Долина сухих кісток
1 Я відчув на собі Господню руку. Господній Дух випровадив мене й поставив мене посеред долини, що була повна кісток.
2 Він обвів мене довкола долини, і я побачив, як їх багато на поверхні долини, і які вони сухі.
3 І Господь запитав мене: Сину людський, скажи , чи можуть ці кості ожити? Я ж відповів: Владико Господи, лише Ти знаєш!
4 Тоді Він звелів мені провістити щодо цих кісток пророцтво й сказати їм: Кістки сухі, слухайте Господнє слово!
5 Ось що говорить Владика Господь до цих кісток: Ось Я вселяю в вас дух, і ви оживете!
6 Обкладу вас сухожиллям, і наросте на вас тіло, – покрию вас шкірою, та вдихну в вас дух, – ви оживете, й пізнаєте, що Я – Господь.
7 Отже, я проголосив пророцтво так, як мені було наказано. Я ще не скінчив пророкувати, як почулося шарудіння, – кістки почали рухатись, і одна кістка наближалась до іншої кістки.
8 Я спостерігав, як на них з’являлись жили, наростало тіло і як воно зверху покривалось шкірою, – проте в них не було духа.
9 Тоді Господь сказав мені оголосити пророцтво щодо духа, й провістити: сину людський, скажи духові, що говорить Владика Господь: Прийди, духу життя, від чотирьох вітрів, і вселись у цих убитих, й нехай вони оживуть!
10 І я оголосив пророцтво так, як Він мені наказав. Тож увійшов у них дух, – вони ожили й повставали на свої ноги, – дуже велике й незлічиме військо.
11 Після цього Він сказав мені: Сину людський, ці кості – це весь Ізраїлів дім. Вони самі кажуть: Висохли наші кості, загинула наша надія, й нам прийшов кінець.
12 Тому виголоси пророцтво й скажи їм, що говорить Владика Господь: Ось Я повідчиняю ваші гробниці й виведу вас, – народе Мій, – ви залишите ваші могили, і Я поверну вас в Ізраїлів край.
13 І коли Я відкрию ваші могили, Мій народе, й виведу вас із ваших гробниць, тоді ви зрозумієте, що Я – Господь.
14 Тож Я наділю вас Моїм Духом, і ви оживете! Я поверну вас на ваші землі, і пізнаєте, що Я, Господь, – сказав це і виконую, – запевняє Господь.
Єдиний народ і один цар
15 І знову було до мене Господнє слово такого змісту:
16 Сину людський, візьми собі одну палицю (жезл ) , і напиши на ній: Юді та належним до нього Ізраїлевим дітям. Потім візьми другу палицю (жезл ), і напиши на ній: Йосифові, (це жезл Єфрема) і належному до нього Ізраїлевому роду.
17 Тоді склади їх докупи в одну палицю, щоб вони виглядали в твоїй руці, як одна.
18 І коли твої одноплемінники запитають, говорячи: Чи не поясниш нам, як це розуміти?
19 Тоді скажи їм, що говорить Владика Господь: Оце Я візьму палицю (жезл ) Йосифа, що в руці Єфрема, і належних до нього племен Ізраїлю, і долучу їх до палиці (жезла ) Юди, й зроблю їх однією палицею (жезлом ), – і будуть вони єдині в Моїй руці.
20 Таким чином обидві палиці з написами, які ти зробив, будуть перед їхніми очима в твоїй руці.
21 Потім скажи їм, що говорить Владика Господь: Ось так Я зберу нащадків Ізраїля з-посеред народів, до яких вони потрапили, – позбираю їх звідусіль і приведу їх у їхню землю.
22 Я зроблю їх єдиним народом у тій землі, – на Ізраїлевих горах, – і один цар правитиме над усіма. Вони більше не будуть двома різними народами й ніколи більше не ділитимуться на два царства.
23 Вони більше не будуть опоганюватись своїми ідолами, своїми гидотами, та всякими своїми злочинами. Я врятую їх від усіх тих місць, де вони грішили , й очищу їх, – вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом.
24 Мій слуга Давид буде царем над ними, тому один пастир буде в них усіх. Вони будуть жити за Моїми законами, дотримуючись Моїх Заповідей і виконуватимуть їх.
25 Вони знову оселяться на землі, яку Я дав Моєму слузі Якову, і де жили їхні батьки. Там вони мешкатимуть, як і їхні діти та діти їхніх дітей, повіки, а Мій слуга Давид повік буде їхнім правителем.
