Потоп на землі
1 І сказав Господь Ноєві: Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, оскільки Я побачив, що ти праведний переді Мною в цьому роді.
2 З усякої чистої худоби візьмеш з собою по сім самців та їхніх самиць, а з худоби нечистої – по парі: самця та його самицю.
3 Так само з птахів небесних – по сім самців і самиць, щоби зберегти при житті їхнє потомство для всієї землі.
4 Бо ще сім днів – і Я пошлю дощ на землю на сорок днів та сорок ночей, і знищу з поверхні землі кожну істоту, яку Я створив!
5 І зробив Ной усе так, як заповів йому Господь.
6 Ноєві було шістсот років, коли почався потоп на землі.
7 Таким чином, до початку потопу в ковчег увійшли: Ной, його сини, його дружина та дружини його синів.
8 Також із чистих тварин і з нечистих тварин, з птахів і з усіх плазунів, що на землі,
9 по двоє ввійшли у ковчег до Ноя, самець і самиця, як і наказав Бог Ноєві.
10 Через сім днів води потопу ринули на землю.
11 На шестисотому році життя Ноя, другого місяця, сімнадцятого дня місяця, – цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, й повідчинялися отвори небесні.
12 І сорок днів та сорок ночей невпинно падав на землю дощ.
13 Саме того дня ввійшов у ковчег Ной, Сим, Хам та Яфет, сини Ноя, його дружина, і з ними три дружини його синів, –
14 вони і всі звірі за їхнім родом, вся худоба за її родом, всякий плазун, що повзає по землі, за його родом, і всяке птаство за своїм родом – усе, що має крила,
15 увійшло у ковчег до Ноя по двоє з кожної істоти, в якій є дух життя.
16 Ті, що увійшли – з кожної істоти були самець і самиця, як заповів йому Бог. І закрив Господь за ним двері ковчега .
17 Був потоп на землі сорок днів; прибула вода підхопила ковчег, і він піднявся над землею.
18 Вода набирала сили, її надзвичайно побільшало на землі, і ковчег плавав по поверхні води.
19 Вода на землі продовжувала прибувати й покрила всі найвищі гори, що під небом.
20 Вода піднялася над горами на п’ятнадцять ліктів.
21 І загинуло всяке створіння, що рухалося по землі: птахи, худоба, звірі та усі плазуни, що повзають по землі, і кожна людина.
22 Тож усе, що мало в ніздрях дихання життя, – усе, що було на суші, – загинуло.
23 Знищена була всяка істота, що на поверхні землі, – від людини до тварини, плазуни і небесні птахи, – всі вони загинули. Залишився лише Ной і ті, хто був з ним у ковчезі.
24 І залишалась вода на землі сто п’ятдесят днів.
1 І сказав Господь Бог Ноєві: Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, оскільки Я побачив, що ти праведний переді Мною в цьому роді. 2 Із чистої худоби введи до себе по сім: самців і самиць; а з худоби нечистої — по парі: самців і самиць. 3 І з птахів небесних чистих — по сім, самців і самиць; а з птахів нечистих — по парі, самців і самиць, щоби прогодувати потомство для всієї землі. 4 Бо ще сім днів — і Я пошлю дощ на землю на сорок днів і сорок ночей, і знищу з поверхні землі кожну істоту, яку Я створив. 5 І зробив Ной усе, що заповів йому Господь Бог.
6 Ной же мав шістсот років, — і настав водний потоп на землі. 7 Тож з огляду на води потопу Ной ввійшов у ковчег, а з ним його сини, його дружина і дружини його синів. 8 І з птахів, і з чистої худоби, і з нечистої худоби, і з усіх плазунів, які на землі, 9 по двоє ввійшли в ковчег до Ноя, — самець і самиця, — як і звелів йому Бог.
10 І сталося, що через сім днів води потопу ринули на землю. 11 На шестисотому році життя Ноя, другого місяця, двадцять сьомого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джерела безодні, і повідчинялися загати небесні. 12 І сорок днів та сорок ночей ішов дощ на землю. 13 У той день Ной, сини Ноя — Сим, Хам і Яфет, і дружина Ноя, а з ним — три дружини його синів увійшли в ковчег. 14 І всі звірі за родом, уся худоба за родом, усякий плазун, який повзає по землі, за родом, і всякий птах за родом 15 увійшли в ковчег до Ноя по парах з кожної істоти, в якій є дух життя. 16 І ті, які входили, з кожної істоти ввійшли самець і самиця, — так, як заповів Ноєві Бог. І закрив Господь Бог знадвору ковчег. 17 І був потоп на землі сорок днів і сорок ночей; і прибула вода, і підхопила ковчег, і піднявся він із землі. 18 Вода набирала сили, її надзвичайно побільшало на землі, а ковчег носило по поверхні води. 19 Усе більше і більше прибувала вода на землі й покрила всі високі гори, що були під небом; 20 вода піднялася і покрила всі найвищі гори товщею води в п’ятнадцять ліктів. 21 І вимерло всяке створіння, яке рухається по землі: з птахів, худоби, звірів, і всякий плазун, який повзає по землі, і кожна людина. 22 Тож усе, що має дух життя, — усе, що було на суші, — вимерло. 23 І знищена була всяка істота, яка на поверхні всієї землі, — від людини до худоби, плазунів і небесних птахів, — були вигублені вони із землі. Залишився тільки Ной і ті, хто був з ним у ковчезі. 24 І здіймалася вода над землею сто п’ятдесят днів.