Ісаак і Ревекка у Авімелеха
1 На землі настав голод. Не той голод, що був у часи Авраама. І пішов Ісаак до Авімелеха, царя филистимців, у Герар.
2 З’явився йому Господь і сказав: Не йди до Єгипту, а оселися в краю, який Я тобі вкажу,
3 і живи на тій землі. Я буду з тобою і поблагословлю тебе, тому що всі ці землі даю тобі й твоїм нащадкам. Я виконаю Свою клятву, якою присягнувся твоєму батькові Авраамові.
4 Я розмножу твоїх нащадків, як зорі на небі, і дам твоїм поколінням усі ці землі. В твоїх нащадках благословляться всі народи землі,
5 тому що Авраам послухав Мого голосу і дотримувався Моїх велінь і Заповідей, Моїх постанов і законів.
6 Тож Ісаак оселився у Герарі.
7 А місцеві чоловіки запитали про його дружину. Він же сказав: Вона – моя сестра. Побоявся сказати: Вона моя дружина, щоб часом не вбили його місцеві чоловіки через Ревеку, оскільки вона була дуже вродливою.
8 Він жив там тривалий час. Якось Авімелех, цар филистимців, подивився у вікно і побачив, що Ісаак забавляється зі своєю дружиною Ревекою.
9 Тож покликав Авімелех Ісаака і каже: Вона ж твоя дружина! Навіщо ти сказав, що вона твоя сестра? А Ісаак відповів: Я так сказав, щоби не загинути через неї.
10 Авімелех же сказав: Що ти нам учинив? Будь-хто з моїх людей міг би переспати з твоєю дружиною, і ти навів би на нас прокляття.
11 Тому Авімелех наказав усім своїм людям: Кожен, хто хоч доторкнеться до цього чоловіка чи до його дружини, буде покараний смертю.
Сварка із герарськими пастухами за криниці
12 Ісаак у тім краю засіяв поле , і того року зібрав стократний врожай , оскільки поблагословив його Господь.
13 І став цей чоловік відомим і в усьому успішним. Він постійно багатів, доки не став досить впливовою і визначною людиною.
14 Були в нього отара овець, стадо волів і чимало робітників. Через це позаздрили йому филистимці,
15 тому всі криниці, які викопали раби його батька Авраама за життя його батька, филистимці засипали, заповнивши їх землею.
16 І сказав Авімелех Ісаакові: Йди від нас, бо ти став значно сильнішим за нас.
17 Таким чином відійшов звідти Ісаак і поселився у герарській долині, де й замешкав.
18 Знову повідкопував Ісаак криниці для води, які були викопані за днів його батька Авраама, але які позасипали филистимці після смерті його батька Авраама. Він відновив їхні колишні назви, дані його батьком.
19 Копаючи в долині, раби Ісаака знайшли там криницю живої води.
20 Тож сперечалися герарські пастухи з пастухами Ісаака, кажучи: Це наша вода! Через те назвав Ісаак криницю: Есек, бо сварилися з ним.
21 Слуги викопали іншу криницю, але виникла суперечка і через неї. Тому дав їй назву: Сітна.
22 Відійшовши звідти, викопав ще одну криницю. Проте вже не воювали за неї. І назвав її Реховот, мовляв: Нині поширив нас Господь, і ми будемо розростатись на цій землі.
23 Звідти Ісаак переселився до Вірсавії.
24 З’явився йому Господь тієї ночі й сказав: Я – Бог твого батька Авраама. Не бійся, бо Я з тобою! Поблагословлю тебе і розмножу твоїх нащадків задля Мого слуги Авраама.
25 Збудував там Ісаак жертовник, прикликавши Ім’я Господнє, і встановив там свій намет. Слуги ж Ісаака викопали там криницю.
Договір Ісаака з Авімелехом
26 Якось прийшов до нього з Герару Авімелех зі своїм приятелем Ахуззатом, а також полководець його війська Піхол.
27 Ісаак запитав: Чого прийшли ви до мене? Адже Ви зненавиділи мене і випроводили мене геть від себе.
28 Ті відповіли: Спостерігаючи за тобою, ми зауважили, що з тобою Господь, тому й пропонуємо: Нехай між нами буде присяга – між нами й тобою. Укладімо між собою умову,
29 що ти не чинитимеш нам зла, оскільки ми не чіпали тебе. Ми завжди ставилися до тебе добре й відпустили тебе з миром. Тепер ти благословенний Господом.
30 Ісаак гостинно прийняв їх, – вони поїли і попили.
31 А вставши вранці, присягнули один одному. Тож випроводив їх Ісаак, і вони пішли від нього з миром.
32 Того самого дня раби Ісаака прийшли й повідомили йому, що у викопаній криниці вони знайшли воду.
33 Ісаак назвав її Шіва. Тому й те місто має назву Беер-Шева (Вірсавія ) аж до сьогодні.
34 Коли Ісавові виповнилось сорок років, він одружився з Єгудитою, дочкою Беері, хеттейця, і Босматою, дочкою Елона, також хеттейця.