26 Я укладу з ними Заповіт миру, і цей Заповіт з ними буде вічним. Я влаштую їх, намножу їх, і навіки поставлю посеред них Мою Святиню.
27 Моє місцеперебування буде над ними, – Я буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.
28 І коли Моя Святиня буде посеред них повіки, тоді народи пізнають, що Я – Господь, Який освячує Ізраїль.
1 І на мені була Господня рука, і Господь вивів мене в дусі й поставив мене посеред рівнини, і вона була повна людських кісток. 2 І Він обвів мене довкола них довкруги, навколо, і ось дуже багато на поверхні рівнини, дуже сухі. 3 І Він сказав мені: Людський сину, чи ці кості оживуть? І я сказав: Господи, Ти це знаєш! 4 І Він сказав мені: Пророкуй над цими кістками і скажеш їм: Сухі кості, послухайте Господнє слово. 5 Так говорить Господь до цих костей: Ось Я на вас наводжу дух життя 6 і дам вам сухожилля, і наведу на вас м’ясо, і розтягну на вас шкіру, і дам у вас Мій дух — і житимете. І пізнаєте, що Я — Господь.
7 І я пророкував так, як мені заповідано. І сталося, що коли я пророкував, і ось трясіння, і прийшли кості кожна до своєї відповідної. 8 І я побачив — ось на них росло сухожилля і тіло, а зверху на них з’являлася шкіра, та в них не було духу. 9 І Він сказав мені: Пророкуй про духа, пророкуй, людський сину, і скажи духові: Так говорить Господь: Прийди із чотирьох вітрів і вдихни в цих мерців, і хай оживуть! 10 І я пророкував так, як мені заповідано. І в них увійшов дух, і вони ожили, і стали на свої ноги — дуже великий збір.
11 І Господь заговорив до мене, кажучи: Людський сину, ці кості — це весь дім Ізраїля, і вони кажуть: Сухими стали наші кості, загинула наша надія, ми пропали. 12 Через це пророкуй і скажи: Так говорить Господь: Ось Я відкриваю ваші гробниці й виведу вас із ваших гробниць, і введу вас у землю Ізраїля, 13 і взнаєте, що Я — Господь, коли Я відкрию ваші гробниці, щоб Мені вивести Мій народ з гробниць. 14 І дам у вас Мій дух, і оживете, і поставлю вас у вашій землі, і пізнаєте, що Я — Господь, сказав і зроблю, — говорить Господь.
15 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 16 Людський сину, візьми собі палицю і запиши на ній Юду та синів Ізраїля, тих, що пристають до нього. І візьми собі другу палицю, і на ній запишеш Йосифа, палиця Єфрема і всіх синів Ізраїля, що пристали до нього. 17 І з’єднаєш їх разом собі в одну палицю, щоб їх зв’язати, і будуть у твоїй руці. 18 І буде, коли скажуть тобі сини твого народу: Чи не сповістиш нам, що це в тебе? 19 То скажеш їм: Так говорить Господь: Ось Я візьму плем’я Йосифа, що в руці Єфрема, і племена Ізраїля, що прилягають до нього, і дам їх до племені Юди, і будуть однією палицею в руці Юди, 20 і будуть палиці, на яких ти написав на них, у твоїй руці перед ними, 21 і скажеш їм: Так говорить Господь: Ось Я беру весь дім Ізраїля з-посеред народів, куди вони ввійшли туди, і зберу їх з усіх, що довкола них, і введу їх у землю Ізраїля. 22 І дам їх в один народ у Моїй землі й на горах Ізраїля, і в них буде один володар, і більше не будуть двома народами, і більше не розділяться на два царства, 23 щоби більше не опоганилися своїми ідолами. І Я визволю їх від усіх їхніх беззаконь, тих, в яких згрішили, і очищу їх, і будуть Мені народом, і Я, Господь, буду їм за Бога.
24 І Мій раб Давид буде володарем посеред них, і буде для всіх один пастир. Бо вони ходитимуть у Моїх приписах і зберігатимуть Мої суди, і їх чинитимуть. 25 І поселяться на своїй землі, яку Я дав Моєму рабові Якову, там, де колись поселилися їхні батьки. І вони поселяться на ній, і Давид, Мій раб, буде їхнім володарем навіки. 26 І Я дам їм завіт миру, — з ними буде вічний завіт. І Я поставлю посеред них навіки Мої святощі. 27 І Моє поселення буде серед них, і Я буду їм Богом, і вони будуть Моїм народом. 28 І народи пізнають, що Я — Господь, що освячує їх, коли Мої святощі будуть посеред них навіки.