1 Слухайте, небеса, я промовлятиму; земле, послухай слів моїх уст.
2 Нехай крапає немов дощ моє повчання, нехай росою впадуть мої слова, а моя мова як дрібний дощ на зелені сходи й злива на траву.
3 Коли я проголошу Господнє Ім’я, віддайте славу нашому Богу!
4 Він скеля! Його діла досконалі, а всі Його дороги праведні. Бог вірний, у Нього немає омани, Він справедливий і правий!
5 Вони ж зіпсувались перед Ним – у своїй порочності вони чинили не як Його діти, а як лукавий і розбещений рід!
6 Це так ви віддячуєте Господу, нікчемний й нерозумний народе? Хіба Він не є твоїм Отцем, твоїм Творцем, Який придбав тебе й зміцнив тебе?
7 Згадайте дні давні, осмисліть роки минулих поколінь. Запитай у свого батька, і він розповість тобі, запитай людей похилого віку серед себе, і вони розкажуть тобі.
8 Коли Всевишній розподіляв спадщину між народами, коли ділив синів Адама, Він встановив границі народів відповідно до кількості Ізраїльських нащадків.
9 Господньою часткою є Його народ, Яків – наділ Його спадщини.
10 Він знайшов його в пустинній землі, в безлюдній завиваючій пустелі. Він його захищав, турбувався про нього й охороняв його, немов зіницю ока.
11 Як орел спонукає до злету своє гніздо, ширяє над своїми орлятами, простягає свої крила, підхоплює його (маля ) і підносить його вгору на своїх перах,
12 так Господь Сам провадив їх, і з ними не було чужого бога.
13 Він водив їх по неприступних узгір’ях землі, і він (народ ) споживав плоди полів; Він годував його медом зі скелі, й олією з крем’янистих гір,
14 маслом корів та молоком овець, із жиром ягнят, баранів з Башану та козенят, разом з тучною пшеницею і вином із крові винограду.
15 Розжирів Єшурун й почав брикати! Ти потовстів, жирним став та огрядним. Він залишив Бога, Який його створив, зневажив Скелю свого спасіння.
16 Вони викликали Його ревнощі чужими богами , розгнівили Його гидотами.
17 Вони приносили жертви демонам, а не Богові, – богам, яких не знали, новим богам , які недавно з’явились, яких не боялися ваші батьки.
18 А Скелю, Яка тебе породила, ти покинув і забув Бога, Який тебе створив.
19 Господь побачив це і зненавидів їх. У гніві до Своїх синів та Своїх дочок
20 Він сказав: Сховаю від них Своє обличчя і побачу, що з ними буде в майбутньому, оскільки це зіпсутий рід – діти, в яких відсутня вірність.
21 Вони викликали в Мене ревнощі тим, хто не є богом, розпалили в Мені обурення своїм марнославством. Тому і Я викличу в них ревнощі тими, хто не є народом. Нікчемним народом викличу в них обурення!
22 Бо запалав вогонь Мого гніву, і він палатиме аж до підземних глибин; він пожирає землю з її плодами, спалює підніжжя гір.
23 Я зберу на них нещастя і витрачу на них Свої стріли.
24 Будуть виснажені голодом, вигублені гарячкою та отруйною заразою. Я пошлю на них зуби звірів разом з отрутою плазуючих по землі.
25 Ззовні робитиме осиротілими дітей меч, а в темних кімнатах ціпенітимуть від страху як юнак і дівчина, так і грудне немовля з посивілою людиною…
26 Я сказав би: Вигублю їх, зітру в людей пам’ять про них,
27 якби не здригався від зневаги ворога. Аби їхні гнобителі не спотворили всього у своєму уявленні та щоб не сказали: Це наша потужна рука, а не Господь здійснив усе це.
28 Адже це народ, який втратив глузд, і немає в них розуміння.
29 Коли б вони були мудрі, то усвідомили б це, зрозуміли би, що їх чекає!
30 Як би один міг гнати тисячу, або двоє могли змусити до втечі десять тисяч; коли б Той, Хто є їхньою Скелею, не видав їх і Господь не залишив їх?
31 Адже їхня скеля не така , як наша Скеля, і наші вороги – самі свідки цього .
32 Тому що їхня лоза – лоза содомська, а їхній виноград – з гоморрських полів; це отруйний виноград, гіркі їхні ягоди.
33 Їхнє вино – зміїна отрута, згубна гадюча отрута.
34 Хіба це не сховане в Мене, не запечатане в Моїх скарбницях?
35 Мені належить помста й відплата, коли спіткнеться їхня нога; тому що день їхньої погибелі близько, і надходить приготовлене на них.
36 Адже Господь судитиме Свій народ і змилосердиться над Своїми рабами, коли побачить, що їхні руки ослаблені й більше немає ні ув’язненого ні вільного.
37 Тоді Він скаже: Де їхні боги, де скеля, на яку вони покладалися,
38 котрі їли тук їхніх жертвоприношень і пили вино їхніх жертв возливань? Нехай устануть і допоможуть вам, нехай будуть для вас захистом.
