Ти сам себе знищив, Ізраїлю!
1 Коли, бувало, Єфрем говорив, усі тремтіли, – він був шанованим в Ізраїлі, але через Ваала він провинився і помер.
2 Та й тепер (Ізраїльтяни ) продовжують грішити, виготовляючи собі зі свого срібла й за своїм уподобанням ідолів, які є нічим іншим, як ділом ремісників. Потім самі кажуть людям, котрі приносять жертви: Цілуйте тельців.
3 Через це вони уподібняться до ранкового туману, до роси, що вранці зникає, – вони, як полова, піднята вітром з току, і як дим з комина.
4 Але Я – Господь, твій Бог з часу виходу з єгипетського краю, а іншого Бога, крім Мене, ти не можеш знати, бо крім Мене немає у тебе Спасителя.
5 Я турбувався про тебе в пустелі, в спекотному краї.
6 Ви ж, коли знайшли собі пасовища, і самі вдосталь наситились, то ваше серце загордилось і почало Мене забувати.
7 Тому Я став для вас, як лев, – чатуватиму на дорозі, як леопард.
8 Я накинусь на вас, як розлючена через втрату дітей ведмедиця, і розірву груди, де замкнене ваше серце, – там, на місці пожеру вас, як лев, що розриває польового звіра.
9 Ти сам себе знищив, Ізраїлю, виступивши проти свого Помічника!
10 Де тепер твій цар, котрий міг би тобі допомогти, і де твої можновладці в усіх твоїх містах, про яких ти просив: Дай нам царя і можновладців?
11 І Я давав вам царя, хоча й робив це у Своєму обуренні, – і в Своєму гніві Я забирав його.
12 Беззаконня Єфрема зав’язане у вузол, і його гріх там захований .
13 Його огортають болі, наче у породіллі, але він залишається нерозумною дитиною, бо інакше не затримувався б, коли настав час народжувати.
14 І все ж, Я міг би визволити їх від шеолу, – викупити їх від смерті, сказавши : Смерте, де твоє жало? Шеоле, де твоя перемога? Проте жалю до них у Мене немає.
15 Хоч Єфрем між братами плодючий, обов’язково налетить східний вітер від Господа з пустелі й висушить його джерела, – навіть його криниці висохнуть. Цей вітер спустошить усі скарби й увесь коштовний посуд краю .
1 За словом Єфрема він узяв заповіді в Ізраїлі, поставив їх Ваалові, та помер. 2 І він продовжував грішити. І вони зробили собі коване з їхнього срібла за подобою ідолів, викінчені діла ремісників для себе. Вони кажуть: Жертвуйте людьми, бо пропали телята. 3 Через це вони будуть, як рання хмара і як рання роса, що йде, як полова, здута з току, і як подих сарани. 4 Я ж — твій Господь Бог, Який скріплює небо і будує землю, руки Якого створили все небесне військо, і Я тобі їх не показав, щоби за ними ходити.
Я вивів тебе з єгипетської землі. І не знатимеш Бога, за винятком Мене, і немає того, що спасає, за винятком Мене. 5 Я тебе пас у пустелі, у незаселеній землі, 6 за їхніми пасовищами. І вони наповнилися вдосталь, і піднялися вгору їхні серця. Через це Мене забули. 7 І Я буду для них, як пантера і як леопард на дорозі ассирійців. 8 Я їх зустріну, як розлючена ведмедиця, і розірву замкнення їхнього серця, і там їх пожеруть лісові левенята, звірі поля їх розірвуть. 9 У твоєму знищенні, Ізраїле, хто допоможе? 10 Де цей твій цар? І хай спасе тебе в усіх твоїх містах. Нехай тебе судить той, про кого ти сказав: Дай мені царя і володаря. 11 І Я дав тобі царя в Моєму гніві, і Я тримав у Моєму гніві 12 діла неправедності. Єфрем, — його гріх схований. 13 Болі, наче в тієї, що народжує, прийдуть на нього. Це нерозумний син, тому він не встоїть у побитті дітей. 14 З руки аду Я їх визволю, і зі смерті Я їх викуплю. Де твій присуд, смерте? Де твоя колючка, аде? Потіха сховалася від моїх очей, 15 тому що цей розділить між братами. Господь на нього наведе палючий вітер з пустелі, і висушить його течії, спустошить його джерела. Він висушить його землю і весь його улюблений посуд.