Шість виконавців Божого вироку
1 Після цього дуже голосно Він заволав, щоб я почув, говорячи: Наближаються до міста виконавці вироку зі знаряддями покарання в своїх руках!
2 І ось вийшло з Горішньої Брами, з боку півночі, шестеро чоловіків, і в руках кожного з них було знаряддя знищення. Серед них вирізнявся один, одягнутий в лляні шати, зі спеціальним приладом писаря на поясі. Вони вийшли і стали неподалік мідного жертовника.
3 І ось слава Ізраїлевого Бога піднялася від херувима, на якому вона перебувала, в бік порогу Храму. І Господь покликав чоловіка, одягнутого в лляні шати, з приладом для писання на своєму поясі.
4 І сказав йому Господь: Пройди посеред міста, тобто посеред Єрусалима, і зроби знак на чолах людей, котрі страждають та сумують з приводу всіх гидот, що діються у ньому.
5 А іншим сказав так, щоб і я почув: Йдіть за ним у місто і вбивайте, не жаліючи нікого і не виявляючи милосердя!
6 Вбивайте й знищуйте навіть людей похилого віку, юнаків і дівчат, дітей і жінок, але не наближайтеся до жодного з тих людей, які мають на собі знак! І розпочинайте від Мого Святилища. Тож вони розпочали від людей похилого віку, котрі були при Храмі.
7 Потім Він сказав до них: Оскверніть Храм і наповніть його подвір’я вбитими. Отже, вирушайте! Вони пішли і почали губити місто.
8 Так сталося, що поки вони знищували, я залишався один, тому впав долілиць і закричав, волаючи: О, Владико Господи! Невже Ти вигубиш увесь залишок Ізраїлю, виливаючи Свій гнів на Єрусалим?
9 А Він мені сказав: Провина Ізраїлевого роду та Юди справді велика, дуже велика, – країна сповнилася крові, місто переповнене беззаконням, адже вони кажуть: Господь залишив край, Господь не бачить!
10 Через те Я не змилуюсь, і Я не виявлю пощади. Я покладу їхні вчинки на їхню ж голову!
11 В цей час той, хто був одягнутий у лляні шати, і в якого на поясі був прилад писаря, відзвітував, кажучи: Я зробив так, як Ти мені наказав.
1 І великий голос заволав до моїх вух, кажучи: Наблизилася помста містові! І кожний мав зброю вигублення у своїй руці. 2 І ось шестеро чоловік ішли з дороги високої брами, що дивиться до півночі, і сокира кожного в його руці. І був один муж посеред них, одягнений в довгий одяг, а на його стегнах — пояс із сапфіру. І вони ввійшли, і стали поблизу мідного жертовника. 3 І слава Бога Ізраїля піднялася з херувимів, що була на них, до притвору дому. І Він закликав чоловіка, одягненого в довгий одяг, який мав пояс на своїх стегнах, 4 і сказав йому: Пройди посеред Єрусалима і постав знак на чолах людей, що стогнуть, і які в болях, за всі беззаконня, що стаються посеред них. 5 А цим сказав, як я чув: Підіть у місто за Мною і рубайте, і не щадіть вашими очима, і не милосердьтеся! 6 Старця, молодого, дівчину, немовля і жінок убивайте на вигублення, а до всіх, на кому є знак, не наближайтеся! І почніть від Моїх святощів. І почали від мужів, які перебували всередині в домі. 7 І Він сказав їм: Опоганьте дім і, вийшовши, наповніть дороги мертвими, і рубайте!
8 І сталося, коли вони рубали, то я впав долілиць, закричав і сказав: Горе мені, Господи! Хіба Ти вигубиш тих, що залишилися з Ізраїля, коли Ти виливаєш Твою лють на Єрусалим? 9 А Він сказав мені: Неправедність дому Ізраїля і Юди стали дуже, дуже великими, бо земля наповнилася численними народами, а місто сповнилося неправедністю та нечистотою. Адже вони сказали: Господь залишив землю, Господь не дивиться! 10 І Моє око не пощадить, і не помилую. Я дав їхні дороги на їхні голови!
11 І ось чоловік, одягнений у довгий одяг і підперезаний поясом по своїх стегнах, і він відповідав, кажучи: Я зробив так, як мені наказано.