35 Тож вони стали для Ісаака та Ревеки тягарем.
1 А на землі постав голод, не той голод, що був раніше, за часів Авраама. Тож пішов Ісаак до Авімелеха, царя филистимців, до Ґерар. 2 З’явився ж йому Господь і сказав: Не йди до Єгипту, а оселися в землі, про яку тобі скажу. 3 Живи на тій землі, і Я буду з тобою, і поблагословлю тебе, оскільки тобі й твоїм нащадкам дам усю цю землю, — Я виконаю Свою клятву, яку дав Авраамові, твоєму батькові: 4 розмножу твоїх нащадків, як зорі на небі, і дам твоїм нащадкам усю цю землю, й у твоїх нащадках будуть благословенні всі народи землі, 5 бо твій батько Авраам послухав Мого голосу і зберіг Мої веління, Мої заповіді, Мої постанови і Мої закони. 6 Тож Ісаак поселився в Ґерарах.
7 А місцеві чоловіки запитали про його дружину Ревеку. Він же сказав: Вона — моя сестра, — бо побоявся сказати: Вона моя жінка, аби часом не вбили його місцеві чоловіки через Ревеку, оскільки була гарна вродою. 8 Перебував він там довгий час. Авімелех же, цар Ґерар, зазирнувши через вікно, побачив, що Ісаак забавляється зі своєю дружиною Ревекою. 9 Тож покликав Авімелех Ісаака і сказав йому: Але ж вона твоя дружина! Навіщо ти сказав: Вона — моя сестра? А Ісаак відповів йому: Тому що я сказавсобі: аби мені не загинути через неї. 10 Авімелех же сказав йому: Що ж це ти нам учинив? Мало що не спав хтось з мого роду з твоєю дружиною — і довів би ти нас до переступу. 11 Тож Авімелех наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожний, хто доторкнеться до цього чоловіка чи до його дружини, буде підданий карі смерті.
12 У тому краю Ісаак засіяв поле , і одержав того ж року стократний врожай ячменю, оскільки поблагословив його Господь. 13 І він став славним чоловіком, і мав успіх. Він ставав усе багатшим, доки не став дуже великим. 14 Були в нього отара овець, стадо волів і багато робітників. Та позаздрили йому филистимці — 15 і всі криниці, котрі викопали раби його батька за життя його батька, — засипали їх филистимці й заповнили їх землею. 16 Тож Авімелех сказав Ісаакові: Йди від нас, бо ти став значно сильнішим за нас. 17 Тож Ісаак відійшов звідти і поселився в ґерарській долині, де і замешкав. 18 І знову повідкопував Ісаак криниці для води, які викопали раби Авраама, його батька, і які позасипали филистимці після смерті його батька Авраама; і він дав їм ті назви, якими їх назвав його батько. 19 Коли раби Ісаака копали в ґерарській долині, то знайшли там криницю живої води. 20 А ґерарські пастухи розпочали бійку з пастухами Ісаака, кажучи, що вода є їхня, тож він назвав криницю «Кривда», тому що скривдили його. 21 Відійшовши звідтіля, викопав іншу криницю; та виникла суперечка і через неї. Тож дав їй назву «Ворожнеча». 22 Вийшовши звідти, викопав ще одну криницю — і вже не воювали за неї; і дав їй назву «Широчінь», кажучи: Бо сьогодні поширив нас Господь і розмножив нас на землі.
23 Звідти він підійшов до Криниці клятви. 24 І з’явився йому Господь тієї ночі, і сказав: Я — Бог твого батька Авраама; не бійся, бо Я з тобою, і поблагословив тебе, і розмножу твоїх нащадків задля твого батька Авраама. 25 І збудував там жертовник, і прикликав Ім’я Господнє, і встановив там свій намет. А раби Ісаака викопали там криницю. 26 Якось прийшов до нього з Ґерар Авімелех, Охозат, його приятель, і Фіхол, полководець його війська. 27 А Ісаак сказав їм: Чого прийшли ви до мене? Адже Ви зненавиділи мене і випроводили мене геть від себе. 28 Ті сказали: Ми справді помітили , що Господь був із тобою, тож ми сказали: Нехай буде клятва між нами й тобою, і укладемо з тобою завіт, 29 щоб ти не вчинив нам зла, оскільки ми не зненавиділи тебе, а ставилися до тебе добре і відіслали тебе з миром. А тепер ти благословенний Господом. 30 І той гостинно прийняв їх; вони поїли і попили. 31 А вставши вранці, дали клятву один одному, і Ісаак випроводив їх, і вони відійшли від нього безпечні. 32 Сталося того дня — прийшли раби Ісаака, сповістили йому про викопану криницю і сказали: Не знайшли ми води. 33 І назвав її «Клятвою». Тому те місто має назву Криниця клятви аж до сьогодні. 34 А Ісав мав сорок років і взяв за дружину Юдіну — дочку Веіра, хета, і Васемату — дочку Елона, евейця. 35 І заздрили вони Ісаакові й Ревеці.