1 Не отримавши відповіді , знову промовив Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з твоїм посохом на ріки, канали та на стави й наведи жаб на єгипетську землю.
2 Аарон простягнув свою руку на води Єгипту і навів жаб. Повилазили жаби і покрили єгипетську землю.
3 Те ж саме своїми чарами зробили єгипетські чаклуни, навівши жаб на єгипетський край.
4 Тому фараон закликав Мойсея та Аарона і сказав: Помоліться до Господа і нехай Він забере жаб від мене та від мого народу. Я відпущу той народ, щоб вони принесли жертву Господу.
5 Мойсей відповів фараонові: Признач для мене час, коли маю помолитися за тебе, за твоїх слуг і за твій народ, щоби щезли жаби в тебе і в твоїх оселях. Вони залишаться лише в річці.
6 Фараон сказав: Завтра. Тоді Мойсей відповів: Буде так, як ти сказав, аби ти зрозумів, що немає такого, як Господь, Бог наш!
7 Щезнуть жаби в тебе і в твоїх домах, в оселях твоїх рабів і в усього твого народу. Вони залишаться тільки в річці Ніл .
8 Мойсей та Аарон вийшли від фараона. Мойсей помолився до Господа стосовно жаб, як і пообіцяв фараонові.
9 І Господь учинив за словом Мойсея. Жаби загинули в домах, в кімнатах і на полях.
10 Їх згрібали у великі купи, так що засмерділася земля.
11 Щойно фараон відчув, що стало легше, як знову затверділо його серце. Він не послухався їх, як і передвіщав Господь.
Третя кара: комарі
12 Тому Господь знову заговорив до Мойсея: Скажи Ааронові: Підійми свій посох і вдар по пороху землі, і він перетвориться на комарів в усьому єгипетському краю!
13 Вони так і зробили: Аарон простягнув руку зі своїм посохом і вдарив по земному пороху. Він перетворився на комарів, які дошкуляли людям і тваринам. Увесь порох землі перетворився на комарів у всій єгипетській землі.
14 Те саме хотіли вчинити своїми магічними діями й чаклуни, намагаючись вивестиз пороху комарів, але не змогли. І обсіли комарі людей і худобу.
15 Тепер чаклуни зізнались фараону: Це – перст Божий! Та фараонове серце залишалось запеклим. Він не послухав слів Мойсея та Аарона , як і передбачив Господь.
Четверта кара: рої мошкари
16 І Господь знову промовив до Мойсея: Підіймися рано-вранці й стань – перед фараоном тоді, коли він вийде до води. Ти скажеш йому, що говорить Господь: Відпусти Мій народ, щоб Мені послужив!
17 Якщо не захочеш відпустити Мій народ, то Я нашлю на тебе, на твоїх слуг, на весь твій народ і на ваші оселі рої мошкари. Будинки єгиптян, і навіть земля, на якій вони живуть, наповняться роями мошкари.
18 Але для землі Ґошен, на якій живе Мій народ, того дня Я зроблю виняток. Там не буде роїв мошкари, аби ти зрозумів, що Я – Господь посеред землі.
19 Я встановлю різницю між Моїм народом і народом твоїм. Завтра буде ця ознака!
20 Так і зробив Господь: налетіли величезні рої мошкари на палаци фараона, на помешкання його слуг і на весь єгипетський край. Ці рої мошкари нищили землю.
21 Тож фараон закликав Мойсея та Аарона і запропонував: Йдіть і принесіть жертву вашому Богові в цьому краю.
22 Але Мойсей заперечив: Не годиться так робити. Адже ми будемо приносити в жертву Господу, Богові нашому, те, що огидне єгиптянам. Як же ми могли б на їхніх очах приносити в жертву те, що огидне для єгиптян. Чи не побили би вони нас камінням?
23 Ми підемо на три дні ходи в пустелю і принесемо там жертву Господу, нашому Богові, як Він нам велить.
24 Тоді фараон сказав: Гаразд, я відпущу вас. Принесіть жертву Господу, вашому Богові, в пустелі, але, коли підете, не відходьте надто далеко. Помоліться також і за мене.
25 Мойсей відповів: Ось я виходжу від тебе і помолюся до Господа. Завтра відступить мошкара від фараона, від його слуг і від усіх його людей. Але нехай фараон більше не обманює, не відпускаючи народ принести жертву Господу.
26 Мойсей вийшов від фараона і помолився до Господа.
27 Господь учинив за словом Мойсея. Він прогнав мошкару від фараона, від його слуг і від його народу. Тож не залишилося жодної.
