Господнє слово до тих, хто впустив в своє серце ідолів
1 Прийшли до мене кілька мужів зі старійшин Ізраїлю та й посідали переді мною.
2 І було до мене Господнє слово такого змісту:
3 Сину людський, ці чоловіки впустили в свої серця власних ідолів й таким чином поставили перед собою постійне спонукання до гріха. Хіба такі люди взагалі мають право до Мене звертатися за порадою ?
4 Тому поговори з ними, й скажи їм, що говорить Владика Господь: Кожна людина з Ізраїлевого роду, котра впустила в своє серце своїх ідолів й поставила перед собою спотикання до гріха, а потім приходить до пророка, то в такому разі Я, Господь, Сам відповім йому, згідно з тим, на що він заслуговує – в залежності від кількості своїх ідолів.
5 Може так Я викрию злочини серця Ізраїлевого роду, адже вони, через своїх ідолів, стали Мені чужими.
6 Тому скажи Ізраїлевому родові, що говорить Владика Господь: Наверніться та відверніться від ваших ідолів, і навіть не дивіться на всі ті ваші гидоти.
7 Адже Я Сам, Господь, відповім кожній людині Ізраїлевого роду, і кожному приходцеві, що живе серед Ізраїлю, – всім, хто лише відійшов від Мене, і впустив у своє серце своїх ідолів, поставивши перед собою спонукання до гріха, після чого приходить до пророка, аби через нього про щось питати Мене, –
8 Я спрямую Свій погляд проти того чоловіка й учиню його ознакою та притчею тим, що викореню його з-поміж Мого народу, – і ви дізнаєтесь, що Я – Господь.
9 А якщо пророк дозволить себе обманути, і скаже, що це ніби Я, Господь, увів того пророка в оману, – то й проти нього Я простягну Свою руку, і знищу такого з-поміж Мого народу Ізраїлю.
10 Обидва понесуть покарання за гріх, – як той, хто питав про пораду, так і пророк,
11 аби Ізраїлів рід більше не відхилявся від Мене, і більше не опоганювався всіма своїми злочинами, а був Моїм народом, – тоді Я буду їхнім Богом, – говорить Владика Господь.
Праведний врятує лише самого себе
12 І знову було до мене Господнє слово такого змісту:
13 Сину людський, якщо згрішить проти Мене якась країна, учинивши щодо Мене віроломство, та Я простягну проти неї Мою руку, й знищу її хлібні запаси, – пошлю на неї голод й почну губити людей та худобу, –
14 і коли б серед них були три відомих мужа: Ной, Даниїл та Йов, то своєю праведністю вони врятували би лише самих себе, – говорить Владика Господь.
15 І якби Я спровадив на край лютих звірів, так що він обезлюднів би і став спустошеним, так що ніхто ним не проходив би через тих звірів, –
16 то хоч би були в ньому ці три чоловіки, як Я живий, – говорить Владика Господь, – вони не врятували б ані синів, ані дочок, – були б урятовані лише вони самі, а край був би спустошеним.
17 Або коли б Я спровадив на якусь країну меч, звелівши: Нехай пройде країною меч, і вигубить у ній людей та худобу, –
18 то ці три мужа поміж ними, – як Я живий, – говорить Владика Господь, – вони не врятували б ані синів, ані дочок, – а тільки вони самі були би врятовані.
19 А коли Я послав би на якусь країну моровицю, або вилив на неї Мій гнів, допустивши кровопролиття, з тим, щоб знищити людей і худобу, –
20 то, хоч би були там Ной, Даниїл і Йов, як Я живий, – говорить Владика Господь, – вони не врятували б ані синів, ані дочок, – своєю праведністю вони врятували би лише власне життя.
21 Адже так говорить Владика Господь: Якби навіть Я спровадив на Єрусалим такі Свої чотири найстрашніші покарання: меч і голод, лютих звірів і моровицю, аби вигубити в ньому людей та худобу, –
22 то все ж таки залишиться в ньому кілька врятованих синів і дочок міста , котрі вийдуть звідти. Вони прийдуть до вас, і ви побачите їхнє життя та їхні вчинки! Ви перестанете сумувати з приводу нещастя, яке Я спровадив на Єрусалим, – усього, що Я допустив аби впало на нього, –
23 вони вас потішать тим, що ви побачите їхнє життя та їхні вчинки, і зрозумієте, що Я недаремно учинив усе те, що в ньому сталось, – говорить Владика Господь.
