Восьма кара: сарана
1 Господь сказав Мойсеєві: Піди знову до фараона. Я зробив непоступливим серце його і серце його рабів, щоб здійснити ці ознаки Мої серед них.
2 Щоб ти оповідав своїм синам і своїм онукам, що Я учинив єгиптянам, та які Мої ознаки Я виявив серед них. І ви будете пам’ятати, що Я – Господь!
3 Тож Мойсей та Аарон прийшли до фараона й промовили до нього, що сказав Господь, Бог євреїв: Доки ти відмовлятимешся коритися Мені? Відпусти Мій народ, – нехай вони поклоняться Мені.
4 Якщо ти все ж не захочеш відпустити Мій народ, то завтра Я наведу сарану на твій край.
5 Вона вкриє поверхню землі, так що не можна буде побачити землі. Сарана поз’їдає усі рештки того, що вціліло у вас після граду, об’їсть кожне дерево, яке росте у вас на полях.
6 Вона наповнить твої будинки, житла всієї твоєї прислуги, і оселі всіх єгиптян. Такого не бачили ні твої батьки, ні їхні прадіди з того дня як оселились на цій землі, і аж донині! Мойсей відвернувся, і вийшов від фараона.
7 Тоді слуги фараона сказали йому: Доки він буде нас мучити? Відпусти тих людей, нехай вони вже поклоняться Господу, своєму Богові! Хіба ти ще не збагнув, що Єгипет знищений?
8 Тож завернули Мойсея та Аарона до фараона, і той сказав їм: Підіть поклоніться Господу, вашому Богові. Але хто ті, котрі підуть?
9 Мойсей відповів: Ми підемо з нашими юнаками і нашими похилого віку людьми, з нашими синами і дочками нашими, підемо з нашими вівцями і всією нашою худобою. Адже в нас свято для Господа.
10 Тоді фараон сказав їм: Нехай ваш Господь буде з вами, але невже ви думаєте , що я так просто відпущу всіх вас з вашими дітьми? Бачу, що ви задумали щось лихе!
11 Так не буде! Хай підуть одні лише чоловіки і поклоняться Господу, як ви самі цього домагаєтесь! Після цього прогнали їх від фараона.
12 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни свою руку над єгипетською землею, щоб навести сарану. Нехай вона налетить на єгипетський край і пожере усю рослинність землі – усе, що вціліло після граду.
13 І простягнув Мойсей свій посох над єгипетською землею, і Господь навів на землю східний вітер, який не вщухав увесь той день і наступну ніч. Настав ранок, і цей східний вітер нагнав сарану.
14 Сарана налетіла на весь єгипетський край. У дуже великій кількості вона осіла на всіх єгипетських землях. Ніколи раніше не було такої сарани, та й після цього такої не буде.
15 Вона вкрила всю земну поверхню, так що земля потемніла. Сарана поїла всю рослинність землі й усі плоди на деревах, які уціліли після граду. Не залишилось жодної зелені ні на деревах, ні на рослинах у полі в усій єгипетській землі.
16 Фараон з поспіхом покликав Мойсея та Аарона, і сказав: Згрішив я перед Господом, вашим Богом, і перед вами.
17 Тож тепер простіть мій гріх ще й на цей раз, і помоліться Господу, вашому Богові. Нехай лише забере цю смерть від мене.
18 Мойсей вийшов від фараона і помолився до Господа.
19 І Господь змінив напрямок сильного вітру зі східного на західний. Вітер підняв сарану вгору, і кинув її в Червоне море. Не залишилося жодної особини сарани в усьому єгипетському краю.
20 Та Господь зробив непоступливим серце фараона, і той не відпустив Ізраїльтян.
Дев’ята кара: темрява
21 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни свою руку до неба, і настане така сильна темрява у єгипетському краї, що її можна буде відчути.
22 Мойсей простягнув свою руку до неба, і три дні була густа темрява по всій єгипетській землі.
23 Люди не могли бачити один одного, і тому три дні ніхто не залишав свого місця. А в усіх Ізраїльтян було світло в їхніх оселях.
24 І фараон закликав Мойсея, і каже: Ідіть вже, поклоніться Господу. Тільки ваші вівці та іншу вашу худобу залишіть. Діти ваші також нехай ідуть з вами.
25 Та Мойсей відповів: Але ж ти маєш дозволити нам взяти тварин для жертов і всепалення, щоб ми могли принести їх Господу, Богові нашому.
26 Тож наша худоба також піде з нами, не залишимо й копита. Адже саме з них ми будемо брати для служіння Господу, Богові нашому. Ми ж наперед не можемо знати, яким чином будемо поклонятися Господу, аж поки не прийдемо туди.
27 І знову непоступливим зробив Господь серце фараона, і він не захотів їх відпустити.
28 Фараон закричав на Мойсея : Геть від мене! Стережися! Не намагайся більше побачити моє обличчя, бо того дня, коли мене побачиш, помреш!
