Покликання Єзекіїля на пророче служіння для нащадків Ізраїля
1 Він сказав мені: Сину людський, стань на свої ноги, і Я буду з тобою розмовляти.
2 Коли Він заговорив до мене, ввійшов у мене Дух, поставив мене на ноги, і я почув голос Того, Хто промовляв до мене.
3 Він сказав мені: Сину людський, Я тебе посилаю до нащадків Ізраїля, – до непокірливого народу, що збунтувався проти Мене, – вони, як і їхні батьки, відступили від Мене й продовжують бунтуватись до цих пір.
4 Я тебе посилаю до свавільних і затятих серцем людей. Ти передай їм, що говорить Владика Господь!
5 Незалежно від того, слухатимуть вони, чи не звернуть уваги, – адже вони бунтівничий дім, – нехай усе ж знають, що посеред них є пророк.
6 Проте ти, сину людський, не бійся їх і не лякайся їхніх слів, хоч навколо тебе будяки і тернина, – та й живеш ти серед скорпіонів. Не бійся їхніх слів і не тремти перед ними, хоч вони й бунтівниче покоління.
7 Отже, говори їм Мої слова, – слухатимуть вони, чи не захочуть, – адже вони – бунтівники.
8 Ти ж, сину людський, слухай, що Я говоритиму тобі, – не будь непокірним, як цей бунтівничий дім, а відкрий свої уста і їж те, що Я тобі даю.
9 Я глянув, – аж ось простягнута до мене рука, а в ній книжковий сувій.
10 Він розгорнув його переді мною, – сувій був увесь списаний усередині й зовні, – записані там були зойки, нарікання і горе людей .
1 І Він сказав мені: Людський сину, стань на свої ноги, і Я до тебе говоритиму. 2 І зійшов на мене дух, і взяв мене, підняв мене і поставив мене на мої ноги, і я чув, як Він промовляв до мене 3 і сказав мені: Людський сину, Я тебе посилаю до дому Ізраїля, що засмутили Мене, які засмутили Мене самі та їхні батьки аж до сьогоднішнього дня. 4 І скажеш їм: Так говорить Господь! 5 Тож може послухають чи злякаються, тому що вони — Дім, який засмучує, і пізнають, що ти є пророком посеред них.
6 І ти, людський сину, не бійся їх і не жахайся їхнього обличчя, тому що вони збунтуються і повстануть кругом проти тебе, — ти живеш посеред скорпіонів. Не бійся їхніх слів і не жахайся їхнього обличчя, тому що це — Дім, який засмучує. 7 І скажеш їм Мої слова, чи може послухають, чи побояться, бо вони — Дім, що засмучує. 8 І ти, людський сину, послухай Того, Хто промовляє до тебе, не будь тим, хто засмучує, так, як Дім, що засмучує. Відкрий свої уста і їж те, що Я тобі даю.
9 І я побачив, і ось до мене — простягнена рука, а в ній — книжковий сувій. 10 І Він розкрив її переді мною, і в ній було записане ззаду та спереду, а записано голосіння, смуток і горе.