Повстання веніямінця Шеви
1 Серед них (Ізраїльтян) був один веніямінець – негідний чоловік на ім’я Шева, син Біхрі. Він засурмив у сурму і вигукнув: Нічого спільного в нас нема з Давидом, й не маємо жодної спадщини в сині Єссея! Ізраїльтяни, розходьтесь по своїх оселях!
2 Після цього всі Ізраїльтяни, залишивши Давида, пішли за Шевою, сином Біхрі. А Юдеї залишились зі своїм царем від Йордану і аж до самого Єрусалима.
3 Прибувши до свого палацу в Єрусалим, Давид взяв десять колишніх наложниць, котрих залишав стерегти дім, і помістив їх у домі під охороною варти. Вони залишались на його утриманні, але він з ними не спілкувався. Так вони й жили як удовиці, усамітненими до своєї смерті.
4 Цар звелів Амасі: Протягом трьох днів склич мені мужів Юди, і сам будь присутнім.
5 Тож Амаса пішов скликати Юдеїв, але не вклався в призначений для нього час,
6 тому Давид сказав Авішаю: Тепер Шева, син Біхрі, може наробити нам більше лиха, аніж Авесалом, тому візьми воїнів свого володаря і дожени його, аби часом він не захопив якогось укріпленого міста та не втік від нас.
7 Отже, з Єрусалима вирушили хоробрі воїни Йоава разом з керетійцями та пелетійцями в погоню за Шевою, сином Біхрі.
8 Вони були вже біля Великого Каменя (Скелі ), що в Ґівеоні, коли їм назустріч появився Амаса. А Йоав мав на собі військовий плащ, поверх якого збоку висів у піхві, припасований до його пояса меч. Коли він ступив уперед, меч випав з піхви .
9 Йоав сказав до Амаси: Як твоє здоров’я, мій брате? І вхопив Йоав правою рукою бороду Амаси, як ніби хотів його поцілувати.
10 Амаса ж не зауважив меча, що був у другій руці Йоава. Він уразив Амасу в живіт, так що його нутрощі випали на землю; повторного удару не було, бо той помер. Після цього Йоав разом зі своїм братом Авішаєм вирушили в погоню за Шевою, сином Біхрі.
11 А один із воїнів Йоава, зупинившись над тілом убитого, заволав: Хто відданий Йоаву і хто за Давидом, – вперед за Йоавом.
12 Тіло Амаси лежало в крові посеред дороги, і цей воїн зауважив, що все військо зупиняється біля нього. Тому він відтягнув Амасу з дороги на поле, та накинув на нього плащ, оскільки він побачив, що кожен, хто проходив повз нього, зупинявся.
13 Таким чином, коли тіло Амаси прийняли з дороги, все військо побігло за Йоавом, у погоні за Шевою, сином Біхрі.
14 А Шева пройшов через усі Ізраїлеві племена аж до Авел-Бет-Маахи; зібралися і також пішли за ним у місто всі біхрійці.
15 Отже, усе військо Йоава підійшло, і взяло в облогу Авел-Бет-Мааху. Вони насипали навколо стін міста вал, готуючись штурмом зруйнувати стіну.
16 А тим часом одна мудра жінка заволала зі стіни міста: Послухайте! Послухайте! Передайте Йоаву, щоб він підійшов сюди, – я хочу з ним поговорити!
17 А коли він підійшов до неї, жінка запитала: Чи це ти Йоав? Він же відповів: Так, я! Вона ж сказала йому: Вислухай слова твоєї слугині! А він відповів: Я тебе слухаю!
18 Тоді вона почала говорити такі слова: В давні часи у наших пращурів була приказка такого змісту: Обов’язково порадьтесь у Авелі! Після того все добре закінчувалось.
19 Ми є одним зі спокійних і вірних міст Ізраїлю, а ти хочеш зруйнувати матір Ізраїльських міст? Для чого нищиш Господню спадщину?
20 Відповідаючи, Йоав сказав: Ні! Ні! У жодному разі я не хочу нищити й руйнувати.
21 Йдеться лише про одного чоловіка з Єфремового нагір’я на ім’я Шева, син Біхрі, котрий підняв свою руку на царя Давида. Видайте його одного, і я відійду від міста! Тоді жінка сказала Йоаву: Зараз його голову скинуть тобі зі стіни!
22 І та жінка пішла та своїм мудрим словом переконала весь народ. Тож відтяли голову Шеви, сина Біхрі, й кинули її Йоаву. Після цього він засурмив у ріг, і все військо відступило від міста, – кожен пішов до свого намету. Потім Йоав повернувся в Єрусалим до царя.
Найближче оточення Давида
23 Отже, Йоав став воєначальником над усім військом Ізраїлю, а Беная, син Єгояди, очолив керетійців і пелетійців;
24 Адорам був податківцем і керував трудовою повинністю , а Йосафат, Ахілудів син, був начальником канцелярії ;
25 Шева був писарем, а Садок, і Авіятар – священики;
26 так само Іра з Яіра був особистим священиком Давида.
