Авраам і Кетура, їх сини
1 Взяв собі Авраам жінку на ім’я Кетура.
2 Вона йому народила Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Їшбака і Шуаха.
3 Йокшан породив Шеву і Дедана. Сини Дедана: Ашшуріїм, Латушім і Леумім.
4 Сини Мідіяна: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда і Елдаа. Всі вони були синами Кетури.
5 Усе, що було в Авраама, він віддав Ісаакові.
6 А синам наложниць, які були в Авраама, ще за свого життя Авраам дав дарунки і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід краю.
7 Всього віку Авраамового життя було сто сімдесят п’ять років.
8 Упокоївся Авраам – помер у добрій, повній зрілості старості і приєднався до свого народу.
9 Поховали його сини Ісаак та Ізмаїл в печері Махпела на полі Ефрона, сина Цохара-хеттейця, що навпроти Мамре,
10 на полі, яке придбав Авраам у Хетових синів. Там поховані Авраам та його дружина Сарра.
11 Після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. Оселився Ісаак біля криниці Беер-Лахай-Рої.
12 А ось родовід Авраамового сина Ізмаїла, якого народила Авраамові Агар, рабиня Сарри.
13 Імена Ізмаїлових синів за їхніми іменами й за їхніми родами: первісток Ізмаїла Невайот, за ним ідуть Кедар, Адбеїл, Мівсам,
14 Мішма, Дума, Масса,
15 Хадад, Тема, Єтур, Нафіш і Кедма.
Родоводи Ізмаїла та Ісаака
16 Це – сини Ізмаїла, за їхніми іменами, місцем проживання та їхніми поселеннями. Дванадцять князів – за своїми племенами.
17 Всього віку життя Ізмаїла було сто тридцять сім років. І відійшов він – помер і приєднався до свого народу.
18 Його нащадки оселялися від Хавіли і аж до Шура, що навпроти Єгипту, в напрямку до Ашшуру. Вони оселилися навпроти всіх своїх братів.
19 Далі родовід Авраамового сина Ісаака. Авраам породив Ісаака.
20 Було Ісаакові сорок років, коли він одружився з Ревекою – дочкою Бетуїла-арамійця з Падан-Араму, сестрою Лавана-арамійця.
21 І молився Ісаак до Господа за свою дружину, оскільки вона була неплідна. Господь вислухав, і його дружина Ревека завагітніла.
22 Борсалися діти в її утробі . Тож говорила: Хіба так має бути ? Чому це зі мною? Тому вирішила запитати в Господа.
23 Господь відповів: У твоїй утробі є два народи; два племені діляться вже у твоєму лоні. Проте один народ буде сильнішим від другого народу, і старший служитиме молодшому.
24 Коли настав час їй родити, виявилось, що в утробі були близнята.
25 З’явився син перший – рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож назвали його Ісавом.
26 Після нього з’явився його брат, який своєю ручкою тримався за п’ятку Ісава. Йому дали ім’я Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли вони народилися.
27 Хлопці виросли. Ісав був людиною поля, досвідченим мисливцем. А Яків – людиною тихою, стриманою; він перебував удома.
28 Ісааку подобався Ісав, бо була йому до смаку дичина, а Ревека любила Якова.
Ісав продає своє первородство
29 Якось зварив Яків юшку. В той час прийшов з поля зовсім знесилений Ісав.
30 І сказав Ісав до Якова: Дай мені хоч ковтнути цього червоного – червоної страви дай мені , бо я дуже заморився. Через це й дано йому прізвисько – Едом.
31 А Яків відповів: Продай мені сьогодні своє первородство!
32 Ісав вигукнув: Ось я вмираю – навіщо мені оте первородство?
33 Яків же наполягав: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся. Так Ісав продав Якову своє первородство.
34 Тоді Яків дав Ісавові хліба та страву із сочевиці. Той попоїв і напився, підвівся і пішов. Таким чином Ісав знехтував своїм первородством.