1 І прийшли до мене мужі зі старійшин Ізраїля, і сіли перед моїм обличчям. 2 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 3 Людський сину, ці чоловіки поклали їхні задуми на їхні серця і поставили муку їхніх неправедних перед їхнім обличчям. Хіба я можу відповісти їм? 4 Через це заговори до них і скажеш їм: Так говорить Господь: Кожна людина з дому Ізраїля, яка тільки покладе свої задуми на своє серце і муку своєї неправедності поставить перед своїм обличчям, і прийде до пророка, Я, Господь, відповім йому на те , над чим він роздумує, 5 щоб він звів дім Ізраїля за їхніми серцями, що відчужені від Мене в їхніх задумах.
6 Через це скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь, Господь. Поверніться і відверніться від ваших починів і від усіх ваших безбожностей, і поверніть ваші обличчя, 7 тому що кожна людина з дому Ізраїля і з приходьків, що перебувають в Ізраїлі, яка лиш є відчужена від Мене, і поставить свої почини у своє серце, і поставить муку своєї неправедності перед своїм обличчям, і прийде до пророка, щоби через нього запитати Мене, Я, Господь, йому відповім за тим, що є в ньому. 8 І скріплю Моє обличчя проти того чоловіка, і поставлю його в пустелю та в знищення, і вирву його з-посеред Мого народу. І пізнаєте, що Я — Господь. 9 І якщо пророк зведе, і скаже, Я, Господь, обманув того пророка, — то простягну Мою руку на нього, і винищу його з-посеред Мого народу Ізраїля. 10 І візьмуть їхню неправедність. За неправедністю того, що питається, і за неправедністю так само буде пророкові, 11 щоби більше не зводив дім Ізраїля від Мене, і щоби більше не опоганювалися всіма своїми провинами. І будуть Мені за народ, і Я буду їм за Бога, — говорить Господь.
12 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 13 Людський сину, якщо земля згрішить проти Мене, щоб учинити переступ, і Я простягну Мою руку проти неї, і знищу в ній запаси хліба, і пошлю на неї голод, і зберу з неї людину та худобу, 14 і якщо будуть ці три чоловіки посеред неї, — Ной, Даниїл і Йов, — ці у своїй праведності врятуються, — говорить Господь. 15 І якщо наводжу на землю поганих звірів і мститимуся на ній, і буде на знищення, і не буде нікого, хто проходить від обличчя звірів, 16 і ці три чоловіки будуть посеред неї, живу Я, — говорить Господь, — якщо сини чи дочки врятуються, але тільки вони самі врятуються, а земля буде на знищення. 17 Чи й коли Я наводжу меч на ту землю і скажу: Нехай меч пройде через землю, і заберу з неї людину та худобу, 18 і цих троє чоловіків є посеред неї, живу Я, — говорить Господь, — не врятують синів, ані дочок, вони ж самі врятуються. 19 Чи й смерть посилаю на ту землю і виллю на неї Мій гнів у крові, щоб вигубити з неї людину та худобу, 20 і Ной, Даниїл і Йов є посеред неї, живу Я, — говорить Господь, — якщо залишаться сини чи дочки, то тільки ці у своїй праведності врятують свої душі.
21 Так говорить Господь: Якщо ж і Мої чотири злі помсти, меч і голод, погані звірі й смерть, пошлю проти Єрусалима, щоб вигубити з нього людину та худобу. 22 Ось і решта в ній, що врятувалася з нього, які виводять синів і дочок, ось вони виходять до вас, і побачите їхні дороги та їхні почини! І покаєтеся за зло, яке Я навів на Єрусалим, усе зло, яке Я навів на нього. 23 І вони потішать вас, тому що ви побачите їхні дороги та їхні почини, і пізнаєте, що не на марно Я зробив усе, що в ньому зробив, — говорить Господь.