1 Був там один прозваний беззаконним сином, а його ім’я — Савей, син Вохорія, чоловік-веніаминівець. Він затрубив у ріг і сказав: Немає нам частки в Давиді, ні спадку для нас в сині Єссея! Кожний чоловік до свого поселення, Ізраїле! 2 І кожний чоловік Ізраїля пішов від Давида за Савеєм, сином Вохорія, а муж Юди пристав до їхнього царя — від Йордану і аж до Єрусалима.
3 Коли Давид прийшов у Єрусалим до свого дому, то цар взяв десятьох жінок, своїх наложниць, яких залишив стерегти дім, і помістив їх у домі сторожі, і годував їх, та не ввійшов до жодної з них, і їх утримували аж до дня їхньої смерті — живі вдови.
4 І промовив цар до Амессая: До трьох днів склич мені мужів Юди, ти ж сам будь тут. 5 Тож Амессай пішов скликати Юду, та забарився за часом, який йому назначив Давид. 6 І сказав Давид Авессі: Тепер зло нам учинить Савей, син Вохорія, більше, ніж Авесалом, тож тепер ти візьми із собою слуг твого володаря і поженися за ним, щоб часом не знайшов собі укріплені міста і не сховався від наших очей. 7 І за ним вийшли мужі Йоава, і хереттійці, і фелеттійці, і всі сильні, а вийшли з Єрусалима, щоб гнатися за Савеєм, сином Вохорія. 8 І вони були біля великого каменя, що в Ґаваоні, і Амессай увійшов перед них. А Йоав був одягнений у плащ поверх свого одягу, і на ньому був підперезаний меч, прикріплений до його стегон у своїх піхвах, і меч легко виходив і входив. 9 І сказав Йоав Амессаєві: Чи ти здоровий, брате? А правою рукою Йоав схопив бороду Амессая, начебто , щоб його поцілувати. 10 І Амессай не остерігся меча, що в руці Йоава, і Йоав уразив його ним у живіт, і вилилася на землю його утроба. І він не повторив йому, і той помер.
Йоав і Авесса, його брат, гналися за Савеєм, сином Вохорія. 11 І над ним став муж зі слуг Йоава, і сказав: Хто той, який за Йоавом і хто за Давидом, за Йоавом. 12 А Амессай валявся в крові посеред стежки, і побачив чоловік, що весь народ стає, тож відтягнув Амессая зі стежки на поле, і накинув на нього плащ, оскільки він побачив, що кожний, хто підходив до нього, ставав. 13 Коли ж був усунений зі стежки, кожний чоловік Ізраїля пройшов услід за Йоавом, щоб гнатися за Савеєм, сином Вохорія.
14 А він пройшов усі племена Ізраїля до Авеля і до Ветмахи, і всі зібралися в Харрі, і пішли за ним. 15 І прийшли, і взяли його в облогу в Авелі й Ветмасі. І насипали насип коло міста. Він був біля стіни, тож весь народ, який з Йоавом, задумав повалити стіну. 16 А мудра жінка закликала зі стіни і сказала: Послухайте, послухайте, скажіть же Йоавові: Наблизься аж сюди, і заговорю до нього. 17 І наблизився він до неї, а жінка запитала: Чи ти є Йоав? Він же сказав: Я! Вона ж сказала йому: Послухай слова твоєї рабині! А Йоав сказав: Я слухаю! 18 І вона заговорила, промовляючи: Слово сказали між прадідами, кажучи: Обов’язково запитувалося в Авелі та в Дані, чи вірні Ізраїля не спромоглися здійснити те, що постановили; обов’язково запитають в Авелі й так, чи вони не спромоглися здійснити. 19 Я є мирне місто із сильних міст Ізраїля, ти ж шукаєш знищити місто — місто-матір у Ізраїлі. Навіщо нищиш Господню спадщину? 20 А Йоав відповів і сказав: Милосердя мені, милосердя мені, коли знищу і коли вигублю. 21 Чи не так діло, що чоловік з гори Єфрема, його ім’я Савей, син Вохорія, і він підняв свою руку на царя Давида. Дайте мені його самого, і відійду від міста! І сказала жінка Йоаву: Ось його голова буде скинена тобі з мура! 22 І прийшла жінка до всього народу, і заговорила до всього міста у своїй мудрості. І відтяла голову Савея, сина Вохорія, і скинула Йоавові. І він затрубив у ріг, і кожний чоловік розійшовся з міста до свого житла. А Йоав повернувся в Єрусалим до царя.
23 І Йоав був над усією армією Ізраїля, і Ванея, син Йодая, — над хереттійцями і над фелеттійцями, 24 і Адонірам — над податком, і Йосафат, син Ахілута, — літописець, 25 і Суса — писар, і Садок, і Авіятар — священики, 26 а Ірас, син Яріна, був священиком Давида.