1 Відтак Авраам взяв собі жінку на ім’я Хетура. 2 Вона йому народила Земврана, Єксана, Мадана, Мадіяма, Єсвока і Сове. 3 А Єксан породив Савана, Темана і Дедана. Сини ж Дедана були: Раґуїл, Навдеїл, Ассуріїм, Латусіїм і Лоомім. 4 Сини ж Мадіяма — Ґефар, Афер, Енох, Авіра і Елраґа. Усі вони були синами Хетури.
5 Усі свої маєтки Авраам віддав Ісаакові, своєму синові, 6 а синам своїх наложниць ще за свого життя Авраам дав дарунки і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід — до східної землі.
7 Днів же життя Авраама, які прожив, — сто сімдесят п’ять років. 8 Авраам відійшов — помер у добрій старості; у повноті віку, будучи старцем, він приєднався до свого народу. 9 Ісаак та Ізмаїл, його сини, поховали його в подвійній печері на полі Ефрона Саарського, хета, що напроти Мамврії, — 10 на полі, у печері, яку придбав Авраам у Хетових синів. Там поховали Авраама і його жінку Сарру. 11 Сталося ж, що після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. Й Ісаак поселився біля Криниці видіння.
12 Ось родовід Ізмаїла, Авраамового сина, якого народила Авраамові Агар, рабиня Сарри, 13 ось імена синів Ізмаїлових за іменами його родів: Навайот, первенець Ізмаїла, і Кидар, Навдеїл, Массам, 14 Масма, Ідума, Масси, 15 Ходдад, Теман, Єтур, Нафес і Кедма. 16 Це — сини Ізмаїла, це їхні імена за місцем їхнього проживання та їхнього поселення. Дванадцять володарів — за своїми народами. 17 Сто тридцять сім років — ось вік життя Ізмаїла. І відійшов — помер і приєднався до свого роду. 18 Проживав він від Евілата аж до Сура, що є напроти Єгипту, як іти до ассирійців, — поселився напроти всіх своїх братів.
19 А ось родовід Ісаака, Авраамового сина: Авраам породив Ісаака. 20 Ісаак був сорокалітнім, коли взяв собі за дружину Ревеку, дочку Ватуїла-сирійця з Месопотамії, сестру Лавана-сирійця. 21 І молився Ісаак до Господа за Ревеку, свою дружину, бо вона була неплідна. Бог вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла. 22 Борсалися ж діти в ній. Тож сказала: Якщо так має бути зі мною, навіщо це мені? І пішла запитати в Господа. 23 А Господь їй сказав: У твоєму лоні є два народи, і два народи розділяться вже у твоєму лоні; та один народ візьме верх над другим народом: старший буде служити молодшому. 24 І настав час їй родити, і ось в її лоні були близнята. 25 З’явився син, первенець — рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож дано йому ім’я — Ісав. 26 А відтак з’явився його брат, і своєю рукою тримався за п’яту Ісава. І дано йому ім’я — Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли їх народила Ревека.
27 Хлопці виросли. Ісав був людиною поля: умів полювати. А Яків — людиною нелукавою, він перебував удома. 28 Ісаак полюбив Ісава, бо його здобич — це його пожива. Ревека ж любила Якова. 29 Якось зварив Яків страву. А Ісав прийшов з поля зовсім знесилений. 30 І сказав Ісав до Якова: Дай мені попоїсти цієї червоної страви , бо я заморився. Через це й дано йому прізвисько — Едом. 31 А Яків сказав Ісаву: Віддай мені сьогодні своє первородство! 32 А Ісав відповів: Ось я вмираю — то навіщо мені те первородство? 33 І сказав йому Яків: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся йому. Тож продав Ісав первородство Якову. 34 А Яків дав Ісавові хліба та страву із сочевиці. Той з’їв і випив, і підвівшись, відійшов. Тож знехтував Ісав первородством.