39 Подивіться тепер, що це Я, Я Той, що є, й окрім Мене немає Бога. Я позбавляю життя і наділяю життям, Я вражаю і виліковую, із Моєї руки ніхто не зможе врятуватись.
40 Я підношу до неба Свою руку, присягаюсь Своєю правицею і кажу: Я живу вічно!
41 Я нагострю Свій блискучий меч, мов блискавку, і Моя рука почне звершувати суд. Я помщуся Моїм ворогам та відплачу тим, хто Мене ненавидить.
42 Напою Мої стріли кров’ю, а Мій меч насититься тілами, – кров’ю вбитих та полонених, головами ворожих начальників.
43 Веселіться з Його народом, племена, бо Він помститься за кров Своїх слуг, звершить помсту над Своїми ворогами. Він звершить викуплення за Свою землю, за Свій народ!
44 Мойсей прийшов і виголосив усі слова цієї пісні так , щоб чув народ, – він та Ісус, син Навина.
45 А коли Мойсей закінчив проголошувати всі ці слова до всього Ізраїлю,
46 то ще додав: Візьміть до вашого серця всі слова, якими я сьогодні застерігаю вас, аби ви заповіли їх своїм нащадкам, щоб вони пильно виконували всі слова цього Закону.
47 Адже це не повинно бути для вас порожнім словом, бо воно є вашим життям! Завдяки цьому слову ви довго житимете на землі, до якої переправляєтеся через Йордан, аби заволодіти нею.
48 Того самого дня Господь промовив до Мойсея такі слова:
49 Піднімись на узгір’я Аварім, на вершину Нево, що в моавському краю, навпроти Єрихона, і подивись на ханаанський край, який Я даю Ізраїльським нащадкам у власність.
50 На горі, на яку піднімешся, ти помреш і приєднаєшся до свого народу, як помер на горі Гор твій брат Аарон та приєднався до свого народу,
51 через те, що ви не виявили вірності Мені серед Ізраїльтян біля вод Меріви в Кадеші, в пустелі Сін; за те, що ви не вшанували Моєї святості серед Ізраїльських нащадків.
52 Ти побачиш перед собою той край, але не ввійдеш туди – у край, який Я даю Ізраїльтянам.
1 Слухай, небо, я промовлятиму,
і нехай земля почує слова з моїх уст.
2 Нехай моє прорікання очікується, немов дощ,
нехай мої слова зійдуть, немов роса,
нехай проллються , мов ливень на городину,
і нехай упадуть , мов сніг на траву.
3 Адже я прикликав Господнє Ім’я, —
віддайте ж славу нашому Богу!
4 Божі діла бездоганні,
і всі Його дороги — справедливі присуди.
Бог вірний, у Ньому немає несправедливості,
Господь справедливий і святий!
5 Згрішили не Його порочні діти, —
лукавий і розбещений рід!
6 Це так ви оддячуєте Господу,
безумний, нерозумний народе?
Хіба це не Він, твій Батько, придбав тебе,
сформував тебе і створив тебе?
7 Згадайте дні давнини,
осмисліть роки минулих поколінь.
Запитай у свого батька, і він розповість тобі,
запитай у своїх старців, і вони скажуть тобі.
8 Коли Всевишній розподіляв народи,
коли розсіював синів Адама,
Він встановив границі народів
відповідно до кількості Божих синів;
9 і Його народ, Яків, став Господньою часткою,
Ізраїль — наділом Його спадщини.
10 Він підтримував його в пустинній землі
в спекотній спразі, у безводді,
охороняв його, виховував його
й оберігав його, немов зіницю ока.
11 Як орел, пильнуючи над своїм гніздом,
томився над своїми пташенятами; розпростерши свої крила, взяв їх
і поніс їх вгору на своїй спині, —
12 так єдиний Господь водив їх,
і з ними не було чужого бога.
13 Він вивів їх на неприступні висоти землі,
годував їх плодами полів;
вони харчувалися медом зі скелі
й олією з твердої скелі,
14 маслом корів та молоком овець
із жиром ягнят та баранів,
телят та козенят,
з жиром нирок пшениці,
й пили вино, кров винограду.
15 Поїв Яків і наситився,
й улюбленець забрикав.
Він розжирів, потовстів, погладшав… —
і покинув Бога, Який його створив,
відступив від Бога, свого Спасителя.
16 Вони роздратували Мене чужими богами ,
їхніми гидотами завдали Мені гіркоти.
17 Приносили жертви бісам, а не Богові, —
богам, яких не знали;
нові, недавні боги з’явилися у них ,
яких не відали їхні батьки.
18 А Бога, Який тебе породив, ти покинув
і забув Бога, Який тебе годував.
19 Господь побачив це й запалився ревністю,
розлютився через злість Своїх синів і дочок;
20 Він сказав: Відверну від них Своє обличчя
і покажу, що з ними станеться вкінці,
бо це зіпсутий рід,
сини, в яких немає вірності.