29 А Мойсей відповів: Ти слушно сказав. Я більше не намагатимуся побачити твоє обличчя.
1 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Увійди до фараона, бо Я зробив непоступливим його серце і серце його рабів, щоб і надалі відбувалися ці ознаки для них. 2 Щоб ви донесли до вух ваших дітей і до дітей ваших дітей, як Я насміявся з єгиптян, та про Мої ознаки, які Я вчинив серед них. І ви будете знати, що Я — Господь. 3 Тож Мойсей та Аарон увійшли до фараона й сказали йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Доки не бажатимеш вшанувати Мене? Відпусти Мій народ, щоб поклонився Мені. 4 Якщо ж не забажаєш відпустити Мого народу, то ось Я в цю пору завтра наведу велику сарану на весь твій край. 5 І вона вкриє поверхню землі, так що не зможеш побачити землю, і поз’їдає всі рештки того, що вціліло у вас після граду, і об’їдене буде кожне дерево, яке росте у вас на землі. 6 Вона наповнить твої будинки і будинки твоєї прислуги, — усі будинки в усій Єгипетській землі. Такого ще ніколи не бачили ні твої батьки, ні їхні прадіди, з дня, відколи існують на землі, аж донині! І, повернувшись, Мойсей вийшов від фараона. 7 А слуги фараона кажуть йому: Доки він буде для нас колючкою? Відпусти людей, хай поклоняться Господу, своєму Богові! Чи ти не бажаєш усвідомити, що Єгипет знищений? 8 І повернули Мойсея та Аарона до фараона, і той сказав їм: Підіть поклоніться Господу, вашому Богові. Хто? Хто ті, які підуть? 9 А Мойсей каже: Ми підемо з дітьми і старцями, із синами і дочками, з вівцями і нашою худобою. Адже це — свято для Господа, нашого Бога. 10 А той відповів їм: Нехай Господь буде так з вами, як я відпускаю вас з вашим майном! Дивіться, у вас — злі наміри! 11 Так не буде ! Хай підуть лише чоловіки і поклоняться Богові. Адже ви самі цього домагаєтеся! І їх вигнали з-перед обличчя фараона. 12 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку на Єгипетську землю, і нехай налетить на землю сарана, і нехай поїсть усю рослинність землі й усі плоди дерев, які залишилися після граду. 13 І підняв Мойсей посох до неба, і Господь навів на землю південний вітер, — він дув весь той день і всю ніч. Настав ранок, і південний вітер нагнав сарану. 14 Він наніс її на всю Єгипетську землю, — в дуже великій кількості вона осіла на всіх Єгипетських землях. Ні до цього часу не було такої сарани і після цього такої не буде. 15 Вона покрила земну поверхню, і земля була знищена. І вона поїла всю рослинність землі й усі плоди на деревах, які залишилися після граду. Не зосталося жодної зелені на деревах і на жодній рослині на рівнині в усій Єгипетській землі. 16 І фараон з поспіхом покликав Мойсея та Аарона, кажучи: Згрішив я перед Господом, вашим Богом, і проти вас. 17 Отже, ще й сьогодні простіть мій гріх і помоліться Господу, вашому Богові, нехай забере цю смерть від мене. 18 Мойсей вийшов від фараона і помолився Богові. 19 І Господь змінив сильний вітер на західний, і підняв сарану, і кинув її в Червоне море, і не залишилося жодної сарани в усій Єгипетській землі. 20 Та Господь зробив непоступливим серце фараона, і синів Ізраїля той не відпустив. 21 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку до неба, і нехай настане темрява в Єгипетській землі — відчутна темрява. 22 І Мойсей простягнув руку до неба, — і три дні була темрява: чорні хмари й буря на всій Єгипетській землі. 23 І три дні ніхто не бачив свого брата, і ніхто не вставав зі свого ліжка. А всі сини Ізраїля повсюди, де б вони не перебували, мали світло. 24 І фараон закликав Мойсея та Аарона, і каже: Ідіть, поклоніться Господу, Богові вашому! Тільки овець і худобу залишіть. А ваше майно нехай іде з вами. 25 Та Мойсей сказав: Але ти нам маєш дати тварин на жертви і всепалення, котрі принесемо Господу, Богові нашому. 26 І наша худоба піде з нами, — тож не залишимо й копита. Адже з них візьмемо для служіння Господу, Богові нашому. Ми ж не знаємо, яким чином будемо поклонятися Господу, Богові нашому, перш ніж прийдемо туди. 27 Та непоступливим зробив Господь серце фараона, і той не забажав їх відпустити. 28 І каже фараон: Іди від мене! Стережися! Щоб ти більше не намагався побачити моє обличчя, бо в той день, коли з’явишся переді мною, — помреш! 29 А Мойсей відповідає: Ти вірно сказав. Більше не з’явлюся перед твоїм обличчям.