Порівняння мудрості та глупоти
1 Як мертві мухи псують приємний запах пахучого єлею мироварника, так невеличка глупота знеславлює честь і мудрість поважної людини.
2 Як серце мудрого схиляє його праворуч, так серце нерозумного тягне його ліворуч.
3 І по якій би дорозі не йшов нерозумний, видно, що в нього бракує розуму, – такий своєю поведінкою всім демонструє, що він нерозумний.
4 Якщо проти тебе запалає гнів можновладця, не залишай негайно свого місця, адже лагідність сприяє прощенню навіть великих провин…
5 Існує певне зло, яке я бачив під сонцем, – це помилка, що походить від самого володаря:
6 Іноді нерозумного підіймають на велику висоту, тоді як обдаровані розумом мусять сидіти приниженими, –
7 я бачив слуг верхи на конях, у той час як вельможі ходять пішки, як слуги.
8 Хто копає яму, – сам до неї і впаде, а того, хто валить огорожу, – неодмінно вкусить гадюка.
9 Хто переносить камені, може від них надірватись, як і той, хто рубає дрова, – наражається на небезпеку.
10 Якщо затупиться сокира, і її лезо не нагострити, тоді потрібно прикладати більше сили, але мудрість здатна цьому зарадити.
11 Якщо гадюка вкусить до замовляння, тоді заклинач вже не потрібний .
12 Слова з уст мудрого користуються визнанням, тоді як нерозумного гублять його власні уста,
13 адже початок слів з його уст – глупота, як і кінець його мови – безглузде шаленство.
14 Нерозумний говорить багато, хоч людина не знає, що станеться, – і хто їй може сказати, що буде після неї?
15 Праця втомлює нерозумного, так що йому навіть важко знайти дорогу до міста.
16 Горе тобі, країно, коли твій цар – дитина, а твої можновладці лише те і знають, що спозаранку бенкетувати.
17 Проте щасливий ти, краю, якщо твій цар зі шляхетного роду, а твої можновладці сідають за стіл в належний час, щоб підживитись, а не впиватись.
18 Через лінощі будівничих може завалитись дах, і через недбальство рук протікатиме стеля.
19 Гостину справляють, щоб разом порадіти, бо вино розвеселяє життя, – а гроші уможливлюють усе це зробити.
20 Навіть подумки не лихослов царя, і в своїй спальні не проклинай багача, адже небесні птахи перенесуть твій голос, – крилаті передадуть твої слова.
1 Мухи, що здихають, засмердять посудину пахучої олії. Мало мудрості шляхетніше від великої слави безумності. 2 Серце мудрого — з його правого боку, а серце безумного — з його лівого боку. 3 І коли безумний іде дорогою, забракне в нього серця, і те, що він думає, усе — безумність. 4 Якщо проти тебе підніметься дух того, хто панує, не залиши твого місця, бо оздоровлення спиняє великі гріхи.
5 Є зло, яке я побачив під сонцем, як проступок, що вийшов від обличчя того, хто панує. 6 Безумного поставлено на великих висотах, і багаті сядуть у приниженні. 7 Я бачив рабів на конях і володарів, що ходять по землі, як раби. 8 Хто копає рів, упаде в нього, і того, хто валить огорожу, його вкусить гадюка. 9 Хто витягає каміння, через них буде в біді, хто ріже дерева, через них матиме клопіт. 10 Як відпаде залізо, і він жахнеться обличчям, зміцнить сили, і мудрість більша за сміливість. 11 Якщо змія вкусить без шепоту, немає користі для чарівника. 12 Слова уст мудрого — милість, і губи безумного його затоплюють. 13 Початок слів його уст — безумність, і кінець його уст — погане запаморочення. 14 І безумний множить слова. Людина не пізнала того, що стається, і те, що буде після нього, хто їй сповістить? 15 Труднощі безумних їх замучать, як того, хто не довідався, як іти до міста.
16 Горе тобі, місто, якщо твій цар молодий, а твої володарі вдосвіта їдять. 17 Блаженна ти, земле, якщо твій цар — син вільних, і твої володарі своєчасно їдять для сили, і не застидаються. 18 Через лінивство впаде дах, і через безділля рук завалиться дім. 19 На радість роблять хліб, і вино веселить живих, і всі послухаються срібла. 20 І у твоїй совісті не проклинай царя, і в покоях твоїх спалень не проклинай багатого. Адже небесний птах віднесе голос, і той, хто має крила, сповістить слово.