Господь помилує Якова
1 Але Господь помилує Якова, знову обере Ізраїля, і в спокої поселить його на власній землі. До них приєднаються приходці, які будуть заодно з родом Якова.
2 Ці народи самі припровадять ізраїльтян на їхні місця, а рід Ізраїля прийме їх у спадок на Господній землі, як рабів і невільниць. І стануть вони (приходці ) полоненими у тих, котрих вони полонили, а ті (ізраїльтяни ) володітимуть тими, котрі володіли ними.
Пісня про вавилонського царя
3 Того дня, коли Господь дасть тобі спокій від твоїх страждань, твого смутку і твоєї тяжкої неволі, в якій ти був змушений служити, –
4 ти притчею заспіваєш пісню про царя вавилонського такого змісту: Ось і не стало гнобителя, – скінчилося пригноблення!
5 Господь зламав палицю нечестивих, жезл тиранів,
6 які зі злістю нищили народи, без перестанку наносячи у гніві удари, топтали народи, нещадно переслідуючи їх.
7 Тому вся земля в спокої відпочиватиме, голосно і з радістю співатиме!
8 Навіть кипариси та ліванські кедри з цього приводу веселитимуться, промовляючи : Відколи тебе вразили, не виходить жоден дроворуб нас зрубувати!
9 Шеол внизу, – і той заворушився через тебе, готуючись зустріти тебе при вході, – він (шеол ) розбудив заради тебе духів усіх колишніх можновладців землі, піднявши з престолів царів усіх народів.
10 Усі вони скажуть тобі: І ти ослаб, як і ми, – зрівнявся з нами!
11 Тож твоя пиха і звуки твоїх арф провалились до шеолу. Постіль під тобою – черв’яки, а твоє накриття – хробацтво.
Падіння сина зірниці
12 Як же ти впав з неба, досвітня зоре, сину зірниці, – розбився об землю, погромнику усіх народів.
13 Але ж ти говорив у своєму серці: Підіймуся на небо, вище Божих зірок поставлю свій престол, сяду на Горі Зборів, – на далекій північній горі;
14 підіймуся понад високі хмари, уподібнюсь Всевишньому!
15 Але ти скинутий у шеол, – у земні глибини безодні.
16 Ті, що тебе побачать, уважно дивитимуться, приглядаючись до тебе: Чи це той самий, котрий примушував землю тремтіти, руйнував царства?
17 Який перетворював світ на пустелю, спустошував міста, і не відпускав на волю своїх полонених?
18 Усі царі народів відпочивають у честі, – кожний у своїй усипальниці, –
19 тебе ж викинули з твого гробу, як гнилу галузку, покриту вбитими, прошитими мечем, і скинутими у кам’яні ями. Як затоптаний труп,
20 ти не будеш похований з ними, тому що ти нищив свій край, і вбивав власний народ. Повік не згадуватимуться нащадки злочинців!
21 Готуйте до вигублення його дітей за беззаконня їхніх батьків, аби вони ніколи не повстали і не заволоділи світом, забудовуючи містами поверхню землі!
Вавилон буде зруйновано
22 Я повстану проти них, – каже Господь Саваот, – і знищу ім’я Вавилон, навіть його залишок – спадкоємців і нащадків, – таке слово Господа.
23 Перетворю його на житло їжаків, у багно з очеретом, – вимету його мітлою цілковитого зруйнування, – таке слово Господа Саваота.
Ассирія буде розгромлена
24 Заприсягнувся Господь Саваот, кажучи: Як Я задумав, так і станеться, і як Я визначив, так і відбудеться.
25 Я розгромлю ассирійців на Моїй землі, – на Моїх горах Я їх розтопчу, – аби знято було з Мого народу ярмо, і їхній (ассирійський ) тягар впав з його (Ізраїлю ) плечей!
26 Це постанова, яка визначена для всієї землі, – це рука, що простягнута над усіма народами.
27 І якщо Господь Саваот вирішив, то хто може відмінити? Якщо Його рука простягнута, хто її відверне?
Филистимська земля буде вигублена
28 Того року, коли помер цар Ахаз, було таке пророче слово:
29 Не радій, филистимська земле, що зламаний жезл, який вас бив, – адже зі зміїного зародка виросте гадюка, а від неї народиться літаючий дракон.
30 Тоді як діти бідних наситяться, і знедолені безпечно спочиватимуть, твій корінь Я вигублю голодом, – знищу твій залишок.
