Манна та перепела з неба
1 З Еліма вся громада Ізраїлю вирушила далі. А п’ятнадцятого дня другого місяця, – відтоді як ізраїльтяни вийшли з єгипетської землі, – вони прийшли в пустелю Сін, що між Елімом та Сінаєм.
2 У пустелі вся громада Ізраїльтян почала нарікати на Мойсея та Аарона.
3 Ізраїльські нащадки говорили їм: О, коли б ми повмирали від руки Господа в єгипетській землі, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом і їли хліб досита! Ви ж вивели нас у цю пустелю, щоб усю цю громаду вигубити голодом!
4 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Я дам вам хліб з неба. Люди виходитимуть і щодня збиратимуть, скільки потрібно на день, щоб Мені випробувати їх, чи ходитимуть вони в Моїм Законі, чи ні.
5 Шостого дня нехай вони приготують те, що зібрали. Виявиться, що зібраного буде вдвічі більше від того, що збирають щодня.
6 Тож Мойсей і Аарон звернулись до всіх Ізраїльтян з такими словами: Увечері ви дізнаєтеся, що саме Господь вивів вас із єгипетського краю,
7 а вранці побачите Господню славу, тому що Він почув ваше нарікання на Господа. А ми хто такі, що ви нарікаєте на нас?
8 Далі Мойсей наголосив: Господь дасть вам увечері спожити м’ясо, а вранці отримаєте хліба досита. Господь почув ваші слова нарікання на Нього! А ми хто такі? Ваше нарікання не на нас, але на Господа!
9 Ааронові Мойсей сказав: Промов до всієї ізраїльської громади: Підійдіть до Господа, оскільки Він почув ваші нарікання!
10 Коли Аарон промовляв до всієї громади ізраїльтян, сталося неймовірне : повернувшись у бік пустелі, люди побачили Господню славу, що з’явилась у хмарі.
11 І Господь заговорив до Мойсея, кажучи:
12 Я почув нарікання нащадків Ізраїля. Скажи їм: Під вечір будете їсти м’ясо, а вранці насититеся хлібом. І пізнаєте, що Я – Господь, ваш Бог!
13 Настав вечір, налетіли перепели і покрили табір. А вранці довкола табору випала роса.
14 Коли ж роса зійшла, на поверхні пустелі з’явилось щось дрібне, як крупи, дрібне, наче іній на землі.
15 Побачивши це, Ізраїльтяни запитали один одного: Що це? Адже вони не знали, що це було. А Мойсей сказав їм: Це хліб, який Господь дав вам на поживу.
16 Це і є саме те, про що говорив Господь: Тож нехай кожний збирає його за кількістю осіб – гомер на особу. Збиратимете на кожну людину за кількістю душ, що проживають у вашому наметі.
17 Ізраїльські нащадки так і зробили, – хто зібрав більше, а хто менше.
18 Та коли міряли гомером, то не мав надлишку той, хто зібрав багато, як і той, хто мало зібрав, не мав недостачі. Кожен збирав відповідно до потреби і кількості у нього їдців.
19 Мойсей попередив усіх: Хай ніхто не залишає того до ранку!
20 Але Мойсея не всі послухали. Дехто залишив його до ранку, тому завелися в ньому черв’яки, і воно засмерділося. Тож Мойсей розсердився на них.
21 Люди збирали його рано-вранці – кожний відповідно до кількості у нього їдців. Коли ж припікало сонце, воно тануло.
22 Шостого дня виявилося, що хліба зібрали вдвічі більше – по два гомери на кожного. Всі старійшини громади прийшли й доповіли про це Мойсеєві.
23 А він сказав їм: Це те, про що говорив Господь. Завтра день спочинку – свята субота для Господа. Що маєте пекти, печіть, і що хочете варити, варіть. А все, що зостанеться, залишіть собі до ранку.
24 Тож залишили його на наступний день, як звелів Мойсей. Воно не засмерділося, і черв’яки в ньому не завелися.
25 Тому Мойсей сказав: Їжте його сьогодні, адже сьогодні субота для Господа. Нині на полі ви його не знайдете.
26 Шість днів збиратимете, а сьомого дня, в суботу, його не буде.
27 Але виявилося, що сьомого дня дехто з народу вийшов збирати, проте вони нічого не знайшли.
28 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Доки ви будете відмовлятися виконувати Мої Заповіді та Мої Закони?
29 Майте на увазі, що Господь дав вам суботу, тому шостого дня Він дає вам хліба на два дні. Нехай сьомого дня ніхто не виходить зі свого місця, а залишається в себе.
30 І народ сьомого дня відпочивав.
31 Рід Ізраїля назвав хліб з неба : манна . Вона була біла, як насіння коріандру, а її смак, як у коржа з медом.
32 Мойсей сказав: Ось те, що заповідає Господь: Візьміть повний гомер манни, аби її зберегти для ваших наступних поколінь. Вони мають бачити хліб, яким Я годував вас у пустелі, коли вивів з єгипетського краю.
33 Ааронові ж Мойсей сказав: Візьми посудину, насип туди повний гомер манни і поклади її на зберігання перед Господом для наших наступних поколінь.
34 Як і заповів Господь Мойсеєві, Аарон поставив манну перед Скинією Свідчення на зберігання.
35 Ізраїльтяни їли манну сорок років, доки вони не прийшли до заселеної землі. Вони харчувались манною, доки не перейшли кордон ханаанського краю.
36 А гомер – це десята частина ефи .
