Горе пастирям, котрі пасуть самих себе!
1 Було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, провісти пророцтво щодо пастирів Ізраїлю, – пророкуй і скажи їм, отим пастирям, що говорить Владика Господь: Горе пастирям Ізраїлю, котрі пасуть самих себе! Хіба не отару повинні пасти пастирі?
3 Ви споживаєте жир й одягаєтесь в одежу з вовни; ріжете вгодованих овець, але отари не пасете.
4 Ви слабких в отарі не зміцнюєте, і хворих ви не лікуєте, – ви скалічених не перев’язуєте, заблудлих не повертаєте, й загублених не шукаєте. Ви владарюєте над ними з примусом і жорстокістю.
5 От і розбрелись Мої вівці, позаяк не було пастиря, а, розпорошившись, вони стали поживою для кожного хижого звіра.
6 Тож блукають Мої вівці по всіх горах й по кожному високому пагорбі, – по всіх краях землі розпорошилась Моя отара, і немає нікого, хто подбав би про них, – немає того, хто їх шукав би.
7 Тому, пастирі, послухайте Господнє слово!
8 Як Я живий, – говорить Владика Господь, – оскільки Моя отара була здобиччю, і Мої вівці стали поживою для всіх хижих звірів, через те що не було пастиря; позаяк Мої пастирі не дбали про Мою отару, пасли самих себе, а Моїх овець не пасли,
9 тому ви, пастирі, слухайте Господнє слово!
10 Так говорить Владика Господь: Ось Я виступаю проти пастирів і притягну їх до відповідальності за Мою отару, – Я усуну їх і більше не дозволю їм пасти Мою отару. Пастирі більше не будуть пасти самих себе. Я вирву Моїх овець з їхнього рота, аби вони (вівці ) більше не були їхньою поживою.
Бог Сам пастиме і судитиме Свою отару
11 Адже так говорить Владика Господь: Я Сам відшукаю Моїх овець і потурбуюся про них.
12 Як пастух переглядає свою отару того дня, коли він перебуває посеред своїх розпорошених овець, так Я перегляну Мою отару й врятую овець з усіх тих місцевостей, куди вони були розпорошені того похмурого та імлистого дня.
13 Я повиводжу їх з-поміж народів, позбираю їх з чужих країн, і приведу їх у власний край, – Я пастиму їх на Ізраїлевих горах та в долинах, а також в усіх поселеннях краю.
14 Я пастиму їх на гарних пасовиськах, – їхні випаси будуть на високих Ізраїлевих горах. Там, на чудових пасовиськах вони відпочиватимуть, – годуватимуться на ситих випасах Ізраїлевих гір.
15 Я Сам пастиму Мою отару, й Сам визначатиму їм місце для спочинку, – говорить Владика Господь.
16 Загублену вівцю Я відшукаю і поверну заблудлу, поранену перев’яжу, а слабку зміцню; надто вгодовану й буйну (норовисту ) погублю (позбудусь ), тому що буду пасти їх справедливо.
17 До вас же, Мої вівці, ось що говорить Владика Господь: Я розглядатиму позови між вівцею та іншою вівцею, між баранами і козлами.
18 Хіба вам мало того, що пасетесь на гарному пасовиську? Для чого ви решту пасовищ топчете вашими ногами? П’ючи чисту воду, для чого ви позосталу (воду ) каламутите вашими ногами?
19 Адже інші Мої вівці змушені пастись на потолоченому вашими ногами пасовиську й пити воду, скаламучену вашими ногами!?
20 Тому так говорить до них Владика Господь: Я Сам розглядатиму позови між ситою вівцею та вівцею слабкою.
21 Адже ви штовхаєтесь боками та плечима, б’єте вашими рогами всіх слабких, поки не випхнете таких геть.
22 Але Я врятую Мою отару, й вона вже більше не буде здобиччю, – Я буду розглядати позови між вівцею та іншою вівцею.
23 Я поставлю над ними єдиного пастиря, і він їх пастиме, – Мій слуга Давид буде їх пасти, – він же буде їхнім пастирем.
24 Я, Господь, буду їм Богом, а мій слуга Давид – правителем посеред них. Я, Господь, це сказав!
Заповіт миру з Господом
25 Я укладу з ними Заповіт миру й винищу в їх краю лютих звірів, так що вони безпечно селитимуться навіть у степу і спатимуть у лісах.
26 Я сповню їх і околиці Моєї гори благословенням, і посилатиму їм у належний час дощі. Це будуть дощі благословення.
27 Польові дерева будуть родити свої плоди, а земля даватиме багаті врожаї. Вони житимуть у безпеці на своїй землі і зрозуміють, що Я – Господь, – особливо коли Я знищу поворозки їхнього ярма і визволю їх з рук їхніх поневолювачів.
28 Вони більше не будуть здобиччю для народів, а хижі звірі більше їх не пожиратимуть. Будуть жити в безпеці, й не буде нікого, хто б їх налякав.