31 Голосіть ті, що при брамах, – нехай кричить місто! Впади у розпач, уся филистимська земле, бо з півночі клубиться дим великого війська , і немає жодного, хто залишив би своє місце .
32 А що відповісти послам народу? Скажи : Господь спорудив Сіон, і в ньому знайдуть сховище знедолені Його народу.
1 І Господь помилує Якова, і ще раз вибере Ізраїля, і вони матимуть спокій на своїй землі, і до них пристане осілий чужинець — пристане до дому Якова. 2 І візьмуть їх народи та приведуть до їхнього місця, і вони отримають спадок, а ті розмножаться на землі Бога в рабів і рабинь. І стануть полоненими ті, які їх полонили, і підвладними будуть ті, хто панував над ними.
3 І буде в той день, що Бог дасть тобі спочинок від страждань, твого гніву і твого тяжкого рабства, яким ти їм служив. 4 І візьмеш це ридання над царем Вавилону, і скажеш у той день: Як зупинився вимагач, — зупинився той, хто підганяв! 5 Бог знищив ярмо грішних, ярмо володарів. 6 Побиваючий народ гнівом, наносячи невиліковну рану, хто уражав народ карою гніву, яка не знала пощади, 7 спочив з упевненістю. Уся земля вигукує з веселістю, 8 і дерева Лівану зраділи тобою, і кедр Лівану: Відколи ти заснув, не вийшов той, хто нас зрізує! 9 Ад внизу засмутився, зустрівши тебе, встали проти тебе всі велетні, володарі землі, вони підняли зі своїх престолів усіх царів народів. 10 Усі у відповідь скажуть тобі: І ти полонений, як і ми! І ти до нас зарахований! 11 Тож твоя слава зійшла в ад, твоя велика веселість. Під тобою розстелять гній, а твоє накриття — черв’як.
12 Як він упав з неба, рання зоря, яка сходить на світанку? Розбитий об землю той, хто посилає до всіх народів. 13 А ти казав у своєму розумі: Піднімуся до неба, вище від Божих зірок поставлю свій престол, сяду на високій горі, на високих горах, що на півночі, 14 підіймуся понад хмари, буду такий, як Всевишній! 15 А тепер зійдеш в ад, — до основ землі. 16 Ті, які тебе побачать, будуть тобою здивовані й скажуть: Це той чоловік, який розгнівив землю, який сколихнув царів? 17 Який перетворив увесь усесвіт у пустелю і вигубив міста, хто не звільнив тих, які в полоні. 18 Усі царі народів заснули в пошані, — кожний у своєму склепі. 19 А ти будеш покинутий у горах, як гидкий мертвий з багатьма мертвими, винищеними мечами, які сходять в ад. Так, як одяг, вимазаний у крові, не буде чистим, 20 так і ти не будеш чистий, тому що ти знищив Мою землю, і ти вигубив Мій народ. Не залишишся навіки часу, погане насіння! 21 Приготуй своїх дітей на вигублення за гріхи свого батька, щоб не встали, не успадкували землю і не наповнили землю війнами!
22 І Я повстану на них, — говорить Господь Саваот, — і знищу їхнє ім’я, останок і нащадків, — так говорить Господь. 23 І перетворю Вавилон у пустелю, щоб поселилися змії, і буде на ніщо. І поставлю його, як яму глини на знищення. 24 Так говорить Господь Саваот: Як Я сказав, так і буде, і як Я порадив, так і залишиться, 25 щоб вигубити ассирійців з Моєї землі та з Моїх гір, і будуть на потоптання, і знімуть з них їхнє ярмо, і їхня слава буде забрана з плечей! 26 Це — рада, яку дав Господь для всього всесвіту, і це — високо піднята рука над усіма народами всесвіту. 27 Бо хто рознесе те, що порадив Бог Саваот? І хто відверне високо підняту руку?
28 У рік, коли помер цар Ахаз, було це слово. 29 Не радійте, усі филистимці, тому що знищене ярмо того, хто вас б’є. Адже з нащадків зміїв вийде покоління аспідів, і їхні покоління вийдуть зміями, які літають. 30 А він пастиме бідних, і бідні мужі спочинуть у мирі. Він голодом знищить твоїх нащадків і вигубить твій останок. 31 Кричіть, брами міст, хай закричать міста збентежені, усі филистимці, бо з півночі приходить дим, і не буде існування. 32 А яку відповідь отримають царі народів? Оскільки Господь заснував Сіон, то через Нього врятуються покірні народу.