28 Та фараон і цим разом не дотримав слова . Він зробив запеклим своє серце і не відпустив народу.
1 І промовив Господь до Мойсея: Скажи Ааронові, своєму братові: Простягни руку зі своїм посохом на ріки, на канали та на мочарі й наведи жаб. 2 І Аарон простягнув руку на води Єгипту, і навів жаб. А жаби вилізли і покрили Єгипетську землю. 3 Так само своїми чарами зробили і єгипетські чаклуни, і навели жаб на Єгипетську землю. 4 Тож фараон закликав Мойсея та Аарона і сказав: Помоліться до Господа за мене і нехай забере жаб від мене та від мого народу, і відпущу народ, і вони принесуть жертву Господу. 5 І сказав Мойсей фараонові: Признач мені, коли помолитися за тебе, за твоїх слуг і за твій народ, щоб усунути жаб від тебе, від твого народу і з ваших домів, — вони залишаться тільки в ріці. 6 Той же відповів: Уранці. Тоді Мойсей сказав: Буде так, як ти сказав, щоб ти знав, що немає іншого Бога, крім Господа! 7 Тож будуть забрані жаби від тебе, з ваших домів і кімнат, і від твоїх рабів, і від твого народу, — вони залишаться тільки в ріці. 8 Мойсей і Аарон вийшли від фараона. І Мойсей закликав до Господа щодо обмеження жаб, як постановив фараон. 9 І Господь зробив так, як сказав Мойсей, — жаби загинули в домах, у кімнатах і на полях. 10 Їх згрібали — купа до купи, — і засмерділася земля. 11 Побачив фараон, що настала полегша, та нечуйним було його серце, — він не слухав їх, як і сказав Господь. 12 Тож Господь промовив до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни руку зі своїм посохом і вдар порох землі, і будуть блохи на людях, на слугах і в усій Єгипетській землі. 13 Тоді Аарон простягнув руку з посохом і вдарив порох землі, і появилися блохи на людях і на чотириногих, і в усьому поросі землі були блохи — в усій Єгипетській землі. 14 Так само вчинили своїми магічними діями й чаклуни, намагаючись вивести бліх, та не змогли. І були блохи на людях і на чотириногих. 15 Тому чаклуни сказали фараонові: Це — перст Божий! Та фараонове серце закам’яніло, — він не послухав їх, як і сказав Господь. 16 І Господь промовив до Мойсея: Підіймися рано-вранці й стань перед фараоном. Ось він вийде до води, а ти скажеш йому: Так говорить Господь: Відпусти Мій народ, щоб Мені поклонився! 17 Якщо ж не бажаєш відпустити Мій народ, то ось Я насилаю на тебе, на твоїх слуг, на твій народ і на ваші доми собачих мух, — і доми єгиптян, і земля, на якій вони є, наповняться собачими мухами. 18 Та для землі Ґесем, на якій є Мій народ, того дня Я зроблю чудо — там не буде собачих мух, — щоб ти знав, що Я — Господь, Господь усієї землі. 19 Я встановлю межу між Моїм народом і між твоїм народом. Уранці буде ця ознака на землі! 20 І зробив Господь так: з’явилися численні собачі мухи в палатах фараона, у домах його слуг і на всій Єгипетській землі; і земля була знищена собачими мухами. 21 Тож фараон закликав Мойсея та Аарона, кажучи: Підіть і принесіть жертву вашому Богові в краю. 22 Та Мойсей сказав: Не може того бути. Адже ми будемо приносити в жертву Господу, Богові нашому, те, що огидне єгиптянам. І якщо приноситимемо в жертву перед ними те, що є огидним для єгиптян, то будемо побиті камінням. 23 Ми підемо на три дні ходи в пустелю і принесемо жертву Господу, нашому Богові, — як Він нам звелів. 24 І фараон сказав: Я відпущу вас. Принесіть жертву Господу, вашому Богові, у пустелі, але не йдіть надто далеко. Тож помоліться і за мене до Господа. 25 А Мойсей сказав: Ось я вийду від тебе і помолюся до Бога, — і завтра відступлять собачі мухи від тебе, від твоїх слуг і від твого народу. Не продовжуй, фараоне, надалі обдурювати, не відпускаючи народ, аби принести жертву Господу. 26 Мойсей вийшов від фараона і помолився до Бога. 27 І Господь учинив так, як сказав Мойсей, — Він прогнав собачих мух від фараона, від його слуг і від його народу. Тож не залишилося жодної. 28 Та фараон і цим разом зробив нечуйним своє серце і не забажав відпустити народ.