Господнє слово до начальників народу
1 І Мене також підняв Дух, і запровадив мене до Східної Брами Господнього Храму, що була зі сторони сходу. Там, біля входу до брами стояло двадцять п’ять чоловіків, серед яких я зауважив начальників народу: Яазанію, сина Аззура, і Пелатію, сина Бенаї.
2 І Він (Господь ) сказав мені: Сину людський, це ті люди, в котрих на думці лише зло, – вони дають погані поради на шкоду цьому місту,
3 стверджуючи: Ще не наблизився час будувати доми . Це місто – котел, а ми – м’ясо!
4 Тому провісти пророцтво проти них. Пророкуй, сину людський!
5 Зійшов на мене Господній Дух, і звелів мені промовити, що говорить Господь: Це ви таке говорите, Ізраїлів роде, – Я знаю, що вам спадає на думку!
6 Ви знищили багатьох у цьому місті, заповнивши його вулиці вбитими.
7 Тому так говорить Владика Господь: Вбиті вами, яких ви поклали посеред міста, дійсно, стали м’ясом, і воно (місто ) перетворилось на котел! Але вас Я випроваджу з нього.
8 Ви боїтеся меча, тому Я й спроваджу на вас меч, – говорить мій Владика Господь.
9 Я випроваджу вас з нього, – звершуючи над вами суд, віддам вас у руки чужинців.
10 Я судитиму вас у межах кордонів Ізраїлю, де ви поляжете від меча і зрозумієте, що Я – Господь.
11 Воно (це місто ) не буде для вас котлом, і ви також не станете в ньому м’ясом. Я Сам судитиму вас у межах кордонів Ізраїлю,
12 і ви зрозумієте, що Я – Господь, за постановами Якого ви не жили, і законів Якого ви не дотримувались, а діяли за законами народів, які довкола вас.
13 І сталося таке: коли я провіщав це пророцтво, несподівано помер Пелатія, син Бенаї. Я ж упав долілиць, і в повний голос закричав, волаючи: О, мій Владико Господи, яке ж то горе! Невже Ти хочеш знищити і залишок Ізраїлю?
Господнє слово до нащадків Ізраїля що в полоні
14 Тоді було до мене Господнє слово такого змісту:
15 Сину людський! Про твоїх братів і твоїх родичів, а також про всіх нащадків Ізраїля, що з тобою в неволі, мешканці Єрусалима кажуть: Вони надто далеко відійшли від Господа, а тому вся ця земля дістанеться нам як спадщина.
16 Тому скажи, що говорить Владика Господь: Хоч Я відіслав їх далеко до чужих народів і розпорошив їх у різні краї, проте, певною мірою Я Сам був для них Святилищем у країнах, куди тільки вони прибували.
17 Через те скажи їм, що говорить Владика Господь: Я зберу вас з-поміж народів, і приведу вас з країн, куди ви були розпорошені, й дам вам землю Ізраїлю.
18 А коли повернетесь туди, й повикидаєте усі її гидоти та усунете всіх мерзенних ідолів,
19 тоді Я дам вам єдине серце, і вкладу у вас нового Духа, – Я вийму з вашого тіла кам’яне серце і дам вам серце тілесне,
20 аби ви жили за Моїми постановами і дотримувались Моїх Заповідей, виконуючи їх. Ви будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом.
21 Проте, чиє серце приліпиться до своїх гидот та мерзенних ідолів, то такі їхні вчинки впадуть на їхню голову, – говорить Господь.
Господня слава залишає місто
22 Після цього херувими, розправивши свої крила, піднялися, а одночасно з ними рушили й колеса; у той час слава Ізраїлевого Бога перебувала над ними вгорі.
23 Так, Господня слава піднялася, залишивши місто, і зупинилась над горою, що на сході міста.
24 Мене ж Господній Дух підняв і переніс – у цьому видінні Божого Духа – до полонених у Халдеї. Видіння, яке я мав, також відійшло (скінчилось ) від мене.
25 Я розповів полоненим усі Господні слова, які Він мені об’явив.
1 І дух мене підняв, і привів мене до брами Господнього дому, що дивилася напроти, до сходу. І ось біля входу в браму якихось двадцять п’ять мужів, і я побачив посеред них Єзонію, сина Езера, і Фалтія, сина Ванеї, провідників народу. 2 І сказав мені Господь: Людський сину, це мужі, які задумують безумне і дають погану пораду в цьому місті, 3 кажучи: Хіба не збудовано нові доми? Це є котел, а ви — м’ясо! 4 Через це пророкуй проти них, пророкуй, людський сину. 5 І зійшов на мене дух, і сказав мені: Так говорить Господь: Так ви сказали, доме Ізраїля, і Я знаю задуми вашого духу! 6 Ви помножили ваших мертвих у цьому місті, і ви наповнили його дороги побитими. 7 Через це так говорить Господь: Ваші мерці, яких ви поставили посеред нього, вони є м’ясом, а воно — казан! І Я вас виведу з-посеред нього. 8 Меча боїтеся, то Я наведу на вас меч, — говорить Господь. 9 І виведу вас з-посеред нього, і віддам вас у руки чужинців, і вчиню серед вас суди. 10 Ви впадете від меча, Я судитиму вас на горах Ізраїля. І ви пізнаєте, що Я — Господь. 11 Воно не буде вам за казан, і ви не будете посеред нього, як м’ясо. Я судитиму вас на горах Ізраїля, 12 і ви пізнаєте, що Я — Господь.
13 І сталося, що коли я пророкував, то Фалтій, син Ванеї, помер, і я впав долілиць, і закричав великим голосом, і я сказав: Горе мені, горе мені, Господи! Невже Ти чиниш кінець тим, що залишилися з Ізраїля? 14 До мене було Господнє слово, що промовляло: 15 Людський сину, твої брати і чоловіки полону, ти і весь дім Ізраїля, — тим, яким сказали ті, що живуть в Єрусалимі: Відійдіть далеко від Господа, нам дана земля у спадок, — досягли кінця.
16 Через це скажи: Так говорить Господь: Відкидаю їх до народів і розсію їх по всій землі, і буду їм на мале освячення в країнах, куди тільки туди ввійдуть. 17 Через це скажи: Так говорить Господь: І прийму їх з народів, і зберу їх з країн, куди Я їх у них розсіяв, і Я дам їм землю Ізраїля. 18 І ввійдуть туди, і викинуть усі її гидоти та всі її беззаконня з неї. 19 І Я дам їм інше серце, і дам їм новий дух, і заберу кам’яне серце з їхнього тіла, і дам їм тілесне серце, 20 щоби ходили за Моїми приписами і берегли Мої заповіді та виконували їх. І будуть Мені за народ, і Я їм буду за Бога. 21 А щодо серця їхніх гидот та їхніх беззаконь, так, як ходить їхнє серце, то Я дав їхні дороги на їхні голови, — говорить Господь.
22 І херувими підняли свої крила і колеса, що поблизу них, і слава Бога Ізраїля, яка на них, — над ними. 23 І Господня слава піднялася з-посеред міста, і стала на горі, що була напроти міста. 24 А дух мене підняв і повів мене в землю халдеїв до полонених у видінні Божим духом. І я вийшов з видіння, яке я побачив, 25 і я сказав полоненим усі Господні слова, які Він мені показав.