29 Я сприятиму, щоб ними посаджене зростало на славу, тому більше ніхто не вмиратиме від голоду в краю, – вони не зазнаватимуть більше зневаги з боку народів.
30 Вони зрозуміють, що Я, Господь, їхній Бог, перебуваю з ними, а вони, Ізраїлів рід, – Мій народ, – проголошує Владика Господь.
31 Ви – Моя отара, вівці Мого пасовиська, – ви люди, а Я – ваш Бог, – говорить Владика Господь.
1 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 2 Людський сину, пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь, Господь: О, пастирі Ізраїля! Хіба пастирі пасуть себе самих? Чи пастирі пасуть овець? 3 Ось ви споживали молоко й одягалися у вовну, і ріжете годоване, та не пасете Моїх овець. 4 Ви не зміцнюєте слабке, і ви не лікували хворе, і ви не перев’язали розбите, і не повернули заблукане, і не шукали згублене, а обклали роботою сильне. 5 І Мої вівці розсипалися, тому що не було пастирів, і стали їжею для всіх диких звірів. 6 І розсіялися Мої вівці по всякій горі й по всякому високому горбі, і по поверхні всієї землі вони розсіялися, і не було нікого, хто шукав би, і нікого, хто би повертав.
7 Через це, пастирі, послухайте Господнє слово: 8 Живу Я, — говорить Господь, Господь, — тому що Мої вівці були на пограбування і Мої вівці були на їжу всім звірам рівнини, тому що не було пастирів, і пастирі не шукали Моїх овець, і пастирі пасли себе самих, а не пасли Моїх овець! 9 Задля цього, пастирі, 10 так говорить Господь: Ось Я проти пастирів і домагатимуся Моїх овець з їхніх рук, і відставлю їх, щоб не пасли Моїх овець, і пастирі більше не пастимуть їх. І вирву Моїх овець з їхніх уст, і більше не будуть їм у їжу. 11 Тому що так говорить Господь: Ось Я домагатимуся Моїх овець і навідаюся до них.
12 Як пастир шукає своє стадо в день, коли є темрява і хмара посеред розлучених овець, так Я шукатиму Моїх овець і заберу їх з усякого місця, куди вони були розсіяні туди в похмурий день темряви. 13 І виведу їх з народів, і зберу їх з країн, і введу їх у їхню землю, і пастиму їх на горах Ізраїля та в долинах, і в усякому поселенні землі. 14 Я пастиму їх на доброму пасовиську, і їхні загороди будуть на високій горі Ізраїля. Там спатимуть і там спочинуть з доброю їжею, і пастимуться на ситому пасовиську на горах Ізраїля. 15 Я пастиму Моїх овець, і Я дам їм спочинок, і вони пізнають, що Я — Господь. Так говорить Господь: 16 Я шукатиму загибле і поверну те, що заблудило, і обв’яжу розбите та підкріплю слабке, і стерегтиму сильного та пастиму їх судом. 17 І ви, вівці, так говорить Господь: Ось Я судитиму між вівцею і вівцею, баранами і козлами. 18 І не досить, вам, що на доброму пасовиську ви паслися, і ви топчете решту пасовиська вашими ногами? І ви пили стоячу воду, а решту розколотили вашими ногами? 19 І Мої вівці випасали топтане вашими ногами і пили воду, сколочену вашими ногами. 20 Через це так говорить Господь, Господь: Ось Я судитиму між сильною вівцею і між слабкою вівцею, 21 тому що ви розпихаєте ребрами та вашими лопатками, і ви кололи вашими рогами, і відпихали всяке немічне. 22 Та Я спасу Моїх овець, і більше не будуть на пограбування, і судитиму між бараном і бараном.
23 І підніму над ними іншого пастиря, і він їх пастиме, Мого раба Давида, і він буде їхнім пастирем. 24 І Я, Господь, буду їм за Бога, а Давид — володарем посеред них. Я, Господь, сказав! 25 І Я заповім Давидові завіт миру, і знищу поганих звірів із землі, і вони поселяться в пустелі, і спатимуть у лісах. 26 І Я дам їх довкола Моєї гори. І дам вам дощ, дощ благословення. 27 І дерева, що на рівнині, дадуть їхній плід, і земля дасть свою силу, і вони поселяться на їхній землі в надії миру, і пізнають, що Я — Господь, коли Я розіб’ю їхнє ярмо. І Я визволю їх з руки тих, що їх гнобили, 28 і більше не будуть на пограбування для народів, і звірі землі більше не поїдатимуть їх. І поселяться в надії, і не буде того, хто злякає їх. 29 І Я підніму їм сад миру, і більше не будуть винищені голодом на землі, і не переноситимуть більше погорду народів. 30 І пізнають, що Я — їхній Господь Бог, а вони — Мій народ, дім Ізраїля, — говорить Господь. 31 Ви — Мої вівці, вівці Мого стада, а Я — Ваш Господь Бог, — говорить Господь.