 І сталося, підійшла пора року, коли наставав час для виходу царів на війну , і Давид послав Йоава та його слуг з ним і весь Ізраїль, і вони знищили синів Аммона, і взяли в облогу Равват. А Давид перебував у Єрусалимі. 2 І сталося ввечері, Давид устав зі свого ліжка і ходив на даху царського будинку. І з даху він побачив жінку, яка милася. А жінка була дуже гарною на вигляд. 3 Тож Давид послав, відшукав жінку і сказав: Хіба вона не Вирсавія, дочка Еліява, жінка Урії, хета? 4 І послав Давид послів, і взяв її, вона ввійшла до нього, і він переспав з нею. І вона освятилася зі своєї нечистоти, і повернулася до свого дому. 5 І жінка завагітніла. Тож, пославши, вона сповістила Давидові, говорячи: Я — вагітна.
6 І послав Давид до Йоава, кажучи: Пошли до мене Урію, хета! І Йоав послав Урію до Давида. 7 Урія прийшов, увійшов до нього, а Давид запитав про мир Йоава, про мир народу і про обставини війни. 8 А далі Давид сказав Урії: Піди до твого дому і помий свої ноги! І Урія вийшов із царського дому, і пішла за ним частина від царя. 9 Та Урія спав біля дверей царя з рабами свого володаря, а до свого дому він не пішов. 10 І Давидові сповістили, доповідаючи: Урія не пішов до свого дому! І промовив Давид до Урії: Хіба ти не прийшов з дороги? Як це, що ти не пішов до твого дому? 11 А Урія сказав Давидові: Ковчег, Ізраїль і Юда проживають у наметах, і мій володар Йоав, і раби мого володаря розмістилися на поверхні поля. А я маю піти до мого дому, їсти, пити і спати з моєю жінкою? Як живе твоя душа, не вчиню цієї справи! 12 І сказав Давид Урії: Залишайся тут ще й сьогодні, завтра ж відішлю тебе! І Урія провів у Єрусалимі той день та наступний. 13 І Давид закликав його, і він їв перед ним і пив, і він напоїв його. І той вийшов увечері спати на своє ліжко з рабами свого володаря, а до свого дому не пішов.
14 І сталося вранці, що написав Давид записку Йоавові й відіслав через Урію. 15 А в записці написав, наказуючи: Втягни Урію в запеклий бій, і відступите з-поза нього, і буде ранений, і помре! 16 І сталося, коли Йоав чатував біля міста, то поставив Урію на місце, де знав, що там — могутні мужі. 17 А мужі міста вийшли і воювали з Йоавом, і впали деякі з народу, з рабів Давида, і помер також Урія, хет. 18 Тож Йоав послав, і сповістив цареві всі обставини війни, 19 і дав вказівку посланцеві, кажучи: Коли ти закінчуватимеш говорити цареві всю розповідь про хід війни, 20 і буде, коли підніметься гнів царя, і він скаже тобі: Як це наблизилися ви до міста, щоб воювати? Хіба не знаєте, що згори зі стіни стріляють? 21 Хто вбив Авімелеха, сина Єроваала? Хіба не жінка кинула на нього кусок жорна зверху мура, і він помер в Тамасі? Навіщо ви підійшли до муру? — то ти скажеш: Твій раб Урія, хет, помер.
22 І пішов посланець Йоава до царя в Єрусалим, прийшов і сповістив Давидові все, що йому наказав Йоав, про всі обставини війни. І розлютився Давид на Йоава, і сказав посланцеві: Навіщо ви наблизилися до міста, щоб воювати? Хіба ви не знали, що побиті будете зі стіни? Хто вбив Авімелеха, сина Єроваала? Хіба не жінка кинула на нього кусок жорна зі стіни, і він помер в Тамасі? Навіщо ви наблизилися до стіни? 23 А посланець сказав Давидові: Бо сильними стали проти нас мужі й вийшли проти нас на поле, і ми йшли за ними аж до входу в браму, 24 а лучники стріляли згори зі стіни на твоїх слуг, і деякі зі слуг царя померли, і твій раб Урія, хет, помер… 25 Тоді Давид промовив до посланця: Так скажеш Йоавові: Хай не буде злим це слово у твоїх очах, бо часом так, а іноді інакше пожирає меч. Посиль твою війну проти міста, знищ його! — цими словами підкріпи його!
26 Жінка Урії почула, що Урія, її чоловік, помер і оплакувала свого чоловіка. 27 А жалоба минула, і Давид послав, і привів її у свій дім, і вона стала йому за жінку, і народила йому сина. Та діло, яке вчинив Давид, видалося поганим в очах Господа.