Агар та Ізмаїл
1 Сара, Аврамова дружина, так і не народжувала йому. Але була в неї рабиня-єгиптянка на ім’я Агар.
2 Тому Сара сказала Аврамові: Господь не дав мені можливості народити. Тому увійди до моєї рабині, щоб я могла мати дітей від неї. Аврам послухався поради Сари.
3 Після десяти років проживання Аврама в землі ханаанській його дружина Сара взяла Агар, свою рабиню-єгиптянку, і віддала її своєму чоловікові, Аврамові, за дружину.
4 Аврам увійшов до Агари, – і вона зачала. Відчувши, що вагітна, вона почала ставитися зі зневагою до своєї господині.
5 Тож Сара сказала Аврамові: Я скривджена тобою. Я дійсно віддала свою рабиню у твої обійми, але вона, відчувши, що завагітніла, почала мене зневажати. Нехай Бог розсудить між мною і тобою.
6 Аврам же відповів Сарі: Таж твоя рабиня в твоїх руках. Роби з нею все , що тобі до вподоби. Сара почала поводитися з нею суворо, – і та втекла від неї.
7 Ангел Господній знайшов її біля джерела води в пустелі, – біля джерела по дорозі до Шура.
8 Агаро, рабине Сарина, – сказав ангел, – звідки ти прийшла і куди прямуєш? Вона ж відповіла: Я втікаю від моєї господині Сари.
9 Тоді Господній ангел сказав: Вернися до своєї господині й будь їй покірною.
10 Вельми розмножу твоїх нащадків, – продовжив Господній ангел, – так що й не порахувати їх, – такими численними вони будуть .
11 Далі Господній ангел сказав: Ось ти завагітніла й народиш сина, дай йому ім’я Ізмаїл, тому що почув Господь про твоє приниження.
12 Він буде кочовою людиною, наче дикий осел. Рука його буде проти всіх, і руки всіх проти нього. Він оселиться серед усіх своїх братів.
13 І назвала вона Ім’я Господа, Який розмовляв із нею: Ти – Бог, що бачиш! Бо вона говорила: Невже я побачила Того, Хто бачить мене?
14 Ось чому й назвала криницю – Колодязь Живого, Який бачить мене. Це криниця між Кадешем і Баредом.
15 Народила Агар Аврамові сина, і назвав Аврам свого сина, якого народила Агар: Ізмаїл.
16 Аврамові було вісімдесят шість років, коли Агар народила йому Ізмаїла.
1 Сара, Аврамова дружина, не народжувала йому. Та була в неї рабиня-єгиптянка на ім’я Агар. 2 Тож Сара сказала Аврамові: Ось стримав мене Господь, щоб не родити. Тому ввійди до моєї рабині, щоб мати від неї дітей. І Аврам послухав голосу Сари. 3 Аврамова дружина Сара — по десятьох роках проживання Аврама в землі Ханаанській — взяла Агар, свою рабиню-єгиптянку, та віддала її Аврамові, своєму чоловікові, за жінку.
4 Він увійшов до Агари, — і вона зачала. І коли вона побачила, що вагітна, то її господиня відчула від неї зневажливе ставлення. 5 Тож Сара сказала Аврамові: Я скривджена тобою. Я віддала свою рабиню до твого лона, та вона, відчувши, що завагітніла, почала мене зневажати. Нехай Бог розсудить між мною і тобою. 6 Аврам же відповів Сарі: Ось твоя рабиня у твоїх руках. Роби з нею все , що тобі до вподоби. Після цього Сара поводилася з нею суворо — і та втекла з-перед її обличчя.
7 Та її знайшов ангел Господа Бога біля джерела води в пустелі, біля джерела на дорозі до Сура. 8 І сказав їй Господній ангел: Агаро, Сарина рабине, звідки йдеш і куди прямуєш? Вона ж відповіла: Я втікаю з-перед обличчя Сари, моєї господині. 9 А Господній ангел їй сказав: Повернися до своєї господині й будь покірною в її руках. 10 Сильно розмножу твоє потомство, — промовив до неї Господній ангел, — і не порахувати його — таким численним воно буде . 11 І сказав їй Господній ангел: Ось ти завагітніла й народиш сина, і даси йому ім’я Ізмаїл, бо почув Господь про твоє приниження. 12 Він буде людиною-кочовиком. Руки його — на всіх, і руки всіх — на ньому; він житиме перед обличчям усіх своїх братів.
13 І прикликала Агар Ім’я Господа, Який розмовляв із нею: Ти — Бог, Який побачив мене. Оскільки вона сказала: Побачила перед собою Того, Хто з’явився мені. 14 Ось чому і назвала джерело — Джерело, біля якого я бачила. Це між Кадисом і Варадом.
15 І народила Агар Аврамові сина; і Аврам дав ім’я своєму синові, якого народила йому Агар, — Ізмаїл. 16 Аврамові ж було вісімдесят шість років, коли Агар народила Аврамові Ізмаїла.