21 Вони пробудили в Мені ревнощі не богом, —
викликали в Мене обурення своїми ідолами.
Тож і Я пробуджу в них ревнощі не народом, —
народом нерозумним викличу в них обурення!
22 Бо вогонь запалав із Мого гніву,
і він палитиме аж до аду внизу,
спопелить землю та її плоди,
спалить основи гір.
23 Я нагромаджу на них нещастя
і витрачу на них Свої стріли.
24 Вони будуть виморені голодом і пожиранням птахами,
їх уразить невиліковний стовбняк.
Я нашлю на них зуби звірів
з отрутою змій , що плазують по землі.
25 Знадвору їх позбавлятиме дітей меч,
а з потайних кімнат нападатиме страх.
Юнак із дівчиною,
грудне немовля з тим, хто став старцем…
26 Я сказав би : Розсію їх,
зітру в людей пам’ять про них! —
27 якщо б не остерігався озлоблення ворогів, — щоб вони не жили довгочасно, —
щоб супротивники не скористалися цим проти Мене
і не сказали: Це наша піднесена рука,
а не Господь здійснив це все.
28 Адже це народ, який втратив глузд,
і немає в них розуміння.
29 Досі вони не мали здорового глузду, щоби збагнути це.
Тож нехай приймуть це на майбутній час!
30 Як може одна людина гнати тисячу
чи двоє — відтіснити десятки тисяч,
якщо це не Бог продав їх
і не Господь видав їх?
31 Адже їхні боги не такі , як наш Бог,
наші вороги ж безумні!
32 Адже їхній виноград — із содомського винограду,
і їхня лоза — з Гоморри;
їхнє гроно — гроно жовчі,
гроно гіркоти в них.
33 Їхнє вино — зміїна отрута,
невиліковна гадюча отрута.
34 Хіба це не зібране в Мене
й не запечатане в Моїх скарбницях?
35 У день помсти Я відплачу,
в час, коли спіткнеться їхня нога,
бо день їхньої погибелі близько,
і надходить те, що приготовлене для вас.
36 Адже Господь судитиме Свій народ
і буде утішений за Своїх рабів.
Адже Він побачив їх ослабленими,
знеможеними в час ворожого нападу й обезсиленими.
37 І Господь сказав: Де їхні боги,
на яких вони покладалися,
38 чиїх жертвоприношень жир ви їли
і чиїх жертв виливань вино ви пили?
Нехай устануть і допоможуть вам,
нехай будуть для вас оборонцями.
39 Подивіться, подивіться, що Я є,
й окрім Мене немає бога.
Я позбавляю життя й оживляю,
Я вражаю й виліковую,
і не існує нікого , хто б визволив із Моїх рук.
40 Бо Я піднесу до неба Свою руку,
поклянуся Своєю правицею
і скажу: Я живу вічно!
41 Я нагострю, як блискавку, Свій меч,
і Моя рука візьметься за суд,
Я звершу помсту над ворогами
та відплачу тим, хто Мене ненавидить.
42 Упою Мої стріли кров’ю,
а Мій меч насититься тілами, —
кров’ю поранених та полонених,
головами ворожих начальників.
43 Веселіться разом з Ним, небеса,
і нехай Йому поклоняться всі Божі сини!
Веселіться з Його народом, язичники,
й кріпіться в Ньому, усі Божі ангели,
бо Він помститься за кров Своїх синів,
відомстить і звершить помсту над ворогами,
і відплатить тим, хто Його ненавидить;
Господь очистить землю Свого народу!
44 Того дня Мойсей записав цю пісню і навчив її ізраїльських синів. Мойсей увійшов і виголосив усі слова цього закону так , щоб чув народ, — він та Ісус, син Навина. 45 Коли Мойсей закінчив промовляти до всього Ізраїлю, 46 він сказав їм: Візьміть до серця всі ці слова, які я сьогодні беру на свідчення проти вас, і які ви повинні заповісти своїм синам, щоб вони дотримувалися всіх слів цього закону і виконували їх . 47 Адже це не є для вас якесь порожнє слово, — це ж ваше життя! Завдяки цьому слову ви довго житимете на землі, до якої переправляєтеся через Йордан, щоб заволодіти нею. 48 Того дня Господь промовив до Мойсея, кажучи: 49 Піднімись на ось цю гору Аварім, на гору Навав, що в Моавській землі, напроти Єрихона, і подивись на Ханаанську землю, яку Я даю ізраїльським синам у власність. 50 І ти помреш на горі, на яку піднімешся, і приєднаєшся до свого народу, як помер на горі Ор твій брат Аарон і приєднався до свого народу, 51 за те, що ви не послухалися Мого слова серед ізраїльських синів біля води Суперечки в Кадисі, у пустелі Сін, — за те, що ви не святили Мене серед ізраїльських синів. 52 Ти побачиш перед собою ту землю, але не ввійдеш туди.