Пророцтво щодо гори Сеір
1 І знову було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, зверни свою увагу на гору Сеір і проголоси щодо неї пророцтво.
3 Скажи їй, що говорить Владика Господь: Знай, Я виступаю проти тебе, горо Сеір! Я простягну на тебе Свою руку й перетворю тебе на спустошену пустелю.
4 Твої міста оберну в руїни, – ти станеш пустелею і пізнаєш, що Я – Господь!
5 Оскільки ти живеш вічною ненавистю і видавала Ізраїлевих нащадків під меч, у час їхнього лихоліття, – в період остаточної відплати за провини, –
6 тому, як Я живий, – говорить Владика Господь, – приречу тебе на кров, так що кров тебе переслідуватиме. Позаяк ти не гидувала пролиттям крові, то кров тебе й переслідуватиме.
7 І оберну гору Сеір на жахливу пустелю та знищу на ній як того, хто звідти виходить, так і того, хто туди повертається.
8 Я наповню твої гори тілами вбитих, – у твоїх долинах та твоїх байраках лежатимуть побиті мечем…
9 На вічні руїни приречу тебе, так що твої міста більше ніколи не будуть заселеними. Тоді зрозумієш, що Я – Господь!
10 Оскільки ти говорила: Обидва народи й обидві країни будуть моїми, і ми ними заволодіємо, дарма, що там був Господь.
11 Але, як Я живий, – говорить Владика Господь, – Я відплачу за твоєю злістю та за твоєю заздрістю, яку ти виявляла через свою ненависть до Ізраїльтян. Я дам їм (Ізраїльтянам ) Себе пізнати, коли буду тебе судити.
12 Тоді й пізнаєш ти, що Я – Господь. Адже Я чув увесь твій глум та знущання над Ізраїлевими горами, мовляв: Вони спустошені й віддані нам на поживу.
13 Ти навіть у своїх розмовах хизувалась проти Мене, зухвало відзиваючись про Мене. Але ж Я усе чув!
14 Тому так говорить Владика Господь: На радість усієї землі Я учиню тебе пустелею.
15 Як ти раділа спустошенню спадщини Ізраїлевого роду, так Я учиню з тобою: Ти сама, горо Сеір, як і весь Едом, будете спустошеними і всі зрозуміють, що Я – Господь!
1 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 2 Людський сину, поверни твоє обличчя до гори Сиїр і пророкуй проти неї, 3 і скажи: Так говорить Господь: Ось Я проти тебе, горо Сиїр! І простягну проти тебе Свою руку та дам тебе пустелею, і будеш спустошеною, 4 і у твоїх містах зроблю спустошення, і ти будеш пустою. І пізнаєш, що Я — Господь. 5 Тому що в тобі була вічна ворожнеча, і ти засідала на дім Ізраїля з оманою, у руці ворогів з мечем у час неправедності до кінця. 6 Через це живу Я, — говорить Господь, — якщо ти згрішила в крові, то кров тебе переслідуватиме. 7 І дам гору Сиїр у пустелю і спустошення, і вигублю з неї людей і худобу, 8 і наповню твої пагорби та твої долини побитими, і на всіх твоїх рівнинах поляжуть побиті серед тебе мечем. 9 Поставлю тебе вічною пустелею, і твої міста більше не будуть заселені. І пізнаєш, що Я — Господь!
10 Тому що ти сказала: Два народи і дві країни моїми будуть, і я їх успадкую, і там є Господь. 11 Через це живу Я, — говорить Господь, — і вчиню з тобою за твоєю ненавистю, і тобі дам пізнатися, коли лиш судитиму тебе. 12 І ти взнаєш, що Я — Господь. Я почув голос твоєї хули, бо ти сказала: Гори Ізраїля спустошені, дані нам на поживу. 13 І ти гордо заговорила проти Мене твоїми устами. Я почув. 14 Так говорить Господь: У радості всієї землі Я зроблю тебе пустелею. 15 Пустинею будеш, горо Сиїр, і вся Ідумея буде винищена. І пізнаєш, що Я — їхній Господь Бог.