1 З Еліма вони вирушили далі. Уся громада синів Ізраїля прийшла в пустелю Сін, що між Елімом та Синаєм. А п’ятнадцятого дня другого місяця, відтоді, як вони вийшли з Єгипетської землі, 2 уся громада Ізраїльських синів почала нарікати на Мойсея і Аарона. 3 Ізраїльські сини сказали їм: Краще було б, аби ми, уражені Господом, померли в Єгипетській землі, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом і їли хліб досита. А ви вивели нас у цю пустелю, щоб усю цю громаду вигубити голодом! 4 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Ось, Я дам вам хліб з неба, і народ вийде, і вони щодня збиратимуть денну норму, — щоб випробувати їх, чи будуть вони слідувати за Моїм законом, чи ні: 5 І буде, шостого дня вони приготують те, що принесли, — і виявиться, що буде вдвічі більше від того, що збирають щодня. 6 Тож Мойсей та Аарон промовили до всієї громади Ізраїльських синів: Увечері ви дізнаєтеся, що Господь вивів вас із Єгипетської землі, 7 а вранці побачите Господню славу, оскільки Він почув ваше нарікання на Бога. А ми хто такі, що нарікаєте на нас? 8 І сказав Мойсей: Оскільки Господь дасть вам звечора їсти м’ясо, а вранці — хліба досита, то Господь почув ваші нарікання, якими ви нарікаєте на нас! А ми хто такі? Тож ваше нарікання не проти нас, але проти Бога! 9 І Мойсей сказав Ааронові: Промов до всієї громади Ізраїльських синів: Прийдіть перед Бога, тому що Він почув ваші нарікання. 10 Коли ж промовляв Аарон до всієї громади Ізраїльських синів, то вони повернулися до пустелі, і Господня слава з’явилася в хмарі. 11 І Господь заговорив до Мойсея, кажучи: 12 Я почув нарікання синів Ізраїля. Скажи їм, промовляючи: Під вечір їстимете м’ясо, а вранці насититеся хлібом. І пізнаєте, що Я — Господь, ваш Бог! 13 Настав вечір, — і налетіли перепели та покрили табір. А вранці довкола табору, коли перестала випадати роса, — 14 аж ось, на поверхні пустелі щось дрібне, наче коріандр, і біле, наче іній на землі. 15 Побачивши це, сини Ізраїля сказали один одному: Що це? Оскільки вони не знали, що це було. А Мойсей сказав їм: Це хліб, який Господь дав вам їсти. 16 Це і є та справа, про яку Господь заповів: Нехай кожний збирає його для родини — гомор на особу, за кількістю ваших душ, кожний нехай збирає зі своїми співмешканцями. 17 Ізраїльські сини так і зробили, — хто зібрав більше, а хто менше. 18 Та виміряли гомором, і не мав надлишку той, хто багато зібрав , а той, хто мало зібрав , не мав недостачі. Кожний зібрав по потребі тих, які жили з ним. 19 Та Мойсей попередив їх: Хай ніхто не залишає його до ранку! 20 Але Мойсея не послухалися, і дехто залишив його до ранку; і завелися в ньому черв’яки, і воно засмерділося. Тож Мойсей був розсерджений ними. 21 Кожний збирав його рано-вранці згідно зі своєю потребою, а коли припікало сонце, воно тануло. 22 А шостого дня виявилося, що зібрали вдвічі більше від потрібного — по два гомори для кожного. І всі старійшини громади прийшли й доповіли Мойсеєві. 23 А Мойсей сказав їм: Це і є та справа, про яку говорив Господь: Завтра субота — святий відпочинок для Господа. Що лише маєте пекти — печіть, і що лише маєте варити — варіть. А все, що зостанеться, залишіть те в сховок до ранку. 24 І залишили його на наступний день, як заповів їм Мойсей, — і не засмерділося, і черв’яки в ньому не завелися. 25 Тож Мойсей сказав: Їжте сьогодні, бо сьогодні — субота для Господа, — ви не знайдете його на полі. 26 Шість днів збиратимете, а сьомого дня — субота, цього дня не буде його . 27 А сьомого дня виявилося, що дехто з народу вийшов збирати, та вони нічого не знайшли. 28 І Господь сказав Мойсеєві: Доки не бажатимете дослухатися до Моїх заповідей і до Мого закону? 29 Глядіть, бо Господь дав вам цей день — суботу; тому Він дав вам шостого дня хліба на два дні. Нехай кожен сидить у своєму домі, — сьомого дня хай ніхто не виходить зі свого місця. 30 І народ дотримувався суботи — сьомого дня. 31 А Ізраїльські сини дали йому назву — манна , — воно було біле, як насіння коріандру, а його смак — як у коржа з медом. 32 А Мойсей сказав: Це і є та справа, про яку говорив Господь: Наповніть гомором манни посудину для вашихнаступних поколінь, щоб вони побачили хліб, який ви їли в пустелі, коли Господь виводив вас з Єгипетської землі. 33 Ааронові ж Мойсей сказав: Візьми одну золоту посудину і насип в неї повний гомор манни, і поклади її на зберігання перед Богом для ваших наступних поколінь, — 34 як і заповів Господь Мойсеєві. І Аарон поклав її перед Свідченням на зберігання. 35 Сини Ізраїля їли манну сорок років, доки не прийшли до заселеної землі, — їли манну, доки не прийшли до границі з Фінікією. 36 А гомор — це десята частина трьох мірок.