Десять Заповідей
1 Мойсей скликав увесь Ізраїль і сказав їм: Слухай, Ізраїлю, постанови та закони, що я сьогодні вам проголошую. Вивчіть їх і уважно їх виконуйте.
2 Господь, наш Бог, уклав з нами Заповіт на Хориві.
3 Не з батьками нашими Господь уклав цей Заповіт, а з нами, які тут сьогодні всі живі.
4 Віч-на-віч Господь промовляв до вас на горі з-посеред вогню,
5 а я тим часом стояв поміж Господом і вами, щоб переказати вам Господні слова, оскільки ви боялись вогню і не піднімались на гору, коли Він говорив:
6 Я – Господь, твій Бог, Який вивів тебе з єгипетського краю, з дому неволі.
7 У тебе не буде інших богів окрім Мене!
8 Не робитимеш собі ідола, ані будь-якої подоби того, що на небі вгорі, чи на землі внизу, чи у водах нижче землі.
9 Не поклонятимешся їм і не служитимеш їм. Адже Я – Господь, твій Бог, Бог ревнивий, Який карає за гріхи батьків дітей до третього й четвертого поколінь тих, хто ненавидить Мене,
10 і Який чинить милосердя до тисячного покоління тим, хто любить Мене і дотримується Моїх Заповідей.
11 Не вимовляй імені Господа, твого Бога, надаремно, тому що Господь не вважатиме безкарним того, хто зловживає Його Ім’ям надаремно.
12 Дотримуйся суботнього дня, щоб святити його, як Господь, твій Бог, заповів тобі.
13 Шість днів працюватимеш і виконуватимеш всю свою працю,
14 а сьомого дня – субота Господа, твого Бога. Не виконуватимеш жодної праці ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя невільниця, ні твій віл, ні твій осел, ні будь-яка інша твоя худоба, ні твій приходець, який живе в твоєму місті, аби твій раб і твоя невільниця відпочили так само, як і ти.
15 Пам’ятай, що ти був рабом у єгипетському краю, але Господь, твій Бог, вивів тебе звідти могутньою рукою і простягнутим раменом; тому Господь, твій Бог, заповів тобі дотримуватись суботнього дня.
16 Шануй свого батька і свою матір, як Господь, твій Бог, заповів тобі, аби ти був довголітнім і щоб тобі було добре на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі.
17 Не вбиватимеш!
18 Не чинитимеш перелюбу!
19 Не крастимеш!
20 Не даватимеш неправдивого свідчення щодо свого ближнього.
21 Не жадатимеш дружини свого ближнього. Не жадатимеш дому свого ближнього, ні його поля, ні його раба, ні його невільниці, ні його вола, ні його осла, ні будь-чого, що є у твого ближнього.
Народ злякався Божої присутності
22 Ці слова Господь промовив гучним голосом до всієї вашої громади на горі з-посеред вогню, хмари й мороку. Не додаючи до них більше нічого, Він написав їх на двох кам’яних таблицях і дав їх мені.
23 Так сталося, що коли ви почули голос з-посеред темряви, в той час як гора палала вогнем, то ви прийшли до мене, – усі провідники ваших племен та ваші старійшини, –
24 і сказали: Оце Господь, наш Бог, показав нам Свою славу та Свою велич. Ми чули Його голос з-посеред вогню. Сьогодні ми побачили, що Бог промовляє до людини, і вона може залишитися живою!
25 Навіщо тепер маємо помирати? Адже цей великий вогонь може нас пожерти! Якщо ми й далі будемо слухати голос Господа, нашого Бога, то повмираємо!
26 Бо ж хто зі смертних, слухаючи, як ми, голос живого Бога, Котрий промовляє з-посеред вогню, залишився б живим?
27 Підійди ти, і вислухай усе , що Господь, наш Бог, скаже. Ти перекажеш нам усе, що Господь, наш Бог, говоритиме тобі. Ми слухатимемо тебе й будемо виконувати.
28 Господь почув ваші слова, коли ви до мене говорили. Господь сказав мені: Я чув слова цього народу, які вони тобі сказали. Усе, що вони сказали, правильно.
29 О, якби ж то їхнє серце завжди було таким! Аби вони боялися Мене і дотримувалися всіх Моїх Заповідей, щоб їм та їхнім дітям повіки було добре!
30 Іди й скажи їм: Повертайтесь у свої намети.
31 А ти залишись тут зі Мною, і Я оголошу тобі всі Заповіді, постанови та закони, яким ти будеш їх навчати. Вони будуть їх виконувати в краю, який Я даю їм у володіння.
32 Пильнуйте ж, аби чинити так, як заповів Господь, твій Бог. Не звертайте ні праворуч, ні ліворуч.
33 Ходіть лише тією дорогою, яку Господь, ваш Бог, визначив для вас, щоб зберегти вам життя, і щоб вам було добре, і щоб ви довго жили на землі, якою заволодієте.
1 Мойсей скликав весь Ізраїль і сказав їм: Слухай, Ізраїлю, постанови та присуди, що я сьогодні проголошую у ваші вуха, вивчіть їх і пильнуйте, щоб їх виконувати. 2 Господь, ваш Бог, уклав з вами завіт на Хориві. 3 Не з батьками вашими Господь уклав цей завіт, а з вами, які тут сьогодні всі живете. 4 Обличчям в обличчя Господь промовляв до вас на горі з-посеред вогню, 5 а я стояв тим часом між Господом і вами, щоб передати вам Господні слова, бо ви боялися вогню і не піднялися на гору, коли Він говорив: 6 Я — Господь, твій Бог, Який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі. 7 Нехай в тебе не буде інших богів перед Моїм обличчям! 8 Не роби собі ідола, ані будь-якої подоби того, що на небі, вгорі, чи на землі, внизу, чи у водах, під землею. 9 Не поклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь, твій Бог, — Бог ревнивий, Який відплачує за гріхи батьків дітям до третього й четвертого покоління — тим, хто ненавидить Мене, 10 і Який чинить милосердя тисячам поколінь — тим, хто любить Мене і дотримується Моїх заповідей. 11 Не вживай Ім’я Господа, свого Бога, надаремно, бо Господь не вважатиме чистим того, хто вживає Його Ім’я надаремно. 12 Дотримуйся суботнього дня, щоб святити його, як Господь, твій Бог, заповів тобі. 13 Шість днів працюй і чини всі свої діла, 14 а сьомого дня — субота, присвячена Господу, твоєму Богові. Не чини в цей день жодного діла — ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя рабиня, ні твій віл, ні твій осел, ні будь-яка твоя худоба, ні захожий, який проживає у твоїх брамах, — щоб твій раб і твоя рабиня відпочили так само, як і ти. 15 Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі, та Господь, твій Бог, вивів тебе звідти могутньою рукою і піднесеним раменом; тому Господь, твій Бог, заповів тобі дотримуватися суботнього дня та святити його. 16 Шануй свого батька і свою матір, як Господь, твій Бог, заповів тобі, щоб тобі було добре і щоб ти був довголітнім на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі. 17 Не вбивай! 18 Не чини перелюбу! 19 Не кради! 20 Не давай неправдивого свідчення проти свого ближнього. 21 Не жадай дружини свого ближнього. Не жадай дому свого ближнього, ні його поля, ні його раба, ні його рабині, ні його вола, ні його осла, ні будь-якої його худоби, ні будь-чого, що є у твого ближнього. 22 Ці слова Господь промовив до всієї вашої громади на горі з-посеред вогню, — навколо ж була темрява, морок, буря й гучний голос, — і більше нічого не додав. Він написав їх на двох кам’яних скрижалях і дав їх мені. 23 І сталося, — коли ви почули голос з-посеред вогню, — а гора палала вогнем, — то ви прийшли до мене — усі провідники ваших племен і ваші старійшини — 24 та сказали: Ось Господь, наш Бог, показав нам Свою славу, і ми чули Його голос з-посеред вогню. У цей день ми побачили, що Бог промовляє до людини, і вона живе! 25 А тепер — щоб ми не померли! Адже цей великий вогонь знищить нас! Якщо ми далі продовжуватимемо слухати голос Господа, нашого Бога, то ми помремо! 26 Адже хто з тілесних істот може жити, чувши, як ми, голос живого Бога, Який промовляє з-посеред вогню? 27 Піди сам і вислухай усе , що скаже Господь, наш Бог. Ти говоритимеш нам усе, що Господь, наш Бог, говоритиме тобі, а ми будемо слухати і виконувати. 28 Господь почув ваші слова, коли ви до мене говорили, і Господь сказав мені: Я чув слова цього народу, які вони тобі сказали. Усе, що вони сказали, — правильно. 29 О, коли б їхнє серце в них завжди було саме таким, — щоб вони боялися Мене і дотримувалися Моїх заповідей, щоб їм та їхнім синам повіки було добре! 30 Іди, скажи їм: Повертайтеся у свої доми. 31 А ти стань тут зі Мною, і Я оголошу тобі заповіді, постанови та присуди, які ти повинен їх навчити, — нехай вони виконують їх на землі, яку Я даю їм у володіння. 32 Пильнуйте, щоб ви чинили так, як заповів Господь, твій Бог, не звертай ні праворуч, ні ліворуч 33 по тій дорозі, яку Господь, твій Бог, заповів тобі, щоб по ній ходити, — аби ти мав спокій і тобі було добре, і щоб ви довго жили на землі, якою заволодієте.